- •2. Прогноз гідрогеолого - меліоративних обставин на зрошуваній ділянці
- •2.1. Прогноз зміни рівня підґрунтових вод
- •4.2 Прогнозні розрахунки зміни мінералізації підґрунтових вод і
- •4.2.1 Метод академіка с.Ф. Авер'янова
- •5. Вибір типу і розрахунок параметрів дренажу
- •5.1. Вибір типу дренажу
- •5.2. Розрахунок параметрів дренажу
- •5.2.1 Визначення глибини закладання дрен
- •5.2.2 Визначення відстані між дренами
- •6.3. Проектування колекторно-дренажної мережі у вертикальній площині
- •6.4. Вибір дренажного фільтру
4.2 Прогнозні розрахунки зміни мінералізації підґрунтових вод і
засоленості ґрунтів підґрунтя зони аерації
При виконанні даного розділу перш за все необхідно мати надійні вихідні матеріали фунтових і гідрологічних досліджень по місткості і видам солей в ґрунтах, ґрунтах підґрунтя і підґрунтових водах для дослідної ділянки. Використовуючи дані прогнозу водного режиму, знаючи вихідну глибину і мінералізацію підґрунтових вод, а також вміст легкорозчинних солей в ґрунтах підґрунтя вище рівня підґрунтових вод, можливо визначити розчинність солей, які знаходяться в твердій фазі і приблизно визначити можливу мінералізацію підґрунтових вод при підйомі їх рівня, а потім і їх вплив на засолення ґрунтів.
В меліоративній практиці існує достатня кількість методів прогнозу сольового режиму ґрунтів підґрунтя зони аерації, але ми розглянемо тільки один з них.
4.2.1 Метод академіка с.Ф. Авер'янова
Перед виконанням прогнозу за даним методом необхідні результати прогнозних проробок, які описані у розділі 4.1.
З метою спрощення освоєння даного методу весь матеріал розглядається по пунктах:
-
Можлива мінералізація підґрунтових вод, яка піднялася, визначається за формулою:
де п1 - вихідна мінералізація підґрунтових вод, г/л ;
γ - об'ємна вата сухого ґрунту, г/см3 або т/м3;
Sі - вихідна засоленість грунтів підґрунтя легкорозчинними
солями, %;
W - об’єм піднявшоїся води, м3;
αФк - ємність, яка заповнюється водою знизу, м3 .
-
Швидкість підйому РПВ, при відносно глибокому початковому положенні, визначається із залежності:
де Т - кількість діб у році, діб.
-
3 попередніх даних визначається швидкість інфільтрації води із зрошуваних полів:
-
Втрати води з полів при інфільтрації визначається за
формулою:
де m - поризність ґрунту.
-
Втрати води при фільтрації з каналів розподільчої мережі визначаються:
-
Можливе положення РПВ при їх стабілізації можна визначити, виходячи з формули С.Ф.Авер'янова, яка має вид
де е - випаровування з поверхні підґрунтових вод, мм/рік
(е = Wф);
е0 - випаровуваність, мм/рік ( можна прийняти приблизно е0 = 1000
мм/рік);
х1 - положення стабілізованих підґрунтових вод, м;
п - показник ступеню (о =1...2).
З цього рівняння визначається положення стабілізуючих підґрунтових вод:
-
Час, за який відбудеться підняття РПВ від критичної глибини залягання підґрунтових вод (Нкр) до положення, при якому РПВ
стабілізується (X1):
При цьому коефіцієнт 0,5 говорить про те, що при глибині вище критичної підйом РПВ різко уповільнюється тобто приблизно 50% води, яка піднімається, витрачається на транспірацію і випаровування.
-
Необхідно визначити нові значення швидкості для зони X,:
а) інтенсивність інфільтрації із зрошуваних полів:
де Ос - середня кількість опадів, мм;
Мсер.зв - середньовагова зрошувальна норма, мм.
б) результуюча швидкість висхідного току залишається без змін і визначається із формули (26);
в) інтенсивність транспірації:
-
Далі необхідно визначити параметр Пекле
де Д* - коефіцієнт - конвективної дифузії (параметр переносу солей),
м2/доб .
-
При цьому швидкість вертикального водообміну визначається із співвідношення:
-
Можлива величина мінералізації фунтового розчину на поверхні фунту:
де е - основа натурального логарифму (е=2,718).
-
Глибина, на якій очікується максимальне засолення:
-
Тепер необхідно визначити максимальне засолення ґрунтового розчину на глибині максимального засолення:
-
Середня мінералізація ґрунтового розчину для всього шару товщі зони аерації (X1) визначається за формулою:
-
Можливе накопичення солей у двохметровому шарі фунту підґрунтя:
-
Щорічне надходження солей в хх - шар зі сторони підґрунтових вод:
17) І, наприкінці, час, за який відбудеться засолення зони аерації при підйомі РПВ вище критичних позначок:
За даним методом можна зробити такі основні висновки:
Ґрунтові води через______ років будуть знаходитися від поверхні ґрунту на глибині __________м (п.6) і мати мінералізацію _______г/л (п.1)
2. На поверхні ґрунту концентрація водорозчинних солей складає ______г/л (п.П), а на глибині _______м (п.12) очікується максимальне засолення ґрунтів із загальною мінералізацією _ г/л (п.13)
3. Критичний період, за який відбудеться засолення зони аерації складає _________ роки(п.17)
4. Прогнозні проробки підтверджують необхідність будівництва дренажу на зрошуваній території.