Показники стану та використання основних фондів підприємства

Покращення використання основних фондів сприяє вирі­шенню широкого кола економічних проблем, спрямованих на підвищення ефективності виробництва: збільшення обсягів випуску продукції, зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, економію капітальних вкладень та під­вищення прибутковості підприємства.

Для характеристики стану і використання основних фондів підприємства застосовується чотири групи показників [39, 54, 68, 75]:

• показники технічного стану та руху основних фондів;

• показники завантаження основних фондів;

• показники технічного оснащення підприємства;

• показники ефективності використання основних фондів.

Технічний стан та рух основних фондів характеризують та­кі коефіцієнти.

1. Коефіцієнт зносу основних фондів (К_зн), що відображає частку вартості основних фондів, уже перенесену на вартість виготовленої підприємством продукції, і, водночас, характери­зує ступінь зносу основних фондів підприємства станом на пев­ну дату. Коефіцієнт обчислюється як відношення суми нако­пиченого зносу до початкової вартості основних фондів:

(2.25)

2. Коефіцієнт придатності основних фондів (К_прид) характеризує незношену частку основних засобів підприємства станом на певну дату. Він обчислюється за формулою:

(2.26)

де В₃ - залишкова вартість основних засобів, грн.

Між коефіцієнтами зносу та придатності існує такий зв'я­зок:

К_зн + К_прид = 1.

3. Коефіцієнт оновлення основних фондів (К_он) характеризує ступінь інтенсивності оновлення основних фондів підприємства й обчислюється за формулою:

, (2.27)

де В_над - вартість основних фондів, що надійшли на підприєм­ство протягом звітного періоду, грн.;

- початкова вартість основних засобів підприємства на кінець року, грн.

4. Коефіцієнт вибуття основних фондів (К_виб) характери­зує інтенсивність вибуття основних фондів протягом звітного періоду й обчислюється за формулою:

(2.28)

де В_ви6 - вартість основних фондів, що вибули протягом звіт­ного періоду з балансу підприємства, грн.;

- початкова вартість основних засобів підприємства на початок року, грн.

Показники завантаження основних фондів підприємства поділяють на показники екстенсивного та інтенсивного вико­ристання основних фондів [39, 49, 84]. Показники екстенсивного використання (К_екст) основних фондів характеризують їх використання у часі. Розрізняють календарний, режимний, плановий та фактич­ний фонди часу роботи обладнання.

Номінальний (або режимний) фонд робочого часу (ФРЧ_Н) одиниці обладнання визначається режимом роботи підприєм­ства й обчислюється за формулою:

(2.29)

де Д_к- кількість календарних днів у періоді, дні;

Д_вих- кількість вихідних у календарному періоді, дні;

Д_св - кількість святкових днів у календарному періоді, дні;

п_зм - кількість змін роботи обладнання протягом доби;

t_зм - тривалість однієї зміни, год.

Плановий фонд часу роботи (ФРЧ_пл) обладнання визнача­ється шляхом зменшення номінального фонду на час перебу­вання обладнання в плановому ремонті та модернізації:

ФРЧ_пл =ФРЧ_н-РЧ_тор, (2.30)

де РЧтор - час простоїв обладнання у технічному обслугову-

ванні та ремонті, год.

Дійсний (або фактичний) фонд робочого часу (ФРЧ_д) об­ладнання складається з часу фактичної роботи, а також підго­товчо-корисного й допоміжного часу і визначається фактич­ним режимом роботи обладнання в цехах підприємства.

Рівень використання обладнання за часом характеризується системою коефіцієнтів екстенсивного завантаження обладнан­ня, які обчислюються як відношення фактично відпрацьовано­го фонду часу до загального фонду часу (календарного, режим­ного, планового) [47, 72]:

(2.31)

(2. 32)

(2.33)

Відхилення фактичного часу роботи групи обладнання від планового фонду робочого часу може спричинюватись такими чинниками, як зміна кількості одиниць обладнання, зміни ви­трат часу на технічні й технологічні зупинки, наявність про­стоїв через організаційно-технічні причини тощо.

До показників технічного оснащення підприємства належить фондоозброєність (Ф_озбр) визначає частку вартості основ­них фондів, яка припадає на одного працівника промислово-виробничого персоналу і характеризує ступінь його озброєно­сті фондами [54, 68]. Обчислюється за формулою:

(2.34)

де - середньо-облікова чисельність промислово-виробни­чого персоналу, осіб.

До показників, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, належать такі.

1. Фондовіддача (ФВ), що характеризує, яка частка обсягу випущеної підприємством за певний період продукції припа­дає на 1 грн. середньорічної вартості його основних фондів, і обчислюється за формулою:

(2.35)

Де Q - річний обсяг випуску продукції підприємства у вартіс­ному виразі, грн.;

В_оф - середньорічна вартість основних фондів, грн.

Фондовіддачу обчислюють у вартісних або натуральних (тонни, штуки, метри тощо) вимірниках.

2. Фондомісткість (ФМ) є показником, оберненим до фон­довіддачі. Вона характеризує, яка частина середньорічної вар­тості основних фондів припадає на 1 грн. випущеної підприєм­ством продукції. Визначається як відношення середньорічної вартості основних фондів до обсягу випущеної підприємством продукції:

(2.36)

3. Рентабельність основних фондів (R_oф) характеризує, яка частка прибутку підприємства припадає на 1 грн. середньоріч­ної вартості основних фондів. Обчислюється за формулою:

(2.37)

де П - прибуток, отриманий підприємством за рік, грн.