- •7. Порядок і критерії оцінювання знань студентів 107
- •Передмова
- •1. Навчальна програма дисципліни
- •Змістовий модуль і
- •Теоретико-методологічні основи національної економіки
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути не
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу
- •Тема 5. Інституціональні чинники розвитку не
- •Тема 6. Функціонування інфраструктури національного ринку
- •Змістовий модуль іі регулювання розвитку національної економіки
- •Тема7. Державність та державне управління економікою
- •Тема 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок.
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки
- •Тема 10. Прогнозування та програмування національної економіки
- •Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці
- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції у світове товариство
- •2. Тематичний план дисципліни
- •6.030503 «Міжнародна економіка»;
- •6.050104 «Фінанси», 6.030509 «Облік і аудит»
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе
- •1.2. Термінологічний словник
- •1.3. План семінарського заняття
- •1.4. Завдання для самостійного виконання
- •1.5. Питання для самостійного вивчення
- •1.6. Рекомендована література
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки.
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •2.2. Термінологічний словник
- •2.3. План семінарського заняття
- •2.4. Теми рефератів
- •2.5. Питання для самостійного вивчення
- •2.6. Рекомендована література
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •3.1. Методичні поради до вивчення теми
- •3.2. Термінологічний словник
- •3.3. План семінарського заняття (4 години)
- •3.4. Теми рефератів
- •3.5. Питання для самостійного вивчення
- •3.6. Рекомендована література
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми
- •4.2. Термінологічний словник
- •4.3. План семінарського заняття (4 години)
- •4.4. Теми рефератів
- •4.5. Завдання для самостійного виконання
- •4.6. Питання для самостійного вивчення
- •4.7. Рекомендована література
- •Тема 5. Інституціональні чинники розвитку не
- •5.1. Методичні поради до вивчення теми
- •5.2. Термінологічний словник
- •Тема 6. Функціонування інфраструктури національного ринку
- •6.2. Термінологічний словник
- •6.3. План семінарського заняття (4 години)
- •6.4. Теми рефератів
- •Тема 7. Державність та державне управління економікою
- •7.1. Методичні поради до вивчення теми
- •7.2. Термінологічний словник
- •7.3. План семінарського заняття (4 години)
- •Теми рефератів
- •7.5. Завдання для самостійного виконання
- •7.6. Питання для самостійного вивчення
- •7.7. Рекомендована література
- •Тема 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •8.1. Методичні поради до вивчення теми
- •8.2. Термінологічний словник
- •8.3. Теми рефератів
- •8.4. Питання для самостійного вивчення
- •8.5. Рекомендована література
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки
- •9.1. Методичні поради до вивчення теми
- •9.2. Термінологічний словник
- •9.3. План семінарського заняття
- •Завдання для самостійного виконання
- •Тема 10. Прогнозування та програмування національної економіки
- •Класифікація прогнозів
- •10.2. Термінологічний словник
- •10.3. План семінарського заняття (6 години)
- •10.4. Питання для самостійного вивчення
- •. Рекомендована література
- •Тема 11. Політика економічного зростання в не.
- •11.1. Методичні поради до вивчення теми
- •11.2. Термінологічний словник
- •11.3. План семінарського заняття
- •11.4. Теми рефератів
- •11.5. Питання для самостійного вивчення
- •11.6. Рекомендована література
- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції у світове товариство
- •12.1. Методичні поради до вивчення теми
- •12.2. Термінологічний словник
- •12.3. План семінарського заняття
- •12.4. Теми рефератів
- •Для самостійної роботи студентів та методичні рекомендації до їх виконання
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу
- •Основні показники соціально-економічного розвитку України
- •Посівні площі основних сільськогосподарських культур в 1990-2009 роках*
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки
- •Типове завдання
- •Тема 10. Прогнозування та програмування національної економіки
- •5. Тестові завдання
- •Фонди охорони навколишнього природного середовища утворюють для:
- •6. Карта самостійної роботи студента
- •Карта самостійної роботи студента
- •7. Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •Перелік питань, що виносяться на модульний контроль
- •Приклад побудови завдань для поточного модульного контролю
- •Перелік питань, що виносяться на екзамен
- •Екзаменаційний білет № 1
- •Зав. Кафедри ___Джаман м.О. Екзаменатор ___Литовченко і.В.
