5.2. Рубрикація та нумерація тексту

Текст, якщо це необхідно, поділяють на розділи. Останні можна поділяти на пункти або підрозділи і пункти. Пункти, за необхідності, можуть поділятися на підпункти. При поділі тексту на пункти і підпун­кти необхідно, щоб кожний пункт мав завершену інформацію. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають.

Заголовки повинні чітко і коротко відображати зміст розділів, підрозділів. Як правило, в підпорядкованих заголовках рекомендують повторяти загальних слів старших рубрик. Наприклад:

Рекомендується: Розділ 1. Екологія лісових фітоценозів 1.1. Загальні поняття 1.2. Закономірності дії

Не рекомендується: Розділ 1. Екологія лісових фітоценозів 1.1. Загальні поняття про екологію лісових фітоценозів 1.2. Закономірності дії факторів середовища лісових фітоценозів

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Перенесення слів у заголовку не рекомендується. Крапку в кінці назв рубрик не ставлять. Зберігають лише інші розділові знаки: крапки (...), знак питання (?) чи знак оклику (!).

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку N.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозді­лу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти кра­пка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, напри­клад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку іде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

5.3. Таблиці

Таблиці застосовують для кращого унаочнення і зручності порів­няння показників. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиць.

Таблиця _______-. Назва таблиці

номер

Заголовки

Головка граф

Підзаголовки

граф

Рядки

Боковик (графи для Графи (колонки)

заголовків рядків)

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблиці.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При поділі таблиць на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово "Таблиця _" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці; над іншими частинами пишуть "Продовження таблиці _" з зазначенням номера таблиці.

Кожна таблиця повинна мати тематичний і нумераційний заголовки, які розміщують над таблицею. Заголовок має бути стислим і відбивати зміст таблиці.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами за порядком у межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. У дисертації слово "таблиця" ставлять з правої сторони над її назвою.

Заголовки граф починають з великої літери, а підзаголовки з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком і з великих, якщо вони є самостійними. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не рекомендується.

Графу з порядковими номерами рядків до таблиць включати не треба. Таблиці повинні мати мінімальну кількість ярусів в головці та максимальний лаконізм кожного заголовка. Позначення одиниці вимірювання (га, м³, м², тощо), загальної для всіх даних у рядку, слід наводити після назви таблиці. Якщо числові значення величини у графах таблиці позначаються у різних одиницях вели­чин, то їхні позначення подають у підзаголовку кожної графи.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі - лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Залишати незаповнені місця в таблиці не рекомендується.

Якщо необхідно зазначити, що число надзвичайно мале, використовують наступні позначення:

0,0 - число значно менше одної десятої;

0,00 - число значно менше однієї сотої, і т.д.

Числа в таблицях розбивають пробілами на цифрові групи, як і в тексті. Наприклад:

50 185 4 050

4 208 280

57 319 50

Крапки в пробілах ставити забороняється.

При наявності у стандарті невеликого за обсягом цифрового матеріалу його недоцільно оформляти у вигляді таблиці, а слід да­вати у вигляді тексту (висновки). При цьому цифрові дані розташовують у вигляді колонок. Наприклад:

Тип лісорослинних умов	Сокопродуктивність, %
Свіжий субір, Вз	100,0
Свіжий сугруд, Сз	110,4
Вологий сугруд, Сз	120,0
Свіжа діброва, D2	111,9

Висновки не мають тематичного заголовка. Вони не нумеруються, оскільки Їх завжди розташовують в місці посилання на них в тексті.