57. Недоліки системи мрп

Недолік системи в тому, що необхідні матеріали ніби «виштовхуються» працівниками попередніх етапів виробни­чого процесу до наступних стадій виробництва у необхідній кількості, в потрібний час, в потрібне місце незалежно від того, потрібні вони там у такій кількості чи ні в конкретний час.

Проте, не зважаючи на цей недолік, як показує досвід, використання МРП дає змогу зменшити запаси, прискорити їх обертання, скоротити кількість випадків порушення стро­ків поставок.

Недоліком системи є те, що необхідні матеріали «виштовхуються» працівниками на попередніх етапах виробничого процесу і надходять до наступних стадій у необхідній кількості, у потрібний час, у потрібне місце незалежно від того, чи потрібні вони там у такій кількості чи ні у цей конкретний момент. Проте, як свідчить досвід, незважаючи на цей недолік, використання системи МРП не знижує рівня запасів, не прискорює їх обіговість, не скорочує кількості порушень строків поставок.

62. При використанні яких логістичних систем відсутні страхові запаси сировини

При використанні логістичної системи Канбан

Страхові запаси відсутні при використанні такої логістичної системи як «Канбан».

З початку 70-х років у Японії, а потім і в інших країнах набула поширення система «Канбан», що є механізмом організації безперервного виробничого потоку, здатного до гнучкої перебудови, який функціонує практично за умов відсутності страхових запасів. Система «Канбан» базується на практично повній відмові від страхових запасів. Система «Канбан» побудована за «тягнучим» принципом. Ритм праці, обсяг та номенклатуру деталей, що перебувають у виробництві, визначає не заготівельна ланка, а випускні лінії кінцевої збірки. «Вхід» та «вихід» у системі немов міняються місцями. Якщо в традиційній системі на «виході» одержується тільки те, що надійшло на «вході», то у системі «Канбан» до виробництва «входить» тільки те, що потрібно на «виході». Використовуючи «Канбан», з ліній кінцевої збірки по всьому технологічному ланцюжку передаються вимоги на «вхід». Як правило, застосовуються два види карток «Канбан»: картка замовлення і картка відбору. Спочатку всі інформують один одного про планове замовлення, а потім про фактичну операцію. Робота з логістичною системою зводить до мінімуму запаси товарно-матеріальних цінностей і фактично знижує незавершене виробництво.

63. В якій логістичній системі і для чого використовують термін критичні ресурси

В логістичній системі Оптимізації виробничих технологій (ОВТ). Критичними ресурсами можуть виступати запаси сировини та матеріалів, машини та устаткування, технологічні процеси та персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів , що дістали назву некритичні ресурси, практично не позначається на розвитку системи.

У США та інших розвинутих країнах з 80-х років використовується нова логістична система ОВТ (Optimized Production Technology) — оптимізована виробнича технологія. У цій системі, розробленій ізраїльськими та американськими вченими, на якісно новій основі набули подальшого розвитку ідеї, закладені у поширених логістичних системах «Канбан» та МРП.

Основним принципом системи ОВТ є виявлення «вузьких» місць на виробництві або критичних ресурсів. Як критичні ресурси можуть виступати, наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини і устаткування, технологічні процеси, персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів, що дістали назву некритичних, практично не позначається на розвитку системи. Творці системи ОВТ стверджують, що втрати критичних ресурсів негативно впливають на виробництво в цілому, тоді як економія некритичних ресурсів не приносить реальної користі виробництву з точки зору кінцевих результатів.

Для кожного виробництва існує в середньому п’ять критичних ресурсів. Фірми, які використовують систему ОВТ, не намагаються забезпечити стовідсоткове завантаження робітників, зайнятих на некритичних операціях, оскільки інтенсифікація їх праці призведе до зростання незавершеного виробництва та інших небажаних наслідків. Фірми заохочують використання резерву робочого часу таких робітників на підвищення кваліфікації, проведення занять у гуртках якості тощо.