1. Календарний план основних робіт начальника речової служби на період відмобілізування і приведення у бойову готовність.

Він розробляється на основі заходів, запланованих командиром військової частини, і доповнюється заходами начальника речової служби.

Усі заходи розташовуються у хронологічному порядку і на кожний ступінь бойової готовності окремо.

2. Робочі карти з синім і червоним кодуванням.

На карту наносяться: райони зосередження підрозділів і маршрути висування до них; місця розгортання складів; район розміщення і порядок переміщення підрозділів речової служби у складі частин тилу; район розгортання пункту прийому особового складу і пункту прийому техніки; комплектуючі військкомати і порядок зв’язку з ними; маршрути руху мобілізаційних ресурсів; ТПУ; шляхи підвозу і евакуації; об’єкти місцевої економічної бази, які можуть бути використані в інтересах служби; позивні посадових осіб і вузлів зв’язку; сигнали оповіщення і управління; інша інформація, яка необхідна для вирішення завдань по речовій службі.

3. Довідку-доповідь, у якій відображає:

• дані про укомплектованість служби особовим складом у мирний і воєнний час;

• дані про якісну характеристику особового складу;

• перелік посад особового складу, яких не вистачає для укомплектування служби за прямим посадовим призначенням;

• стан бойової готовності служби і готовність її до виконання завдань відмобілізування та приведення в бойову готовність.

4. Спеціальний робочий зошит з бойової та мобілізаційної готовності (з функціональними обов’язками на мирний і воєнний час).

5. Документи ПУВ (переговорні таблиці, таблиці позивних вузлів зв’язку, посадових осіб).

6. Комплект формалізованих і довідкових документів.

7. Зошит з мобілізаційної підготовки.

Паралельно з плануванням і відпрацюванням документів начальник речової служби контролює та надає допомогу підлеглим і командирам підрозділів у розробці необхідних документів з бойової та мобілізаційної готовності.

Уточнення розроблених документів з бойової та мобілізаційної готовності проводиться:

• поточне – щомісячно у встановлений командиром день;

• загальне – у ході загального коригування мобілізаційних документів, яке проводиться на підставі директиви штабу оперативного командування;

• негайне – при суттєвих змінах в організаційно-штатній структурі, мобілізаційному завданні тощо.

Висновок: Мобілізаційна робота речової служби військової частини заключається у виконанні комплексу заходів по плануванню та всебічному забезпеченню відмобілізування та приведення у бойову готовність щодо речового забезпечення. Особливість цієї роботи заключається в тому, що для її виконання відводиться дуже короткий термін.

Третє навчальне питання Речове забезпечення відмобілізування і приведення у бойову готовність військової частини

Після завершення планування забезпечення речовим майном відмобілізування і приведення в бойову готовність начальник речової служби повинен:

• організувати накопичення речового майна та витратних матеріалів за штатами, табелями і нормами воєнного часу та утримувати їх у складі;

• здійснити заходи щодо підтримання речового майна у постійній готовності до застосування;

• організувати облік речового майна;

• проводити своєчасне освіження майна, яке знаходиться на довгостроковому зберіганні;

• витребувати встановленим порядком речове майно у постачального органу для доведення його запасів до норм воєнного часу;

• здійснити вивчення місцевої економічної бази, яка може бути використана в особливий період;

• організувати зберігання речового майна для особового складу організаційного ядра на ППОЯ;

• проводити заняття з адміністрацією відділення санітарної обробки та екіпіровки ППОС щодо виконання функціональних обов’язків.

На техніку тривалого зберігання він повинен розробити та заповнити:

• картки зберігання техніки із зазначенням найменувань техніки, її заводського номеру, дати надходження та постановки на тривале зберігання, переліку робіт, які виконуються при технічному обслуговуванні, планового строку переконсервації;

• технологічні карти розконсервації із зазначенням операцій по приведенню техніки у готовність до використання за прямим призначенням.

Паспорти (формуляри), картки зберігання та технологічні картки розконсервації утримуються при техніці речової служби.

Зберігання документів, книг та бланків обліку (для забезпечення підрозділів у польових умовах) організовується в окремих пакетах разом з військовими запасами речового майна.

На речовому складі (сховищі) повинні бути:

• графік видачі матеріальних засобів по тривозі;

• накладні (форма 2) на видачу речового майна;

• один примірник накладних на видачу речового майна підрозділам при приведенні у бойову готовність;

• список навантажувальної команди;

• журнал обліку занять, проведених з навантажувальною командою.

Для приймання і розподілу військовозобов’язаних і техніки оргядра по об’єктах в пункті постійної дислокації розгортається пункт прийому оргядра з готовністю до роботи, з моменту отримання розпорядження на відмобілізування частини.

Пункт прийому особового складу оргядра обладнується у спеціальному приміщенні, що являється одночасно сховищем для майна, призначеного для екіпіровки особового складу оргядра.

На пункті прийому (у спеціальному сховищі) зберігаються предмети обмундирування військовозобов’язаних, протигази, сухі пайки, мішки і матеріали для упаковки особистих речей військовозобов’язаних, а на водіїв та механіків-водіїв, крім того, і комбінезони.

З метою прискорення процесу екіпіровки військовозобов’язаних, що прибувають до складу оргядра, на них завчасно, персонально для кожного підбираються за розміром і ростом обмундирування (куртка і брюки зимові, літні), головні убори (шапка, кашкет), взуття і протигаз.

На рукаві куртки зимової з комплекту обмундирування прикріплюється ярлик з прізвищем військовозобов’язаного.

