2. Прокуратура України, її структура і повноваження.

Прокуратура України — самостiйний централiзований орган державної влади, що дiє в системi правоохоронних органiв держави й забезпечує всемірне утвердження верховенства закону, захист від неправомірних посягань на суспільний та державний лад, права i свободи людини.

Прокуратура не пiдпорядковується виконавчiй або судовiй владi, її дiяльнiсть є елементом системи стримувань і противаг мiж гiлками влади. Вона будує свою дiяльнiсть згiдно iз Законом України “Про прокуратуру” який було введено в дiю 1 грудня 1991 р. Саме цей день вiдзначається як день працiвникiв прокуратури.

Вiдповiдно до ст. 121 Конституцiї України прокуратуру покладено такi функцiї:

1) пiдтримання державного обвинувачення в судi;

2) представництво iнтересiв громадянина або держави в судi у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законiв органами, що врова дять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання, досудове слiдство;

4) нагляд за додержанням законiв при виконаннi судових рiшень у кримiнальних справах, а також при застосуваннi iнших заходiв примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Система органів прокуратури складається з трьох ланок:

До першої ланки належать:

– районні (міські на правах районних), міжрайонні прокуратури та прокуратури військових гарнізонів.

До другої ланки належать:

– прокуратури областей (на правах обласних прокуратури міст Києва та Севастополя), прокуратура Автономної Республіки Крим, військові прокуратури регіонів та Військово-Морських сил України.

До третьої ланки належить Генеральна прокура­тура України.

На рівні Генеральної прокуратури України, обласних та прирівняних до них існують колегії прокура­тури, які є дорадчим органом і розглядають найбільш важливі питання, що стосуються додержання закон­ності, стану правопорядку, діяльності органів прокура­тури, кадрових питань, заслуховують звіти підпоряд­кованих прокурорів, начальників структурних під­розділів та інше. У разі розбіжності між прокурором і колегією прокурор проводить у життя своє рішення.

У структурі всіх ланок прокуратури передбачені слідчі, які безпосередньо займаються розслідуванням злочинів. Прокурорами і слідчими прокуратури можуть бути особи, які мають: громадянство України; вищу юридичну освіту; необхідні ділові і моральні якості, від них також вимагається знання державної мови та проживання на території України.

Дiяльнiсть органів прокуратури будується за принципами, що:

1) становлять єдину централiзовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України з пiдпорядкуванням нижчестоящих прокурорiв вищестоящим;

2) здiйснюють свої повноваження на пiдставi додержання Конституції України та чинних на територiї нашої держави законiв, незалежно вiд будь-яких органiв державної влади, посадових осiб, а також рiшень громадських об’єднань чи їх органiв;

3) захищають у межах своеї компетенції права i свободи громадян на засадах їх рiвностi перед законом, незалежно вiд нацiонального чи соціального походження, мови, освiти, ставлення до релiгiї, полiтичних переконань, службового чи майнового стану та iнших ознак;

4) вживають заходiв щодо усунення порушень закону, вiд кого б вони не виходили, поновлення порушених прав i притягнення у встановленому законом порядку до вiдповiдальностi осiб, якi допустили цi порушення;

5) дiють гласно, iнформують державнi органи влади, громадськiсть про стан законностi та заходи щодо її змiцнення.

Однiєю з основних функцiй дiяльностi прокуратури є пiдтримання державного обвинувачення в судi. Державне обвинувачення завжди спрямоване проти конкретної особи. У кожному випадку воно є персонiфiкованим i складається з виявлення (встановлення) цiєї особи. Сутнiсть державного обвинувачення полягає в сукупностi дiй прокурора з вiдсто ювання перед судом обвинувального висновку про передбачений законом злочин, що вчинила особа, яка опинилася на лавi пiдсудних. джерелом державного обвинувачення є дiяльнiсть органiв дiзнання та досудового слiдства, зусиллями яких особа викрита як така, що вчинила злочин, у зв’язку з чим має постати перед судом. Пiдтримуючи обвинувачення в судi, прокурор привселюдно звинувачує пiдсудного та на полягає на застосуваннi до нього справедливого покарання, допомагає суду у квалiфiкованому вирiшеннi справи, привертає увагу до причин i умов, що сприяли вчиненню злочину.

