- •В.П. Рябчук довідник аспіранта та студента
- •1. Раціональні прийоми роботи з літературою
- •1.1. Зберігання книг і догляд за ними
- •1.2. Бібліотечні каталоги
- •1.3. Вивчення наукової літератури
- •1.4. Слово про книгу
- •2. Організація розумової праці
- •2.1. Робота за письмовим столом
- •2.2. Біологічні ритми людини
- •2.3. Азбука роботи науковця
- •1. Точно визначте мету та розробіть план роботи
- •2. Зосередьтеся на головному
- •3. Приступайте до роботи зразу ж
- •4. Уникайте хаосу на робочому місці
- •5. Не прагніть абсолютної досконалості
- •6. Придумайте собі стимули
- •7. Встановіть тверді терміни
- •8. Застосовуйте радикальну хірургію
- •9. Прикрі перешкоди
- •10. Навчіться бути рішучим
- •11. Навчіться говорити "на"
- •12. Не ведіть безцільних телефонних розмов
- •13. Набувайте звички до записника
- •14. Не випускайте із поля зору дрібниць
- •15. Вчіться слухати
- •16. Про шаблон
- •17. Передоручення
- •18. Змінюйте рід занять і влаштовуйте перерви в роботі
- •19. Повністю використовуйте свій час
- •20. Виховуйте повагу до свого часу
- •21. Не будьте роботоманами
- •2.4. Технологія роботи над науковим твором
- •2.5. Подолання стресу
- •П'ять способів зменшення стресу
- •Не бійтеся плакати
- •Висміюйте свої хвилювання
- •Вчіться сприймати критику
- •П'ять простих кроків, що рятують від постійного хвилювання
- •Кризова ситуація - як бути?
- •Ми зобов'язані слідкувати за своїм здоров'ям
- •Теологічні методи подолання стресу
- •Неефективні засоби боротьби із стресом
- •Примусьте стрес працювати на Вас
- •2.6. Розслабтеся!
- •2.7. Тести
- •3. Основні види видань
- •3.1. Терміни та визначення (дсту 3017-95)
- •3.2. Анотація та реферат
- •4. Рукопис наукового твору
- •4.1. Робота над рукописом наукового твору
- •4.2. Рукопис статті та тез
- •4.3. Рукопис дисертаційної роботи
- •4.4. Мова і стиль наукового твору
- •4.5. Правка рукопису
- •4.6. Знаки коректурні
- •4.7. Використання фізичних величин
- •4.8. Британські та американські одиниці виміру. Метричні одиниці. Одиниці довжини
- •Одиниці площі
- •Одиниці об’єму
- •Одиниці виміру сипких речовин
- •Одиниці маси
- •5. Правила оформлення рукопису
- •5.1. Загальні вимоги
- •5.2. Рубрикація та нумерація тексту
- •5.3. Таблиці
- •5.4. Ілюстрації
- •5.5. Формули та рівняння
- •5.6. Примітки
- •5.7. Виноски
- •5.8. Посилання
- •5.9. Скорочення
- •5.10. Числові значення
- •5.11. Бібліографічний опис видань
- •5.12. Обсяг рукопису
- •6. Золоті слова про науку
- •6.1. Крилаті вислови мудрих
- •6.2. Прислів'я та приказки
- •6.3. Феномени творчості
- •6.4. Вчені жартують
- •Список використаних джерел
6.2. Прислів'я та приказки
• Багатий той, хто мудрий (лат.).
• Без муки нема науки.
• Втіха в науках (навчання дає насолоду) (лат.).
• Вчений без практики, що бджоли без меду.
• Вчений і велике дерево не одразу виростають (япон.),
• Вчений справжній тільки той, хто добре чинить (інд.).
• Вчення в щасті окрашає, а в нещасті утішає.
• Голова без розуму що млин без води.
• Голова сивіє - чоловік мудріє. в Жити без науки - смерть (лат).
• Знання із всіх видів скарбів найбільш дорогоцінне через те, що воно не може бути ні викрадене, ні загублене, ні знищене (інд.).
• Звання не дає знання, а навпаки.
• Коня на те кують, щоб не спотикався. в Люди пишуть не пером, а умом.
• Мудрець не говорить, коли робить, а скаже, коли зробить.
• Наполегливість - мати науки (лат.).
• Наука і труд добрі плоди дають.
• Не перо пише, а розум.
• Ніколи не соромся запитувати того, чого не знаєш (араб.).
• Піти в науку - терпіти муку.
• Плоди науки солодкі, корені - гіркі (лат).
• Радість і втіха в науках (лат.).
• Спитай лиш у тварин - вони тебе навчать; у птиць небесних - і тобі сповістять; або повзунів - вони тебе навчать, і риби в морі тобі повідають! (Біблія)
• Те, що ми знаємо, це тільки капля, чого не знаємо - море.
• Того, хто вчиться, супроводжує багатство і шана.
• Трудноті переламай розумом, а небезпеку досвідом.
• Учись, але у вчених.
• Хочеш більше знати - менше треба спати.
• Хто мудрий - той мало спить.
• Царя шанують лише в його країні, а вченого - скрізь (тамільск.).
6.3. Феномени творчості
Історія науки зберегла приклади психологічного, соціального та біологічного довголіття.
- Гете І. В. (1749-1832), німецький поет і мислитель, написав свою безсмертну трагедію "Фауст" у 82-річному віці.
- Мікеланджело Буанарата (1775-1864), італійський скульптор, живописець, архітектор і поет, у 87 років працював над знаменитою базилікою* в Римі.
- Галілей Г. (1564-1642), італійський фізик та астроном, завершив свою наукову працю про зірки у 72 роки.
- Тіціан В. (1476, або 1489/90-1576), італійський живописець, закінчив писати свою останню картину "Битва при Липанто" у віці 96 років.
- Свій 5-томний твір "Космос" Гумбольт О. (1769-1859), німецький природодослідник, географ і мандрівник, почав писати у віці 76 років, а закінчив у 89.
- Лекції про роботу великих півкуль головного мозку І. Павлов (1849-1936), відомий фізіолог, почав читати у 77 років.
- Д. Верді (1813-1901), італійський композитор створив у 79 років одну із своїх кращих опер - "Фальстаф", а у 81 рік - "Короля Ліра".
_________________________________________________
*Базиліка - антична і середньовічна будівля, що має форму витягнутого прямокуі пика, поділеного всередині двома поздовжніми рядами колон.
- Відомо, що великим творчим потенціалом у різні роки життя серед письменників і поетів відзначалися Віктор Гюго, Вольтер (справжнє ім'я Морі Франсуа Аруе), Іван Бунін, Лев Толстой та інші.
- Багато великих мужів виявили себе у дитинстві вундеркіндами. "Батько кібернетики" Норберт Віннер (1894-1964) почав цікавитися наукою у 5-річному віці. В 11 років він уже мав середню освіту, а в 14 років отримав науковий ступінь.
- Відомий французький математик Алексі Клод Клеро (1713-1765) в 10 років захоплено читав книги з математичного аналізу, у 13 представив у Паризьку академію своє наукове дослідження, а в 14 став академіком.
- Йоган Вольфгант Гете (1749-1832) ще 9-рІчним хлопчиком писав вірші німецькою, латинською і грецькою мовами.
- Блез Паскаль (1623-69) сформулював і довів понад 30 теорем ще до того, як заглянув у підручники з геометрії. В 15 років він опублікував працю з конічних перерізів і довів понад 100 нових теорем.
- Сергій Прокоф'єв (1891-1953) свій перший музичний твір "Індійський галоп" написав у п'ять років, а в 9 став автором опери "Велетень"...