- •Лабораторний практикум
- •Передмова
- •Вступ до практикуму
- •Що включає самостійна домашня підготовка?
- •Як отримати дозвіл на виконання роботи?
- •3. Виконання роботи та фіксування результатів вимірювання.
- •4. Як правильно оформити звіт?
- •Як захистити роботу?
- •Кафедра фізики
- •Звіт має містити такі складові елементи:
- •1. Формулювання мети та задачі, які ставилися в роботі
- •2. Метод, що використовується в роботі
- •3. Визначення робочої формули
- •4. Таблиця вимірюваних величин
- •6. Графіки
- •7. Висновки
- •Розділ 2. Правила наближених обчислень
- •7. Формули для наближених обчислень.
- •Розділ 3. Обчислення похибок фізичних вимірів
- •Прийнятi позначення та найважливiшi формули
- •Розділ 4. Метод найменших квадратів
- •Глава іі. Лабораторні роботи з основного курсу фізики Розділ 1. Механіка Лабораторна робота № 1.1. Визначення залежності моменту інерції системи від розподілу її маси відносно осі обертання
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хiд роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.2. Визначення динамічної в’язкості рідини методом стокса
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Молекулярна фізика Лабораторна робота № 2.1. Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини методом відриву кільця
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.2. Визначення коефіцієнта теплопровідності твердих тіл методом регулярного режиму
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хiд роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Електрика та магнетизм Лабораторна робота № 3.1. Вивчення розподілу потенціалу електростатичного поля
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.4. Градуювання термопари
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.6. Вивчення магнітного поля короткого соленоїда
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.7. Визначення питомого заряду електрона методом схрещених полів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.8. Визначення ккд трансформатора
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.9. Визначення індуктивності котушки та дроселя
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Коливання та хвилі Лабораторна робота № 4.1. Визначення параметрів згасання коливань фізичного маятника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2. Дослідження резонансних характеристик коливального контура
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.3. Визначення швидкості звуку в повітрі методом стоячих хвиль
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.4. Вивчення роботи релаксаційного генератора
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Оптика Лабораторна робота № 5.1. Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми френеля
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.2. Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.3. Дослідження поляризованого світла
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.4. Вивчення зорової труби
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.5. Вивчення мікроскопа
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.6. Визначення роботи виходу електрона з металів методом гальмування фотоелектронів в електричному полі
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Фізика атомів, молекул та твердого тіла Лабораторна робота № 6.1. Визначення енергетичної ширини забороненої зони напівпровідника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.2. ВИмірювання вольт-амперної характеристики напівпровідникового випрямляча
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.3. Вимірювання світлової характеристики вентильного фотоелемента
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Атомна та ядерна Фізика Лабораторна робота № 7.1. Визначення активності радіоактивного препарату
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7.2. Визначення коефіцієнта поглинання радіоактивного випромінювання різними матеріалами
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Глава ііі. Спецпрактикуми Розділ 1. Основи фізики навколишнього середовища Лабораторна робота № 11. Визначення коефіцієнта поглинання світла та концентрації домішок у розчинах
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Опис приладу
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12. Cедиментаційний аналіз
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13. Визначення залежності коефiцiєнта поверхневого натягу рiдини від температури
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14. Визначення абсолютної та відносної вологості повітря
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Будова приладу
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15. Визначення невідомого газу за спектром його випромінювання
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 16. Дослідне вивчення залежності атмосферного тиску від висоти над землею
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 17. Визначення концентрації розчину цукру за допомогою поляриметра
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 18. Кількісний колориметричний аналіз. Визначення концентрації домішок в газах і рідинах
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Геометрична оптика Лабораторна робота № 21. Визначення показника заломлення скла за допомогою мікроскопа
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 22. Визначення показника заломлення рідини та концентрації розчину за допомогою рефрактометра
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 23. Визначення фокусної відстані, оптичної сили та радіусу кривизни збиральної лінзи
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 24. Визначення фокусної відстані і положення головних площин складної оптичної системи
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 25. Вивчення зорової труби
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 26. Вивчення мікроскопа
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Фізичний експеримент на лінії з еом Лабораторна робота № 31. Вивчення роботи анологово-цифрового перетворювача
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 32. Визначення коефіцієнта теплопровідності твердих тіл методом регулярного режиму
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 33. Визначення параметрів згасання коливань фізичного маятника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Додаток і
- •Додаток іі
Хід роботи
-
За допомогою опорних гвинтів встановити бульбашку, яка контролює горизонтальність терезів, в центральне положення.
-
Користуючись ручкою, розташованою на правому боці терезів, звільнити коромисло з підвішеним на ньому кільцем від затискувача.
-
За допомогою розташованої на лівому боці терезів ручки встановити зусилля відриву порядку 800 мГ.
-
Розташувати під кільцем склянку з водою.
-
За допомогою лівої ручки зменшувати зусилля доти, поки кільце не доторкнеться до поверхні води.
-
Повільно обертаючи ліву ручку, відірвати кільце від поверхні води. Після відриву зафіксувати величину сили відриву F. При цьому слід враховувати, що шкалу терезів градуйовано в міліграмах.
-
Обертаючи ліву ручку в протилежний бік, створити таку ситуацію, коли коромисло терезів займає горизонтальне положення і коливається навколо нього. Відповідне значення ваги вологого кільця занести до таблиці 13.1.
