- •1.Концептуальні основи сучасної теоретичної економіки. Мікроекономіка як її складова частина.
- •2. Предмет, суб’єкт і методологія мікроек-ки.
- •3 Мета, роль і особливості функціонування мікросистем у ринковій економіці.
- •4. Характеристика основних моделей ринкових структур.
- •5 Поняття корисності блага; сукупна та гранична користність; принцип спадаючої граничної користності.
- •6 Рівновага споживача: сутність та обгрунтування з кардиналістських позицій.
- •7 Рівновага споживача: сутність та обгрунтування з ординалістських позицій.
- •8 Бюджетне обмеження вибору споживача та його зміни під впливом зміни доходів та цін
- •9. Ефекти доходу та заміщення товарів як обґрунтування з-ну попиту.
- •10 Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля.
- •12.Визначення ефектів доходу та заміщення для різних благ.
- •13.Зміст поняття “попит”. Індивідуальний та ринковий попит. Закон попиту ті обгрунтування його дії.
- •14.Аналіз змін у попиті й у величині (обсязі) попиту. Чинники попиту.
- •16.Вплив зміни цін на сукупну виручку товаровиробників за умов різної еластичності попиту.
- •17.Еластичність попиту за доходом.
- •18.Перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
- •19. Мікроекономічна модель підприємства. Поняття виробничих факторів.
- •20. Виробнича функція: поняття і параметри Сукупний, середній та граничний продукт.
- •21. Віддача (продуктивність) змінного фактору виробництва: поняття, закономірності зміни, обгрунтування управлінських рішень щодо розширення та згортання виробництва.
- •22. Характеристика виробничої функції з двома змінними факторами. Ізокванти та їх можливі конфігурації.
- •23. Технічне заміщення факторів виробництва: допустимі межі, норма заміщення.
- •24. Ефект від збільшення масштабу виробництва та цого відображення в характері виробничої функції та функції витрат.
- •25 Концепція витрат “втрачених можливостей”. Поняття і склад альтернативних витрат. Сукупні, середні та граничні витрати.
- •26. “Економічний” та “бухгалтерський” підходи до визначення витрат та прибутку підприємства.
- •27. Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді.
- •28. Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
- •29. Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом варіацій цін виробничих вакторів та бюджету.
- •30. Обгрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої функції та витрат.
- •31.Типовий хар-тер зміни витрат вир-ва у довгостроковому періоді.
- •32. Поняття нормальний прибуток, чистий кономічний прибуток. Вплив зміни їх кількісних значень на ділову активність підприємства.
- •33.Рівновага виробника.
- •34. Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •36.Поняття “пропозиція”. Індивідуальна ринкова пропозиція. З-н пропозиції та обгрунтування його дії.
- •37 Аналіз змін у пропозиції й у розмірі (обсязі) пропопзиції: Чинники пропозиції.
- •38 Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •39. Реакція ринку на одночасні одно- та різнонаправлені зміни попиту і пропозиції.
- •40.Сутність і взаємозв’язок показників середньої граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •40.Сутність і взаємозв’язок показників середньої граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •41. Стратегія поведінки підприємства за умов досконалої конкуренції. Два підходи до максимізації прибутку.
- •42. Стратегія поведінки конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •43. Рівновага фірми, галузі, ринку в тривалому періоді за умов досконалої конкуренції.
- •44. Ефективність ринків досконалої конкуренції.
- •45. Поняття і види монополії. Характеристика бар’єрів до вступу конкурентів у монополізовану галузь.
- •46. Ринково-продуктова стратегія підприємства-монополіста (визначення ціни і обсягу виробництва). Деякі варіанти стану фірми-монополіста в короткому періоді.
- •47. Цінова еластичність попиту і поведінка монополіста.
- •48. Цінова дискримінація: поняття, умови, види.
- •49 Економічна ефективність монополії.
- •50. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції. Визначення оптимального обсягу виробництва та цінова політика підприємства у короткостроковому періоді.
- •51.Нецінова конкуренція на ринку монополістичної конкуренції.
- •52. Механізм установлення рівноваги підприємства в довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції (мк).
- •53.Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів.
- •54. Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.
- •55. Можливі варіанти поведінки фірм за умови олігополістичного ринку. Причини і механізми “цінових війн”.
- •56. Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, суперечності, ефективність.
- •57.Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •59.Еластичність попиту на ринку ресурсів. Ефект доходу та ефект заміщення.
- •60. Праця як фактор виробництва. Формування ціни праці у різних ринкових ситуаціях.
- •61.Капітал, як фактор виробництва.
- •62.Інвестування. Визначення поточної (дисконтованої) вартості активу довгострокового і безстрокового (довічного) володіння.
- •63.Рівновага на ринку капітальних благ у коротко- і довгостроковому періодах.