- •10. Завдання для студентів заочної форми навчання
- •Шкала оцінювання знань за темами та видами завдань
- •Додатки
- •Ввп на одну особу, за паритетом купівельної спроможності
- •Основна література
- •Додаткова література
Тема 10. Прогнозування та програмування національної економіки
Мета вивчення теми: з’ясувати сутність понять «передбачення», «прогнозування», «програмування»; зрозуміти принципи прогнозування соціально-економічного розвитку; познайомитись з основними методами прогнозування і планування.
10.1. Методичні поради до вивчення теми
Вивчаючи цю тему, необхідно зрозуміти, що найважливішими засобами формування та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку є: прогнозування, макроекономічне планування, державне програмування. Життя сучасного суспільства є неможливим без передбачення майбутнього, без визначення перспектив його розвитку. Нині прогнозування — один з вирішальних наукових факторів формування стратегії і тактики економічної політики держави. Що вищий рівень соціально-економічного прогнозування в суспільстві, то вища й ефективність цілеспрямованого впливу держави на перебіг соціально-економічних процесів.
Прогнозування є сполучною ланкою між теорією і практикою. У методології прогнозування розрізняють два аспекти: теоретичний та управлінський. Теоретичний аспект полягає в тому, що за допомогою прогнозування здійснюється аналіз реальних фактів і причинно-наслідкових зв’язків, оцінка й опис можливих і бажаних перспектив розвитку об’єкта. Управлінський аспект полягає в тому, що прогнозування формує рекомендації щодо ДРЕ на відповідну перспективу.
Соціально-економічне прогнозування є складовою ширшого поняття — передбачення, як випереджувального відображення дійсності.
Виділяють такі основні принципи соціально-економічного прогнозування:
-
цілеспрямованості,
-
системності,
-
наукової обґрунтованості,
-
адекватності,
-
альтернативності.
Згідно з принципом цілеспрямованості змістовний опис об’єкта здійснюється під кутом зору поставлених перед дослідженням завдань. Формування цілей і завдань, як початковий етап будь-якого дослідження, вирішує проблему невизначеності. Цілеспрямованість надає прогнозуванню активний характер, уможливлює обґрунтування переходу від сталих тенденцій розвитку до тенденцій, які відповідають стратегічним цілям.
Принцип системності означає, що економіка розглядається як єдиний об’єкт прогнозування і водночас як сукупність відносно самостійних напрямів прогнозування. Об’єкт має бути описаний, по-перше, як підсистема більш широкої системи, по-друге, як цілісне явище, по-третє, як певна складна структура, яка, в свою чергу, теж складається з елементів (підсистем другого, третього, четвертого і т. д. рівнів).
Сутність принципу наукової обґрунтованості прогнозів полягає в такому. По-перше, прогнозування потребує всебічного врахування дії об’єктивних економічних законів і законів розвитку суспільства. По-друге, прогнозування має базуватися на сучасних прогностичних методах. По-третє, прогнозування має враховувати позитивний світовий і вітчизняний досвід розроблення прогнозів.
Принцип альтернативності прогнозування випливає з можливості розвитку економіки та соціально-економічних процесів у різних напрямах (траєкторіях), за різних взаємозв’язків і структурних співвідношень. Головна проблема практичного втілення цього принципу полягає в тому, щоб відокремити ті варіанти розвитку, які можуть бути здійснені, від тих, які неможливо реалізувати.
Принцип адекватності прогнозів об’єктивним закономірностям. Адекватність означає максимальне наближення теоретичної моделі до сталих, суттєвих закономірностей і тенденцій розвитку. При цьому під теоретичною моделлю прогнозу слід розуміти модель, що практично реалізується і є формою наукового відображення дійсності. Адекватність передбачає врахування імовірнісного, стохастичного характеру розвитку процесів.
Однією з найважливіших характеристик соціально-економічного прогнозування є класифікація (типологія) прогнозів (табл. 10.1.). Типологія базується на класифікаційних ознаках. Такими ознаками можуть бути:
-
масштаби об’єкта;
-
час випередження;
-
елементи відтворення;
-
функції прогнозу;
-
джерела прогнозної інформації тощо.
Таблиця 10.1