-
Повторити пункти 5–7 разів для значень температури 20–80оС. Дані занести в таблицю.
-
Знайти силу для кожного виміру, результати занести до таблиці. На основі обчислених даних за формулою (13.1) визначити величину .
-
Побудувати графік залежності коефіцієнта поверхневого натягу від температури =f(t).
Таблиця 13.1
№ пор. |
Температура води t, оC |
Сила відриву F, Н |
Вага вологого кільця P, Н |
FН, Н |
, Н/м |
|
|
|
|
|
|
Контрольні запитання
-
Який вигляд має графічна залежність потенціальної енергії взаємодії однієї пари молекул від відстані між ними?
-
Яке співвідношення між потенціальною і кінетичною енергіями характерне для різних агрегатних станів речовини?
-
Який характер руху молекул в рідині?
-
Що називається далеким та близьким порядком?
-
Що називається сферою молекулярної дії?
-
Який порядок товщини поверхневого шару?
-
Що називається коефіцієнтом поверхневого натягу?
-
Як залежить коефіцієнт поверхневого натягу від температури і як можна пояснити такий характер залежності?
-
Як напрямлена сила поверхневого натягу?
Лабораторна робота № 14. Визначення абсолютної та відносної вологості повітря
Мета роботи − вивчити властивості вологого повітря; визначити абсолютну та відносну вологість повітря.
Вказівки до виконання лабораторної роботи
Для виконання лабораторної роботи необхідно вивчити такий теоретичний матеріал: особливості розподілу вологи в повітрі; характеристики вологого повітря.
[1, т.1, §§ 21.1 – 21.6; 2, §§ 42, 60 – 62; 4, т.1, §§ 120 – 123, 126]
Атмосферне повітря має деяку кількість водяних парів. Кількість цих парів може змінюватись як за абсолютною величиною, так і за насиченням, що характеризується абсолютною та відносною вологістю.
Абсолютна вологість b – це кількість водяної пари, що знаходиться у 1 м3 повітря, вираженого у грамах. Маса 1 м3 сухого повітря при нормальних умовах дорівнює 1293 г. На основі рівняння Клапейрона маса 1 м3 повітря при температурі t (оС) і тиску Р, мм рт. ст. буде рівна:
,
де = 1/273 − лінійний коефіцієнт розширення повітря.
Густина водяного пару по відношенню до густини повітря при однаковому тиску і температурі дорівнює 0,622. Рівняння Клапейрона (справедливе лише для парів, далеких від насичення) дає для m (маси 1 м3 водяної пари) вираз :
. (14.1)
Цей вираз дозволяє визначити абсолютну вологість, якщо відома пружність (парціальний тиск) парів води.
Із формули (14.1) видно, що при малих значеннях температури t величина вологості повітря b мало відрізняється від величини пружності водяної пари Р. Тому абсолютну вологість можна вимірювати в мм рт. ст.
Відносна вологість визначається за формулою:
, (14.2)
де РН − пружність (тиск) водяної пари, що насичує повітря при температурі t; Р − пружність (тиск) водяної пари у повітрі при даній температурі t.
Відносна вологість визначається як відносна насиченість повітря водяною парою.
Абсолютну та відносну вологість повітря можна визначити за допомогою психрометра. Цей метод полягає у тому, що два однакових термометри знаходяться в однакових потоках повітря. Один з термометрів обгорнений змоченим водою батистом. Завдяки випаровуванню води показники цих термометрів різні. Зволожений термометр має більш низьку температуру порівняно з сухим термометром. Це відбувається внаслідок випаровування води з батисту у повітря і чим нижче вологість навколишнього повітря, тим інтенсивніше буде випаровування та більш низькими показники “вологого“ термометра. Через деякий час процес випаровування буде сталим.
Із закону Ньютона для випаровування рідини в одиницю часу маємо:
, (14.3)
де Q1 – теплота випаровування; а − коефіцієнт пропорційності; t − різниця показників “сухого” та “ вологого” термометрів; S1 – поверхня балончика “ вологого” термометра.
Згідно із законом Дальтона випаровування рідини в одиницю часу визначається формулою:
, (14.4)
де m – маса води, що випаровується; S2 – площа поверхні, що випаровує; РН – пружність насиченої водяної пари при даній температурі; Р − пружність водяної пари в повітрі; Н – тиск повітря; с – коефіцієнт пропорційності.
Кількість тепла Q2 необхідного для випаровування води масою m дорівнює:
, (14.5)
де – питома теплота випаровування.
При Q1 = Q2 з (14.3) та (14.5) маємо:
, (14.6)
але, за умови S1=S2, маємо:
, (14.7)
де А − стала величина для даного приладу, яка визначається швидкістю потоку повітря і знаходиться дослідним шляхом:
Остаточно формула для розрахунку абсолютної вологості повітря визначається за формулою
, (14.8)
де РН – тиск насиченої пари при температурі сухого термометра ; – температура вологого термометра; Н – атмосферний тиск в мм.рт.ст.
Величину РН беруть з таблиці “Залежність насичених парів води від температури”, яка знаходиться в лабораторній кімнаті. Барометричний тиск визначають за допомогою барометра.