Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семінарське №2 канонічне право.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
95.86 Кб
Скачать

3. Суть та значення рішень Вселенських соборів, Помісних соборів упц, Ватиканських соборів в хХст.

Діяльність та значення Вселенських Соборів важко переоцінити, оскільки проблеми, підняті й висвітлені в них, дають змогу краще зрозуміти та осмислити процес формування християнської догматики та церковних канонів і традицій, що, зрозуміло, допомагає на сучасному етапі розвитку Християнської Церкви об’єктивно аналізувати її теологічні і конфесійні особливості, а також характеризувати й вивчати аспекти державної діяльності і теоретичні богословські тенденції відносно загальних трансформаційних явищ у її внутрішній ієрархічній структурі.

Без перебільшення можна сказати, що Другий Ватиканський Собор став однією із найважливіших релігійних подій ХХ століття. Він був задуманий в голові одного чоловіка, Анжело Ронкаллі, папи Івана ХХІІІ. Ще не пройшло й трьох місяців з моменту початку свого правління, як він скликав до Риму 17 кардиналів на 25 січня 1959 року. Реакцією кардиналів на папське оголошення була … цілковита тиша.

Головною метою Собору було започаткувати широкомасштабне оновлення церкви, узгодити церкву із часом, не відкидаючи своєї спадщини, але переоцінюючи її, звертаючи особливу увагу на дотриманні минулого папського вчення. “Впустімо трохи свіжого повітря у Церкву”, - сказав Іван ХХІІІ, відкриваючи вікно. “Те, що пропонував папа, звісно, що повернулося досить революційно – не зміною у доктрині, як такій, але зміною у тому, що я називаю Католицьким синтезом”, - пише пастор Куртіс Ян у своєму ессе “Другий Ватиканський Собор: Зміна і Продовженість у Католицькому Синтезі”, зачитаному в 1999 році на пасторській конференції ВЄЛС [11].

“У ХІХ столітті, коли більшість Католиків все ще підходила до богослов’я із неісторичної, догматичної точки зору, окремі особистості, як Джон Генрі Ньюмен в Англії та Йоган Адам Мюлер у Баварії, починали історичне мислення у Католицьких рамках. На початку ХХ століття, Католицькі філософи, такі як Моріс Блондель у Франції, враховували більш сучасні філософії, намагаючись втілити їх у Католицький синтез”

Між двома світовими війнами і після Другої Світової війни з'явилось декілька нових рухів. Серед них були:

§ літургійний рух, що шукав шляхів для запровадження у богослужінні принципів та форм ранньої церкви, включаючи участь мирян та використання розмовної мови;

§ рух біблійного вивчення, що наголошував на дослідженні Святого Письма із нахилом до історично-критичного підходу;

§ та “нова теологія”, що формувалася Карлом Рахнером, Фон Бальтасаром, Боуєром, Конгаром та Де Лубаком, котрі намагалися впровадити більше сучасних філософій у так званий Католицький синтез.

Другий Ватиканський Собор офіційно відкрився 11 жовтня 1962 року на свято божественного Материнства Благословенної Діви Марії. Собор поділили на чотири сесії (жовтень-грудень 1962; вересень-грудень 1963; вересень-листопад 1964; вересень-грудень 1965).

Помісний собор

В Українській Православній Церкві Київського Патріархату вища влада в галузях віровчення, церковного управління і церковного суду – законодавча, виконавча і судова – належить Помісному Собору. Собор скликається Патріархом Київським і всієї Руси-України, а в разі його смерті – Місцеблюстителем разом зі Священним Синодом мірою необхідності, але не рідше як один раз на п’ять років. Помісний Собор складається із єпархіальних та вікарних архиєреїв, представників кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян, а також Вищої Церковної Ради. Процедура виборів на Помісний Собор делегатів від кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян та їх кількість встановлюється Святійшим Патріархом та Священним Синодом.

1-3 листопада 1991 р.

Заслухавши доповiдь Блаженнiшого Митрополита Київського i всiєї України Фiларета про церковне життя в умовах проголошення державної незалежностi України, Собор закликає багатомiльйонну українську паству пiдносити молитви Вседердителю Господу, щоб Вiн Своєю спасенною десницею благословив незалежну Україну та її народ трудитися в союзi миру та братньої любовi, щоб "проводити нам життя тихе i безтурботне в усякому благочестi й чистотi" /I Тим. 2,2/.

25-26 червня 1992 р.

З волi Божої cкликаний в Києвi Всеукраїнський Православний Собор, ПОСТАНОВИВ: 1. Об'єднати Українську Православну Церкву та Українську Автокефальну Православну Церкву в єдину Українську Православну Церкву - Київський Патрiархат.

21-22 жовтня 1993 року

Освячений Всеукраїнський Собор з ласки Божої постановляє: 1. Пiднести подячнi молитви Богу, з волi Якого цей Всеукраїнський Православний Собор Української i Православної Церкви Київського Патрiархату обрав Святiйшого Патрiарха Київського i всiєї України Володимира (Романюка).

20-21 жовтня 1995 року

 Зiбравшись 20-21 жовтня 1995 року у Свято-Володимирському соборi м.Києва для обрання Святiйшого Патрiарха Київського i всiєї Руси-України, освячений Собор з ласки Божої постановляє: 1. Пiднести подячнi молитви Богу, з волi Якого цей Всеукраїнський Помiсний Собор Української Православної Церкви Київського Патрiархату обрав Святiйшого Патрiарха Київського i всiєї Руси-України ФIЛАРЕТА.

9 - 10 сiчня 2001 року

Зiбравшись з ласки Божої у Золотоверхому Києвi 9 - 10 сiчня 2001 року, Ювiлейний Помiсний Собор постановляє: ...Прийняти декларацiю "Церква i свiт", що вiддзеркалює християнський погляд на свiт i його проблеми на початку третього тисячолiття...

11 липня 2008 року

Зібравшись з ласки Божої 11 липня 2008 року в Золотоверхій обителі Архістратига Михаїла в м. Києві з нагоди ювілею 900-ліття цього монастиря та 1020-ліття Хрещення Київської Руси-України, Освячений Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату постановляє...

II Ватиканський собор — XXI Вселенський Собор Католицької Церкви відкритий з ініціативи папи Йоана XXIII у 1962 році тривав до 1965 року (за цей час було обрано нового папу, собор закрився вже за папи Павла VI).

Для католиків найбільш помітними наслідками собору стали зміни в літургічній практиці Церкви, зокрема, впровадження богослужіння національними мовами разом із латинською мовою та нова, відкритіша, позиція у стосунках із некатоликами. Від УГКЦ на соборі був представлений митрополит Йосип Сліпий.

Відкриваючи собор 11 жовтня 1962 року, Йоан XXIII заявив, що метою Собору є оновлення Церкви та її розумна реорганізація, аби Церква могла продемонструвати своє розуміння розвитку світу і приєдналася до цього процесу. Папа висловив побажання, щоб результатом цього Собору стала відкрита світові Церква. Завданням Собору було не відкидати та засуджувати реалії сучасного світу, а провести реформи, які давно назріли.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.