Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т-4 Прав-во ЦП.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
274.94 Кб
Скачать

Фізична особа – підприємець

Ст. 42 Конституції України передбачає право кожної людини займатися підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Але Конституція України встановлює і обмеження для заняття підприємницькою діяльністю для певної категорії фізичних осіб. Так, ч. 2 ст. 42 Конституції України передбачає, що підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади й органів місцевого самоврядування обмежуються законом.

Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб підприємців є відкритою.

Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Фізична особа-підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Якщо фізична особа-підприємець визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або якщо власником майна, яке використовувалось у підприємницькій діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна.

Орган опіки та піклування укладає з управителем договір про управління цим майном.

При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах особи, яка є власником майна.

У договорі про управління майном встановлюються права та обов’язки управителя.

Орган опіки та піклування здійснює контроль за діяльністю управителя.

Опіка та піклування

Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною та піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності.

Суд встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування.

Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:

  • яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

  • поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки та піклування.

Крім того, відповідно до Правил опіки і піклування не можуть бути опікунами чи піклувальниками особи, які перебувають на обліку чи лікуються в психоневрологічних і наркологічних закладах; особи, що раніше були опікунами чи піклувальниками і з їхньої вини засуджені за здійснення тяжкого злочину.

Опіка припиняється у разі:

  • передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);

  • досягнення підопічним 14 років, особа яка була опікуном стає піклувальником без додаткового рішення;

  • поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Піклування припиняється у разі:

  • досягнення фізичною особою повноліття;

  • реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

  • надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

  • поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]