- •64.Земля як фактор виробництва. Економічна та земельна рента.
- •65.Часткова і загальна рівновага ринкової економічної системи.
- •66.Рівновага в економіці обміну.
- •67.Рівновага у виробничій сфері.
- •68.Проблеми оптимальності та загальна економічна рівновага.
- •69.Інституціональна природа сучасної фірми. Загальні специфічні, інтерспецифічні ресурси фірми. Трансакційні витрати.
- •70.Позаринкові ефекти. Їх регулювання.
- •Закон попиту передбачає, що…перевищ проп над попитом
- •Матеріально-технічне забезпечення – це…
- •Процес фінансового оздоровлення починається з … виявлення та аналізу
- •Раціоналізаторська пропозиція – це технічне вирішення яке є новим і корисним для під-ва
- •Ринок – це …механізм взаємод покіпц. Та продавців
- •Технічний розвиток підприємства – це …проц форм що зорієнт на кінц рез
- •Якість продуктів харчування характеризується показниками : калорійності та терміном
- •Бухгалтерський прибуток – різниця між виторгом підприємства та бухгалтерськими явними витратами.
- •Виробниче підприємство – мікросистема, яка перетворює фактори виробництва на товарну продукцію.
- •Економічна ефективність виробництва – випуск даного обсягу продукції з мінімальними середніми витратами або випуск максимального обсягу продукції за даного обсягу виробничих ресурсів.
- •Економічний прибуток – різниця між виторгом підприємства та альтернативними витратами ресурсів, застосовуваних у виробничому процесі (економічними витратами).
- •Зовнішні ефекти – ефекти виробництва чи споживання блага, вплив яких на третіх осіб, які не є ані покупцями, ані продавцями, ніяк не відображено в ціні цього блага.
- •Поточна вартість – величина позикових фондів, які необхідно було б позичити за поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданого чистого доходу.
- •Рівноважна кількість товару – кількість товару, що реалізується на ринку за рівноважною ціною.
- •Фірма – коаліція власників скооперованих факторів виробництва, зв’язаних між собою контрактними зобов’язаннями, які направлені перед усім на найкраще використання інтерспецифічних ресурсів.
Зовнішні ефекти – ефекти виробництва чи споживання блага, вплив яких на третіх осіб, які не є ані покупцями, ані продавцями, ніяк не відображено в ціні цього блага.
Зростаючий ефект віддачі від масштабу виробництва – такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску збільшується у більшій пропорції, ніж зростає обсяг ресурсів.
Ізокванта – крива, на якій показані всі комбінації виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.
Ізоквантна варіація факторів виробництва – див. двофакторна виробнича функція.
Ізокоста – лінія, кожна точка якої відображає однокову суму витрат за різних варіантів поєднання двох ресурсів у виробничому процесі.
Інвестування – процес відтворення або доповнення основного капіталу; відображає потік нового капіталу у певному році.
Інститути – формальні та неформальні норми і правила поведінки, що дають змогу економічним агентам координувати свої дії; обмеження, встановлені людьми для того, щоб структурувати свою діяльність.
Капітал – ресурс тривалого використання, створений з метою виробництва додаткових товарів і послуг.
Карта ізоквант – низка ізоквант, що характеризують максимально можливий випуск продукції за будь-якого набору виробничих факторів.
Картель – організаційне об’єднання олігополістів за змовою відносно цін та обсягу виробництва з метою максимізації сукупного прибутку картелю.
Конкурентне підприємство – підприємство, яке продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.
Корисність – здатність блага задовольняти потребу.
Корисність блага – це здатність блага задовольняти потребу.
Крива байдужості – лінія на двомірній площині з безліччю наборів благ, кожна точка якої показує набори двох благ, що мають для споживача однакову корисність.
Крива виробничих можливостей – лінія, що показує всі максимально можливі комбінації виробництва двох товарів за фіксованого використання ресурсів та даного рівня розвитку технології.
Крива контрактів (виробничих контрактів) – чисельність можливих ефективних варіантів розподілу двох економічних благ між двома споживачами (двох виробничих ресурсів між двома товарами), для яких виконуються умови: MRSABc=MRSABП=РА/РВ (споживання); MRTLKA=MRTSLKB (виробництво).
Крива пропозиції – графічне відображення залежності між ринковою ціною та обсягом товару, що пропонується на продаж.
Лідерство в цінах – модель ціноутворення, в якій підприємство-лідер встановлює ціну, а інші нею керуються.
Лінія “дохід – споживання” – крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.
Лінія “ціна – споживання” – крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.
Лінія Енгеля – крива, яка показує взаємозв’язок оптимального обсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.
Максимізація прибутку – максимізація різниці між валовим виторгом і валовими витратами (TR – TC). Основні методи максимізації прибутку: метод сукупного аналізу – зіставлення сукупних величин; метод граничного аналізу – зіставлення граничних величен.
