- •2. Прогноз гідрогеолого - меліоративних обставин на зрошуваній ділянці
- •2.1. Прогноз зміни рівня підґрунтових вод
- •4.2 Прогнозні розрахунки зміни мінералізації підґрунтових вод і
- •4.2.1 Метод академіка с.Ф. Авер'янова
- •5. Вибір типу і розрахунок параметрів дренажу
- •5.1. Вибір типу дренажу
- •5.2. Розрахунок параметрів дренажу
- •5.2.1 Визначення глибини закладання дрен
- •5.2.2 Визначення відстані між дренами
- •6.3. Проектування колекторно-дренажної мережі у вертикальній площині
- •6.4. Вибір дренажного фільтру
6.3. Проектування колекторно-дренажної мережі у вертикальній площині
Проектування закритої дренажної мережі в профілі здійснюється у відповідності з вимогами ОСТ-33-17-76; ОСТ-33-19-76; ОСТ-33-20-76.
При цьому необхідно дотримуватися таких умов: - глибина укладання дрен по всій їх довжині повинна бути не менше розрахункової;
- ухили закритих дрен і колекторів повинні знаходишся в зазначених раніше інтервалах (див. розділ 6.2);
- при впадінні закритих дрен у закритий колектор при влаштуванні в гирлі дрени оглядового колодязя низ дрени повинен бути вище верха колектора на величину його діаметру;
- при впадінні закритих дрен і колекторів у відкриті колектори дно впадаючих елементів повинно бути вище нормального горизонту води в приймаючому колекторі на 0,4...0,5 м;
- при сполученні відкритих колекторів рівень води впадаючого колектора повинен перевищувати рівень води приймаючого колектора на 0,1 ...0,2 м.
Враховуючи вище приведені умови, по розрахунковим дренам і колекторам виконуються побудови поздовжніх профілів у масштабі: горизонтальний 1:10000, вертикальний 1:100, а поперечні перерізи дрен і оглядових колодязів 1:50 або 1:100.
Бокових поздовжнього профілю дрени або колектора повинен нести визначну інформацію, варіанти яких наведені в таблицях 6.6; 6.7
Послідовність побудови поздовжнього профілю розрахункової дрени (рис.6.3):
- через кожні 100 м з плану місцевості у напрямку від гирла до верхів'я знімаються позначки поверхні землі з фіксацією на міліметрівці. Плавне поєднання цих позначок дає лінію поверхні землі;
- далі може бути два варіанти:
а) дреноукладальник має робочий орган, який автоматично не регулюється. Тоді від самої низинної позначки відкладають униз 0,15...0,20 м та з заданим ухилом (який був прийнятий при гідравлічних розрахунках) проводять лінію, яка буде лінією спланованої траси;
б) дреноукладальник має робочий орган з автоматичним регулюванням глибини копання. Тоді може бути дві і більше ділянки з різним ухилом для того, щоб зменшити об'єм зрізання грунту уздовж надцр'їнної смуги. Проте дрену укладають з прийнятим, по гідравлічному розрахунку, ухилом від середньої лінії зрізання з допомогою спеціального пристрою на дреноукладальник)7;
- від лінії спланованої траси (або середньої лінії зрізання) в гирлі та у верхів'ї відкладаємо донизу розрахункову глибину закладання дрени - отримуємо лінію дна траншеї;
- від лінії дна траншеї відкладаємо уверх діаметр дрени -отримуємо лінію верха дрени.
Деякі підказки до заповнення боковика профілю дрени:
- усі значення записуються через кожні 100 м\ 44
- позначки поверхні землі фіксуються одночасно з нанесенням крапки на міліметрівці;
- кількість ухилів і відстань залежить від кількості ділянок уздовж траси дрени;
- позначки спланованої траси треба зняти з поздовжнього профілю;
- позначки дна траншеї отримують шляхом відраховування глибини закладання дрени від позначок спланованої траси;
- позначки верха дрени отримують шляхом додавання до позначок дна траншеї діаметра дрени;
- глибина виїмці - це різниця між позначкою поверхні землі і дна траншеї.
Таблиця 6.6 - Варіант боковика для дрени
Позначки поверхні землі |
||
Ухил/Відстань |
||
Позначки |
спланованої траси |
|
верха дрени |
||
дна траншеї |
||
Глибина виїмці |
||
Гідравлічні елементи (С},с1, V, і), матеріал дрени, тип фільтру |
||
Відстань |
||
Пікети |
||
План траси |
||
Таблиця 6.7 - Варіант боковика для колектора, влаштованого методом "полиці" |
||
Позначки поверхні землі |
||
Ухил/Відстань |
||
Позначки |
спланованої траси |
|
верха колектора |
||
дна полиці |
||
дна піонерної траншеї |
||
дна траншей в гирлі примикаючих дрен |
||
Глибина піонерної траншеї |
||
Глибина до полиці |
||
Гідравлічні елементи (С^ , сі, V, /) матеріал колекторів, тип фільтру |
||
Відстань |
||
Пікети |
||
План траси |
||
|
|
|
Профиль колектора
Профиль дрени
Послідовність побудови поздовжнього профілю розрахункового колектору (рис. 6.4):
- через кожні 100 м з плану місцевості у напрямку від гирла до верхів'я знімаються позначки поверхні землі з фіксацією на міліметрівці. Плавне поєднання цих позначок дає лінію поверхні землі;
- зрізається шар рослинного ґрунту (в середньому 20...30 см) з середнім ухилом розрахункового колектору, але можуть бути дві-три ділянки. Будується лінія (лінії) спланованої траси;
- на поздовжньому профілі наносяться позначки гирла кожної дрени (позначка дна траншеї на пікеті 0);
- на профілі необхідно визначити вертикальними лініями ділянки з річним діаметром колектора;
- на кожній ділянці від самої нижньої позначки гирла відкладають униз запобігаючу від підтоплення гирла дрени відстань, яка дорівнює діаметру колектора на цій ділянці. В наслідок чого отримують лінію верха колектора, яка може бути паралельна лінії спланованої траси;
- від лінії верха колектора униз відкладають діаметр колектора і проводять паралельно їй лінію, яка показує дно полиці;
- у гирлі колектора, від полиці донизу відкладають 0,3...0,5 м і проводять паралельно полиці в нижній частині колектора пряму лінію, яка буде дном піонерної траншеї на всій довжині колектора.
Варіанти побудови поперечних перерізів (рис. 6.5; 6.6):
а) по розрахунковій дрені необхідно побудувати перерізи: на любому пікегі, потаємному колодязі та на вибір - верховому чи гирловому оглядовому колодязю;
б) по розрахунковому колектору необхідно побудувати перерізи: в одному місці де змінюється діаметр (колодязь), та по любому пікету (піонерна траншея).