Предмети екіпіровки, які не мають розмірів (плащ-намет, ремінь, рушник, онучі тощо) укладаються в речові мішки, які можуть зберігатися на одному стелажі без попереднього розподілу особовому складу.

Таким же чином (на одному стелажі) зберігаються мішки для упаковки особистих речей військовозобов’язаних.

Для прийому військовозобов’язаних запасу, розподілу їх по підрозділах і екіпіровки розгортається пункт прийому особового складу (як правило один на військову частину).

Військові частини, що отримують менше 100 військовозобов’язаних, пункти прийому не розгортають, прийом особового складу здійснюється військовослужбовцями, що виділяються командиром військової частини.

Робота пункту прийому особового складу організовується таким чином, щоб кожен військовослужбовець знаходився на ньому не більше 1 год., а перепускна можливість пункту забезпечувала б прийом 250300 осіб за годину.

Для обладнання пунктів прийому використовуються спеціально-підготовлені каркасні намети, засоби освітлення та інше. При необхідності дозволяється використовувати намети, що утримуються в недоторканих запасах з подальшим використанням їх за призначенням.

При відмобілізуванні у пунктах постійної дислокації можуть створюватися стаціонарні пункти прийому, а також використовуватися службові приміщення, у першу чергу клуби, спортивні зали та інші будови військового містечка.

До складу пункту прийому особового складу входять такі елементи:

• управління пункту;

• відділення явки і прийому команд;

• відділення медичного огляду;

• відділення видачі протигазів;

• відділення розподілу офіцерів;

• відділення розподілу прапорщиків, сержантів і солдатів;

• інформаційний центр;

• відділення санітарної обробки і екіпіровки;

• район збору підрозділів після екіпіровки.

Пункт прийому розгортається у районі зосередження чи пункті постійної дислокації (у залежності від умов відмобілізування).

Начальник речової служби відповідає за мобілізаційну готовність служби, підпорядкованих підрозділів і покладених формувань, за повне і якісне укомплектування їх особовим складом, забезпечення матеріальними засобами по службі, за їх накопичення, правильне зберігання, облік, своєчасне поповнення, повноту та реальність розроблених мобілізаційних заходів, за організацію та якість підготовки військовозобов’язаних на навчальних зборах.

Він зобов’язаний:

• брати участь у розробці мобілізаційних заходів військової частини;

• визначити потребу в мобілізаційних ресурсах по своїй службі;

• відпрацьовувати та своєчасно уточнювати документи по відмобілізуванню і приведенню служби в бойову готовність (один раз на початку місяця у встановлений день);

• знати мобілізаційне завдання, забезпечувати своєчасну підготовку необхідних мобілізаційних заходів і підтримувати постійну готовність служби та підпорядкованих підрозділів;

• знати повноту та якість укомплектування особовим складом, забезпеченість речовим майном і технічними засобами служби;

• вивчати особовий склад, призначений для доукомплектування служби, розподіляти його по підрозділах і посадах;

• твердо знати порядок і послідовність виконання мобілізаційних заходів та вміло керувати відмобілізуванням, приведенням у бойову готовність підпорядкованих підрозділів;

• вести облік, організовувати зберігання речового майна як поточного забезпечення, так і недоторканого запасу (“НЗ”);

• планувати і керувати ходом вивезення, видачі та розподілу за підрозділами речового майна;

• організовувати лазне-пральне обслуговування особового складу, спеціальну обробку і ремонт обмундирування та взуття;

• забезпечувати підпорядковані підрозділи належним обладнанням, інструментом та інвентарем;

• керувати роботою речового складу.

Начальник речового складу відповідає за прийом і видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність і своєчасний облік матеріальних засобів.

Він зобов’язаний:

• організовувати отримання, зберігання речового майна, технічних засобів служби, забезпечити готовність до видачі;

• знати правила зберігання усіх видів речового майна на складі, постійно їх виконувати;

• розробляти графік видачі речового майна підрозділам при проведенні відмобілізування;

• зберігати речове майно довгострокового зберігання, призначене підрозділам, розкладати його окремо по командам (формуванням);

• забезпечити готовність складу до переміщення його в район зосередження, до проведення вантажно-розвантажувальних робіт;

• вести облік речового майна, технічних засобів служби (за категоріями і роками виготовлення);

• знати строки зберігання речового майна, слідкувати за своєчасним його освіженням.

Начальник речової ремонтної майстерні відповідає за своєчасне та якісне виконання плану ремонту речового майна, а також за збереження обладнання, інструменту та ремонтних матеріалів у майстерні.

Він зобов’язаний:

• знати організацію ремонту речового майна та уміло виконувати його на штатному обладнанні майстерні;

• забезпечувати виконання встановленого плану ремонту;

• вести облік обладнання, інструменту, інвентарю, ремонтних матеріалів, прийнятого в ремонт речового майна та забезпечувати їх збереження;

• особисто перевіряти якість проведеного ремонту обмундирування та взуття;

• складати та своєчасно подавати звіт про виконання плану ремонту та витрат ремонтних матеріалів;

• проводити заняття зі спеціальної підготовки з підлеглими.

Начальник лазні відповідає за роботу лазні, за збереження її матеріальної частини, миючих матеріалів, інвентарю та майна.

Він зобов’язаний:

• знати обладнання матеріальної частини і правила експлуатації технічних засобів миття особового складу;

• утримувати матеріальну частину лазні в постійній готовності до швидкого виходу для роботи в польових умовах і вміти організовувати її розгортання та роботу;

• проводити з особовим складом лазні заняття зі спеціальної підготовки;

• утримувати технічні засоби в належному стані, виконувати правила їх зберігання і технічного обслуговування;

• організовувати і вести облік миючих засобів та інвентарю.