Мікроекономіка – розділ економічної теорії, що вивчає поведінку окремих суб’єктів господарювання (домогосподарство, підприємство, інші учасники ринкових операцій) за умов рідкісності (обмеженості) ресурсів та альтернативності напрямів їх використання.
Модель об’єднаної олігополії Феллнера – розглядає монопольну ринкову поведінку олігополістів, які об’єдналися з метою максимізації як спільного прибутку, так і прибутку кожного з учасників.
Модель олігополії Свізі (ламана кривої попиту) – базується на таких умовах і припущеннях: ламана крива попиту має дві ділянки, розташовані вище від ціни Ро; підприємство виходить з того, що коли воно підніме ціну, решта продавців залишиться від цього осторонь і дане підприємство втратить значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця, в якого менша ціна; при розгляді можливості зниження ціни підприємство вважає, що інші учасники ринку відреагують на це також зменшенням ціни, оскільки не захочуть втрачати своєї частки ринку. Модель Свізі використовується для пояснення феномена незмінності олігополістичних цін.
Монополістична конкуренція – вид конкуренції у галузі без суттєвих бар’єрів для вступу до неї, з великою кількістю продавців, кожен з яких продає диференційований товар.
Монополія – ринок, на якому існує лише один постачальник продукції при атомістичному (представленому багатьма дрібними споживачами) попиті.
Монопольна влада – можливість підприємства одноосібно визначати ціну свого товару, регулюючи обсяг продукції, який воно готове придбати.
Монопольне підприємство – підприємство, яке продає свою продукцію на монопольному ринку.
Монопсонія на ринку праці – ситуація, коли підприємство є фактично єдиним покупцем праці (наприклад, у невеликому місті).
Набір благ – у геометричному аналізі поведінки споживача – координати точки на двомірній площині, де по осях відображена кількість одного та іншого блага, з яких споживач формує свій споживчий кошик.
Надлишок споживача – різниця між максимальною сумою грошей, яку споживач згоден був би заплатити за придбану кількість блага, і сумою грошей, дійсно заплаченою за придбані блага.
Незворотні витрати – витрати, пов’язані з наявністю у власності господарського суб’єкта капітального блага, для якого не існує альтернативної можливості використання.
Нецінова детермінанта попиту – чинник, який визначає умови в яких формується попит.
Неявні витрати – це витрати, обумовлені використанням факторів виробництва, які є власністю підприємства.
Номінальна заробітна плата – сума грошей, яку отримує найманий працівник.
Номінальна процентна ставка – ставка процентна за поточного курсу без поправки на інфляцію.
Нормальний прибуток – мінімальна (нормальна) винагорода, необхідна для того, щоб залучити та утримати ресурси в межах даного напрямку діяльності. Згідно з економічною теорією до нормального прибутку належить сукупність всіх тих мінімальних виторгів, котрі представляють собою витрати невикористаних можливостей.
Обсяг (величина) попиту – кількість товару, яку споживачі бажають і можуть придбати за певною ціною з визначеного діапазону цін у певний проміжок часу за інших незмінних умов.
Обсяг пропозиції – кількість товару, яку пропонує ринку продавець чи група продавців за кожним рівнем ціни в одиницю часу за певних умов.
Олігополія – ринкова структура, в якій домінує декілька підприємств, а входження нових виробників у ринок ускладнене.
Оптимум виробника – стан, коли виробник намагається досягти такої комбінації використовуваних ресурсів для виробництва означеного обсягу продукції, за якої величина витрат буде мінімальною.
Основні методи мікроекономіки – Метод абстракції (використовується при побудові мікроекономічних моделей), методи граничного аналізу, табличного і графічного аналізу. Широко застосовується математичний інструментарій.
Основні проблеми мікроекономіки – розміщення споживчих благ і виробничих ресурсів за умов досконалої і недосконалої конкуренції, ціноутворення на різних ринках та ринкова координація.
Парето-ефективний розподіл ресурсів (благ) – такий розподіл ресурсів (благ), за якого не можливо збільшити виробництво (споживання) будь-якого товару (шляхом перерозподілу) без витрат для виробництва іншого товару (для добробуту іншого споживача).
Політика сталого співвідношення цін за Хойссом – взаємна координація ринкових дій учасниками, які виходять із сталості співвідношення цін та одно спрямованості цінових змін. Здійснення цієї політики дає змогу олігополістам вирішити проблему взаємної залежності їх функцій попиту. Вона також пояснює незмінність цін на олігополістичних ринках.
Постійний ефект віддачі від масштабу виробництва – такий ефект масштабу. За яким обсяг випуску продукції та обсяг використання ресурсів змінюється в однаковій пропорції.
Постійні витрати (TFC) – витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від обсягу випуску продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коли продукція не випускається.