- •Лекції з дисципліни «економіка і управління підприємством»
- •Тема 1. Підприємство, як суб"єкт господарювання в ринковій економіці. Управління підприємством
- •1. Поняття підприємства, його завдання, цілі та види діяльності
- •2. Законодавче регулювання діяльності підприємства
- •3. Класифікація підприємств
- •4. Види та форми об"єднань підприємств
- •Тема 2. Управління підприємством
- •Тема 3. Необоротні та оборотні активи підприємства
- •2.1. Сутність основних засобів та основних фондів підприємства
- •Амортизація основних фондів підприємства, методи нарахування
- •Стаття 145. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації.
- •Строк корисного використання
- •Ав ( або залишкова вартість)
- •Показники стану та використання основних фондів підприємства
- •Виробнича потужність підприємства
- •Тема 4. Оплата праці
- •1. Сутність заробітної плати
- •2. Сучасне регулювання оплати праці
- •3. Організація оплати праці на підприємстві
- •4. Форми оплати праці
- •5. Система преміювання працівників підприємства
- •6. Доплати та надбавки до заробітної плати
- •Тема 5. Витрати підприємства та собівартість продукції
- •1. Поняття і класифікація витрат підприємства
- •6.2. Собівартість продукції та її планування
- •3. Калькулювання собівартості продукції
- •4. Шляхи зниження собівартості продукції в умовах ринкової економіки
- •Тема 6. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •1. Формування доходу підприємства
- •2. Визначення фінансового результату діяльності підприємства
- •3. Прибуток підприємства, його види
- •8.4. Характеристика інформаційної бази оцінки фінансово-економічного стану підприємства
- •Тема 7. Інвестиційна діяльність підприємства
- •1. Економічна сутність, класифікація та структура інвестицій
- •9.3. Оцінка ефективності капітальних вкладень підприємства
- •Тема 8. Антикризова політика підприємства
- •1. Економічна безпека підприємства
- •2. Реструктуризація і санація підприємства
5. Система преміювання працівників підприємства
З переходом до ринкових відносин підприємствам надано право самостійно розробляти та застосовувати преміальні положення, які фіксуються у колективному договорі.
До складу преміальної системи належать такі елементи:
- показники та умови преміювання;
- розміри премій;
- коло працівників, до яких застосовується преміювання;
- періодичність виплат премій;
- джерело виплати премій.
Побудова преміальної системи підприємства має здійснюватись на таких загальновизнаних принципах [46, 75]:
1 . Умови та розміри преміювання мають бути чітко визначені для окремих категорій працівників. Умови преміювання визначають показники, досягнення яких дає працівникам підстави для отримання премії. Розмір премії залежить від обраних показників преміювання (виконання плану, перевиконання плану, економію матеріальних ресурсів тощо). Показники преміювання мають відповідати завданням, що стоять перед підприємством.
2. Кількість показників та умов преміювання не мають перевищувати 2-3. Це дасть змогу уникнути складних обчислень та зробити систему преміювання підприємства простою і зручною.
3. Між показниками та умовами преміювання не має бути протиріч.
4. Розміри премії мають бути економічно обґрунтованими.
5. Рівень показника преміювання необхідно встановлювати диференційовано (за фактично досягнутим середнім рівнем виконання показника преміювання на даному виробництві; вище його досягнутого рівня тощо).
6. До кола працівників, яким надається премія, мають включатись тільки ті, які безпосередньо можуть впливати на виробничі показники.
7. Періодичність преміювання необхідно встановлювати залежно від особливості підприємства, організації (організації виробництва та праці, характеру показників преміювання тощо).
8. Премія має бути гарантована відповідним джерелом виплати.
Для формування ефективної системи преміювання слід враховувати деякі обмеження у виплаті працівникам премій [75].
1. Сума всіх преміальних виплат за будь-якого значення перевиконання працівниками планових показників не може перевищувати суму прибутку, отриману в результаті застосування даної системи.
2. Премії, що виплачуються за виконання та перевиконання плану, приводять як до зростання фонду оплати праці, так і до зростання витрат підприємства, пов'язаних з відрахуваннями на соціальні заходи (до пенсійного фонду, до фонду соціального страхування, до фонду соціального страхування на випадок безробіття, до фонду страхування від нещасного випадку на виробництві), що обчислюються пропорційно фонду оплати праці і також включаються до собівартості продукції підприємства.
3. Премії за перевиконання плану збільшують витрати по заробітній платі на одиницю продукції (зокрема за відрядної форми оплати праці). Однак у цьому разі одночасно відбувається скорочення умовно-постійних накладних витрат підприємства (амортизації основних фондів, витрат на утримання та обслуговування устаткування тощо), що припадають на одиницю продукції. Відповідно, застосування преміювання економічно доцільне насамперед тоді, коли зазначена економія на умовно-постійних накладних витратах перекриває витрати на преміювання із фонду заробітної плати за перевиконання планів виробництва та частина її спрямовується на зниження собівартості продукції.
У практиці господарювання найпоширенішими показниками преміювання працівників є:
- виконання та перевиконання виробничих завдань;
- виконання акордних завдань у встановлені строки;
- підвищення продуктивності праці, виробітку;
- поліпшення кінцевих результатів діяльності бригади, дільниці, цеху;
- економія сировини, матеріалів, інструментів та інших матеріальних цінностей;
- зменшення простоїв устаткування тощо.
Останнім часом розвиваються такі види преміювання, як разові премії та винагороди. Вони можуть бути індивідуальними та колективними. Незалежно від прийнятих форм та систем заробітної плати на підприємствах використовуються такі види разових премій:
- винагороди за підсумками роботи за рік;
- одноразові заохочення за виконання особливо важливих завдань, термінових та непередбачених робіт;
- премії за підсумками оглядів та конкурсів, до святкових та урочистих подій.