Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Довідник аспіранта та студента.DOC
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
841.22 Кб
Скачать

5.12. Обсяг рукопису

Аркуш авторський (А. а) - одиниця обсягу тексту; виражається в друкованих знаках, рядках або у сантиметрах квадратних. Залежно від матеріалу твору один А. а дорівнює:

Для прозового тексту 40 000 тис друкованих знаків

Для віршованого тексту 700 рядків

Для образотворчого матеріалу 3 000 см2 площі зображення

Аркуш друкований (А. д.) - одиниця друкованого обсягу твору. Він дорівнює площі листа паперу, на якому надрукований твір. На одному аркуші паперу міститься 2 А. д.: кожна сторона аркуша - це 1 А. д. Обсяг тексту ніколи не обраховують в А. д. В одному і тому ж А. д. може поміститися матеріал меншого чи більшого обсягу в залежності від розміру полів, розмірів шрифту і т.д.

Розрізняють фізичний та умовний А. д. Фізичний А. д. дорівнює площі тих стандартних форм аркуша паперу, на якому надрукований рукопис. Для порівняння друкованого обсягу рукопису, надрукованого на аркушах паперу різного формату, був введений умовний друкований аркуш (умовн. друк. арк.). Ним став А. д. формату 60х90 см. Для переводу фізичних А. д. в умовні потрібно обсяг рукопису в фізичних А. д. помножити на перевідний коефіці­єнт (відношення площі фізичного А. д. до площі аркуша паперу формату 60х90).

Перевідні коефіцієнти

60х84 0,93 70х100 1,29

70х90 1,17 70х108 1,40

75х90 1,25 84х108 1,68

Приклад переводу. Обсяг рукопису формату 84х108/32-5 фіз. А. д.; 5х1,68=8,4 умовн. друк. арк.

Аркуш обліково-видавничий (обл.-вид. арк.) - одиниця обсягу тексту. Він служить для обліку всього матеріалу твору на відміну від А.а. В ньому береться до уваги обсяг, що не враховується при нарахуванні гонорару (видавнича передмова, зміст тощо). Тому обліково-видавничий аркуш дещо більший ніж А. а).

6. Золоті слова про науку

Без мудрості, яка передається із глибини віків від людини до людини, від книги до книги, від народу до народу, не було б прогресу.

В афоризмах, крилатих словах, прислів'ях, приказках відбивається вікова мудрість людства. Безумовно, ні крупинки, ні цілі томи чужої мудрості ніякою мірою не замінять власної. Однак, досвід минулого, допомагає творити теперішнє і визначати майбутнє.

6.1. Крилаті вислови мудрих

• Я знаю небагато, але те, що знаю, знаю досконало.

Абу ль Фарадж Аль-Ісфахані

• Справжній вчений - це мрійник, а хто не є ним, той називає себе практиком.

О. Бальзак

• Знання є сила, сила є знання.

• В історії черпаємо ми мудрість; в поезії - дотепність; в математиці - проникливість; у природничих науках - глибину; у моральній філософії - серйозність; у логіці і риториці - вміння сперечатися.

• Невігласи зневажають науку, неосвічені люди захоплюються нею, тоді як мудреці користуються нею.

Ф. Бекон

• Хто в учнях не бував, той вчителем не буде.

А. Боецій

• Вимірюйте висоту вашого розуму за величиною його тіні.

Р. БраунІнг

• Наука є найкращий шлях для того, щоб зробити людський дух героїчним.

Д. Бруно

• Освіта - клад, труд - ключ до нього.

П. Буаст

• Успіх науки - справа часу та сміливості розуму.

Ф. Вольтер

• Перш за все навчай сам себе, а потім ти навчишся чого-небудь від інших.

• Суха, мій друг, теорія всюди, А дерево життя пишно зеленіє.

І. Гете

• Талант - це один відсоток натхнення і дев'яносто дев'ять відсотків поту.

Т. Єдісон

• Мудрий той, хто знає небагато, але потрібне.

Есхіл

• Наука пояснює те, що функціонує, але не те, що є.

А. Камю

• Там, де закінчуються сумніви, закінчується наука.

А. Капиця

• Зловживання науковою мовою перетворює в науку слів те, що повинно бути наукою фактів.

Ж. Кондорсе

• Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправляти їх.

Конфуцій

• Наука служить лише для того, щоб нам зрозуміти розмір на­шої неосвіченості.

Р. Ламенне

• Чорнило вченого і кров мученика мають однакову ціну для неба.

Коран

• Те, що ми знаємо, обмежене, а те, що ми не знаємо - нескінченне.

П. Лаплас

• Вчений без фантазії може зробитися доброю бібліотекою і живим довідником - він засвоює, але не творить.

Ф. Левінсон-Лессинг

• Жалюгідний той учень, який не перевершить свого вчителя.

• Наука - полководець, а практика - солдати.

Леонардо да Вінчі

• Велике мистецтво навчатися дечому - це братися зразу за не-багато-що.

Д. Локк

• Наука - справа дуже не легка і придатна лише для сильних умів.

• Тому, хто не досягнув науки добра, всяка інша наука приносить лише шкоду.

М. Монтень

• Хто любить учитися, той ніколи не буде бездіяльний.

Ш. Монтеск'є

• Хто не йде в університет як у храм науки, той йде в нього як в передвір’я кар'єри.

Д. Писарєв

• У науці велике значення має правило: перемагають тільки сміливі.

М. Планк

• Наука - не що інше як сприйняття.

Платон

• Негайно відкривайся в далекий шлях, якщо тебе обіцяли навчити чого-небудь корисного.

Сократ

• Поки ти не навчений, не соромся вчитися.

Г. Сковорода.

• Злидні та сором, хто науку відкидає.

• Наука премудрого - криниця життя.

• Прихили твоє серце до навчання, і вуха твої до слів науки.

• Серце розумне знання набуває і вухо премудрих шукає знання.

• Складати багато книжок - не буде кінця, а багато навчатися -мука для тіла!

• Стежка життя - берегти науку.

Соломон

• Вчений в усьому повинен бути чесним. Найменше відхилення від цього є найтяжчий злочин.

О. Скрябін.

• Наука - це організоване знання.

Г. Спенсер

• Потрібно знати про все потроху, але все про небагато.

К. Тимирязєв

• Хай вчений забуде, що він зробив, як тільки це вже зроблено, і хай думає про те, що потрібно ще зробити.

І. Фіхте

• Щоб переварювати знання, потрібно їх з апетитом поглинати.

А. Франс

• Учіться, брати мої,

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь.

Т. Шевченко

• Для одних наука здається небесною долиною, для інших - жирною коровою, що дає їм масло.

Ф. Шіллер