Державний обвинувач бере участь у допитах пiдсудного, потерпiлого, свiдкiв, у дослiдженнi висновкiв єкспертiв i речових доказiв. Вiн виступає з обвинувальною промовою, в якiй аналiзує матерiали справи, докази, риси особистості пiдсудного, висловлює мiркування з питання призначення мiри покарання.

Пiсля винесення судом вироку прокурор зобов’язаний вжити у встановленому законом порядку заходiв щодо виправлення помилок, якi мали мiсце, висловити свою незгоду з мірою покарання, визначеною судом, якщо вона не вiдповiдає тяжкостi злочину та суспiльнiй небезпеці особи, яка його вчинила. Таким чином, пiдтримання державного обвиыу вачення — це дiяльнiсть прокуратури у встановлених кримiнально-процесуальним законом формах, що складається з доведення вини особи в судових органах и сприяння постановленню законного, обгрунтованого та справедливого вироку.

Представництво прокурором iнтересiв громадян обо держави в судi — одна з важливих гарантiй забезпечення захисту прав i свобод громадян, законних інтересів держави. Судовий порядок захисту прав i свобод громадян значно розширений. Участь прокурора в ньому є ефективним засобом забезпечення та поновлення їх.

Прокурор здiйснює представництво в судi тiльки тодi, коли громадянин неспроможний через фiзичний чи матерiалъний стан або з iнших причин самостiйно захистити свої порушенi чи оспорюванi права або реалiзувати процесуальнi повноваження. Захист прав неповнолiтнiх, недiездатних, об межено дiєздатних, безвiсно вiдсутнiх прокурор здiйснює в судi, представляючи їх і тодi, коли батьки, усиновителi, опiкуни та пiклувальники, органи виконавчої влади чи мiсцевого самоврядування не виконують передбачених законом обов’язкiв.

Нагляд за додержанням законiв органами, якi провадять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання, досудове слiдство, спрямований на забезпечення встановленого порядку, виявлення i розкриття злочинiв розгляду заяв i повiдомлень про них, законностi здiйснення оперативних захо дiв, слiдства, правомiрностi прийнятих зазначеними органами рiшень. Предметом правозахисної діяльностi прокуратури при цьому є, насамперед, iнтереси суспiльства, держави, їх охорона вiд злочинних посягань, Не менш важливе значення має також захист прав i законних iнтересiв потерпiлих вiд злочину громадян, забезпечення об’єктивного розгляду їх заяв i скарг, вжиття заходiв для вiдшкодування їм матерiальних i моральних збиткiв.

Порядок попереднього розслiдування злочинiв детально регламентовано Кримiнально-процесуальним кодексом Укїрани Прокурорський нагляд за безумовним його додержанням е однiєю з гарантiй забезпечення прав учасникiв кримiнального процесу (пiдозрюваних, обвинуваченого, потерпiлого, свiдкiв), невiдворотностi вiдповiдальностi за вчинений злочин.

Нагляд за додержанням законiв при виконаннi судових рiшень у кримiнальних справах, а також при застосуваннi iнших заходiв примусового характеру, пов’язаних з обмеженнями особистої свободи громадян. Прокуратура, здiйснюючи цю функцiю, покликана забезпечити законнiсть перебування затриманих, заарештованих осiб, що за вироком суду чи з iнших законних пiдстав перебувають у виправно-трудових установах. Поряд з цим прокуратура перевiряє законнiсть по виконанню судових рiшень у крими нальних справах і закладiв, що застосовують iншi заходи примусового характеру, пов’язанi з обмеженням особистої свободи громадян. Прокуратура здiйснює нагляд для того, щоб своєчасно i правильно виконувалися вироки; утримання засуджених у мiсцях позбавлення волi провадилося не iнакше, як на пiдставах i в порядку, встановлених законом; забезпечувалося додержання встановлених законом прав i обов’язкiв засуджених; виконувалося законодавство про умовно-дострокове звiльнення засуджених од вiдбуття покарання.

Нагляд за додержанням i застосуванням законів. Прокуратура здiйснює нагляд за додержанням і застосуванням законiв Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни, мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого самоврядування, полiтичними партiями, громадськими орга нiзацiями, підприємствами, установами та органiзацiями незалежно вiд форм власностi, пiдпорядкованостi та належ ностi.

Вимоги прокурора при встановленнi факту порушення закону реалiзуються у виглядi протесту, припису, подання чи постанови, є обов’язковими до розгляду і корекцiї неправового рiшення згiдно iз законом.