4. Поняття системи права як внутрішньої його організації.

Різноманітні види норм права і нормативних актів у наці­ональних системах права тісно взаємопов'язані. Останнім часом виділяють два поняття: "система права" і "правова система". Поняття "правова система" є ширшим поняттям, яке включає у себе всі правові явища: систему права і законодав­ства, правовідносини, правосвідомість і правову культуру, законність і правопорядок.

Регулювання і охорону суспільних відносин право здійснює через відповідну систему. Система права — це внутрішня форма права, що має об'єктивний характер своєї побудови, який відображається в єдності і узгодженості всіх її норм, диференційованих за правовими комплекса­ми, галузями, підгалузями, інститутами і нормами права.

Право як елемент правової системи складається з ба­гатьох правових норм. Щоб правильно вибрати ту чи іншу правову норму при їх реалізації, треба знати, що вони об'єднуються не за випадковими ознаками, а між ними існують конкретна схожість і відмінності. Завдяки цій об'єктивній зумовленості і характерним ознакам схожості, відмінностей правових норм усе право можна подати як певну систему.

Об'єктивна зумовленість права характеризується тим, що,

по-перше, воно є явищем другорядним щодо економіки і входить до надбудови суспільства.

По-друге, право вклю­чається в ширшу систему, що іменується правовою систе­мою. Тому праву притаманні такі об'єктивні властивості:

а) воно розвивається через правовідносини, які пород­жуються економічними відносинами, а вже потім установ­люються чи санкціонуються державою;

б) під впливом правовідносин і правосвідомості розви­ваються не тільки норма права, право, а й правова система і правова надбудова;

в) право не слід зводити тільки до правових норм, його слід розглядати у взаємодії з іншими елементами правової системи (наприклад, правове регулювання і його механізм, правовідносини, правосвідомість та ін.);

г) система норм права є елементом системи правового регулювання, взаємодії об'єктивного і суб'єктивного права, правовідносин і правосвідомості. Водночас у правових джерелах існують і антисистемні тенденції (наприклад, конку­ренція норм права та ін.);

д) ступінь розвинутості системних властивостей права багато в чому залежить від розвинутості всієї правової си­стеми. Це означає, що систему права слід вивчати в межах певної правової системи.

До основних ознак системи права слід віднести:

а) розподіл усієї сукупності норм права на взаємозв'я­зані між собою правові комплекси, галузі, підгалузі, інсти­тути права;

б) єдність і узгодженість норм права між собою, що складають систему права;

в) об'єктивний характер побудови цієї системи.

Таким чином, для будь-якої держави право функціонує як єдина, юридичне цілісна, внутрішньо узгоджена система загальнообов'язкових правил поведінки. Важливою сторо­ною такої внутрішньої узгодженості є структура права як закономірна організація його елементів.

Структуру права можна розглядати по-різному; напри­клад, як приватне і публічне право, об'єктивне і суб'єктив­не право, матеріальне і процесуальне право та ін.

У будь-якому суспільстві існують різні інтереси: загально­національні і приватні, з яких логічно випливає поділ права на публічне і приватне. Приватне право (цивільне, сімейне, торгове) охоплює норми, які, на думку західних юристів, відбивають інтереси особи або захищають інтереси приватних власників. Оскільки за комуністичного режиму в Україні приватної власності не існувало, то не було й такого поняття, як приватне право. Тепер у новому проекті Цивільного кодек­су цю недоречність виправлено й пропонується встановити в Україні загальноприйняті стандарти права.

Публічне право (конституційне, адміністративне, фінансо­ве, кримінальне) складається з норм, що регулюють відносини між державою і громадянам».

Отже, система права складається з різних інститутів і галузей права. Система права, її галузі й правові інститути складаються історично. Вони не створюються за бажанням законодавчих органів або вчених. Водночас на формування і розвиток системи права впливають різні чинники, тому у різних державах можуть існувати різні системи права.

Система права - це об'єктивно зумовлена внутрішня орга­нізація і структура права певної держави, яка виражає єдність і узгодженість юридичних, норм та об'єктивний поділ їх на галузі й інститути відповідно до особливостей суспільних від­носин.

Сьогодні у світі існують різні системи права.