Методичні вказівки до виконання із № 2.1

1. Інформаційні характеристики джерела дискретних повідомлень детально описані в [1, розд. 8], [3, розд. 18].

2. Побудова коду Шеннона-Фано наведено в [1, с. 309], коду Хаффмана [4, с. 879…881] та в лекції 3 цього навчального посібника. Варіант коду вибирається за останньою цифрою номера залікової книжки студента: непарна – код Шеннона-Фано, парна – код Хаффмана.

3. Імовірності літер у змістовних українських текстах наведено в табл. 4.1 цього навчального посібника.

4. Для розрахунків ентропії і середньої довжини кодових комбінацій отриманого коду ймовірності використаних літер “Прізвища та ім’я” та пропуску між ними мають бути нормовані, тобто сума ймовірностей повинна дорівнювати одиниці. Для цього необхідно ймовірності літер, взятих із табл. 4.1, поділити на суму ймовірностей використаних літер.

5. Середня довжина кодових комбінацій обчислюється як математичне сподівання кількості двійкових символів у кодових комбінаціях отриманого нерівномірного коду Шеннона-Фано чи Хаффмана.

6. У виконаному завданні обов’язково вказувати, з якого літературного джерела (номер підрозділу чи номери сторінок) взяті конкретні відомості для виконання цього індивідуального завдання.

Таблиця 4.1 – Розподіл імовірностей літер у змістовних українських текстах

Літера	Імовірність	Літера	Імовірність	Літера	Імовірність	Літера	Імовірність
Пропуск	0,122	Р	0,040	З	0,018	Ж	0,007
О	0,090	С	0,034	Й	0,017	Ц	0,006
А	0,074	Л	0,034	Б	0,016	Ю	0,006
И	0,059	К	0,032	Я	0,015	Ї	0,006
І	0,055	У	0,032	Г	0,013	Є	0,003
Н	0,053	Д	0,026	Ч	0,012	Ф	0,002
В	0,047	П	0,026	Ш	0,010
Т	0,044	М	0,023	Х	0,008
Е	0,041	Ь	0,021	Щ	0,008

4.3 Індивідуальне завдання ІЗ №2.2 – Кодування неперервного повідомлення.

Неперервне повідомлення джерела перетворюється в неперервний первинний сигнал і далі передається каналом зв’язку методом ІКМ з використанням рівномірного квантування.

Необхідно:

1. Скласти і описати структурні схеми АЦП і ЦАП.

2. Визначити такі параметри АЦП та ЦАП:

– частоту дискретизації f_д;

– число рівнів квантування L;

– довжину двійкового коду n;

– швидкість цифрового сигналу на виході АЦП R;

– відношення сигнал/шум квантування _кв для розрахованих та вибраних параметрів АЦП;

– допустиму ймовірність помилки символу (біта) р на вході ЦАП;

– параметри інтерполюючого фільтра ЦАП;

– порядок фільтра Баттерворта, який можна використати у якості інтерполюючого фільтра ЦАП.

Вихідні дані для розрахунків АЦП та ЦАП задані в табл. 4.2:

– максимальна частота спектра первинного сигналу F_max;

– середня потужність первинного сигналу P_b;

– коефіцієнт амплітуди первинного сигналу ;

– допустиме відношення сигнал/шум квантування ρ_кв.доп;

– відношення сигнал/похибка на виході ЦАП ρ_вих взяти на 3 дБ меншим за ρ _кв.доп.

Таблиця 4.2 – Вихідні дані для виконання індивідуального завдання ІЗ №2.2

№ вар	Pb, В2		Fmax, кГц	кв.доп, дБ	№ вар	Pb, В2		Fmax, кГц	кв.доп, дБ
01	1,2	8,0	12,0	34	16	1,8	4,5	12,0	39
02	2,5	3,0	2,4	41	17	2,0	4,8	14,0	45
03	0,1	5,0	6,5	45	18	2,2	3,0	14,5	41
04	0,3	5,5	8,0	45	19	2,4	3,5	12,0	42
05	0,5	3,5	2,4	47	20	2,6	3,8	1,5	48
06	0,7	3,0	2,7	43	21	2,8	3,7	3,8	47
07	0,9	4,0	3,5	40	22	0,5	4,5	2,7	39
08	1,2	4,5	1,5	53	23	0,6	4,5	7,4	45
09	1,5	3,5	2,5	42	24	0,7	3,0	5,0	53
10	1,8	4,5	12,0	39	25	0,8	5,5	16,0	38
11	2,0	5,0	3,5	41	26	0,9	5,5	12,5	44
12	2,5	4,5	14,0	45	27	1,2	9,0	0,8	41
13	2,8	6,5	16,0	36	28	1,4	6,5	15,0	42
14	3,0	3,0	8,0	47	29	1,6	7,0	2,8	42
15	0,2	7,О	12,5	42	30	1,8	3,0	10,0	47

Методичні вказівки до виконання ІЗ №2.2 викладено в лекції 5. Номер варіанта конкретному студенту визначається вказівками лектора.

У виконаному завданні обов’язково вказувати, з якого літературного джерела (номер підрозділу чи номери сторінок) взяті конкретні дані для виконання цього індивідуального завдання.