Запитання і завдання для самоконтролю

1. Поясніть, чому провідними осередками української історичної науки в середині другої половини ХІХ ст. стали університети.

2. З’ясуйте внесок істориків Київського університету Св. Володимира у розвиток української історіографії.

3. Чому В.Антоновича вважають фундатором української національної історіографії?

4. Поясніть, чому В.Антоновича називають фундатором народницького руху.

5. Дослідження з якої тематики у творчому доробку В.Антоновича займають домінуючі позиції?

6. Який вчений вперше застосував у своїй творчості наукове поняття «Україна-Русь»?

7. Перерахуйте вчених-істориків, які належать до «Київської школи».

Змістовний модуль Б

Українська історична наука в ХХ —на початку ХХІ ст.

Тема 7. Утвердження української національної історіографії

на рубежі ХІХ-ХХ ст.

План лекції «Схема української історії М.Грушевського»

1. Наукова діяльність М. Грушевського — рубіжний етап у розвитку української історичної науки.

2. Історична школа М. Грушевського у Львові.

3. Наукова схема історії України.

4. «Історія України-Руси» М. Грушевського — науковий синтез української історії на ґрунті позитивізму і національної ідеї.

Семінарське заняття 8-9.

М.С.Грушевський — видатний діяч української національної історичної науки

(4 год.)

Мета: З’ясувати поворотне значення для української історіографії, опрацьованої М.Грушевським, роль багатотомної «Історії України-Руси», як наукового синтезу історичного народу на базі історіографії позитивізму і національної ідеї.

Обладнання: ксерокопія статті М.Грушевського «Звичайна схема «руської історії» й справа раціонального укладу історії східного слов’янства.

ПЛАН

1. Життєвий шлях та громадянсько-політична діяльність історика.

2. Історіографія вченого. «Звичайна схема «руської історії» й справа раціонального укладу історії східного слов’янства».

3. «Очерк истории украинского народа».

4. «Історія України-Руси» М. Грушевського.

Рекомендована література

1. Грушевський М. Звичайна схема «руської» історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства / Політологія (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.): Хрестоматія. — Львів, 1996. — С. 167-169.

2. Грушевский М. Очерк истории украинского народа. — К., 1991.

3. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. — К., 1991. — 1998.

4. Гирич І. Спадщина М.Грушевського і сьогодення // Історія України. — 2001. — № 43 /листопад/. — С.4-7.

5. Гирич І. Наукова й літературна спадщина Михайла Грушевського: погляд сучасника // Пам’ять століть. — 2001. — № 2. — С. 20-27.

6. Данюк І. Народницькі та державницькі аспекти історичної концепції Михайла Грушевського в ракурсі історіографічних дискусій // Вісник Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. Українознавство. — 2001. — Вип. 5. — С. 59-63.

7. Калакура Я.С. Українська історіографія: Курс лекцій. — К., 2004. — С. 211-230.

8. Копиленко О.Л. Українська ідея М.Грушевського: історія і сучасність. — К., 1991.

9. Пріцак О. Школа Грушевського // Хроніка-2000. — 2000. — № 35-36. — С. 254-267.

10. Салтовський О.І. Еволюція ідеї української державності в політичних поглядах М.Грушевського під впливом революції 1917-1920 рр. // Вісник Київського національного університету. Сер. Філософія. Політологія. — 2003. — № 59-61. — С. 158-162.

11. Тельвак В. Методологічні основи історичних поглядів М.С.Грушевського (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) // Київська старовина. — 2002. — № 2. — С. 3-28.