Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
xyuha_kursak_-_kopia.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
400.9 Кб
Скачать

Економічна ефективність виробництва вершкового масла

Показники

Величина показників

Електроозброєність, кВт.г/люд.

9891,08

Енергоємність, кВт.г/ц

667

Продуктивність праці, ц/люд

0,66

Собівартість 1 т масла, грн.

55637,148

Рентабельність,%

22,2%

Термін окупності первинних капітальних вкладень, років

1,04

Приведені витрати на 1 т молока, грн.

58214,8

Річний економічний ефект, грн

4316395

Згідно з розрахунками, наведеними вище можна судити про підприємство, як про успішно провідному свою виробничу діяльність з рівнем рентабельності який склав 22.2%, маленьким терміном окупності 1,04 років і високим економічним ефектом.

5. Шляхи удосконалення організації та ефективності виробництва масла.

При виробленні коров'ячого масла, оскільки в його склад майже не входять білки і вуглеводи молока, наявність відходів є неминучим, хоча в цілому виробництво може і повинно бути безвідходним. Виною тому, що такий рівень використання молочної сировини в маслодельной галузі поки не досягнуть, є не відсутність технологій, а порівняно високі витрати матеріальних, фінансових, людських ресурсів при їх здійсненні або відсутність виробничих потужностей, які-небудь кон'юнктурні міркування.

Прикладом, є заводи з виробництва масла і сухого знежиреного молока (при повній переробці сколотин в суміші з знежиреним молоком).

Існуючі напрямки робіт зі створення мало-і безвідходної переробки молока включають створення технології нових різновидів продукту з підвищеним рівнем використання білків, вуглеводів та інших макро-і мікрокомпонентів молока одночасне використання, поряд з технологією основного продукту (вершкового, олії), комплексу технологій інших продуктів, забезпечують у цілому мало-і безвідходне виробництво (забезпечення раціонального економного витрачання не тільки молочно-сировинних ресурсів, але і всіх інших - людських, енергетичних, матеріальних, фінансових та ін) підпорядкування всіх завдань, безвідходного виробництва головної проблеми забезпечення максимального виходу продукції з одиниці молока-сировини і повне використання всіх його компонентів на харчові цілі. Оцінювати ступінь використання сировини слід з випуску продукції у ваговому обчисленні з одиниці молочної сировини і по мірі використання окремих макрокомпонентів молока і сухих речовин в цілому.

Ступінь використання компонентів молока при виробленні коров'ячого масла характеризується наступним чином:

1) безвідходне виробництво - передбачає повне використання жиру і сухого знежиреного молочного залишку вершків на вироблення олії, за винятком втрат, виправданих для існуючого рівня розвитку виробництва;

2) малоотходне виробництво - передбачає повне використання жиру вершків і не менше 30-50% міститься в них сухого знежиреного молочного залишку;

3) технологія комбінованих продуктів - передбачає використання всіх компонентів вершків (виключаючи воду) і не менше 6% загальної кількості сухого знежиреного залишку молока, а також жирів, білків, вуглеводів та ін речовин немолочного походження (масло комбіноване, дитяче та ін.) Для того, щоб такі продукти можна було кваліфікувати як молочні, вміст речовин немолочного походження в них не повинно перевищувати 50%. З іншого боку, комбінована технологія дозволяє використовувати речовини молока для підвищення біологічної цінності, дієтичних властивостей і засвоюваності більшості немолочних продуктів харчування. Технологія комбінованих продуктів може використовуватися як при маловідходних, так і при безвідходному виробництві.

Аспекти розширення виробництва вершкового масла в сучасних умовах поряд з удосконаленням асортименту зумовлюються прогресивністю використовуваного технологічного обладнання. Тому в першу чергу необхідно створити машинобудівну базу, здатну забезпечити маслоробні підприємства необхідним технологічним обладнанням.

Особливу важливість при цьому становлять питання фасування масла в споживчу тару. Недостатня кількість сучасних пакувальних матеріалів та обладнання для фасування масла споживчими порціями обмежує можливості в освоєнні виробництва асортименту нових продуктів-аналогів вершкового і топленого масла цільового використання, що виробляються за ресурсозберігаючих технологій.

Підвищенню ефективності маслоробного виробництва в нашій країні сприяє наявність в асортименті безлічі різновидів масла, що розрізняються змістом компонентів, харчовою цінністю, призначенням, вимогами до вихідної сировини, застосуванням двох методів виробництва, що передбачає можливість раціонального використання компонентів сировини з урахуванням його якості. Комбінування цих факторів дозволяє повсюдно виробляти високоякісне масло.

В результаті скорочення тривалості виробничого циклу збільшуються кількість випуску продукції при тих самих виробничих площах і прибуток, зростає фондовіддача основних фондів, прискорюється оборотність оборотних коштів, знижується собівартість одиниці продукції, особливо за рахунок умовно-постійної частини витрат (цехових і загальнозаводських) і заробітної плати внаслідок зростання продуктивності праці, зменшуються втрати сировини, підвищується рентабельність виробництва.

Тривалість виробничого циклу можна скоротити шляхом переходу на безперервні і прогресивні технологічні процеси, впровадження високопродуктивної техніки та застосування інтенсивних методів виробництва. Наприклад, тривалість виробничого циклу виготовлення сиру роздільним способом в 2 рази менше, ніж тривалість виробничого циклу виготовлення сиру традиційним способом.

З метою скорочення виробничого циклу необхідно усувати різні перерви і простої в роботі, суміщати по часу одні операції з іншими (наприклад, транспортні операції-з природними, контрольні з технологічними), покращувати підготовку обладнання і робочих місць до роботи, організовувати своєчасні огляди та ремонти устаткування , здійснювати безперебійне матеріально-технічне постачання і забезпечувати виробництво енергією, застосовувати більш досконалі засоби внутрішньоцехового транспорту (транспортери, трубопроводи).

При організації поточного виробництва забезпечується застосування високопродуктивного обладнання, автоматів і поточних ліній, створюються умови для ритмічного випуску продукції відповідно до графіка, скорочується тривалість виробничого циклу, що дає можливість збільшити кількість продукції, що випускається на тих самих виробничих площах, скоротити втрати сировини і поліпшити якість продукції , налагоджується злагоджена робота на всіх робочих місцях і ділянках виробництва, частково або повністю ліквідуються пролежування предметів праці між операціями, зменшується потреба в виробничих площах і устаткуванні, прискорюється переробка швидкопсувного сировини і скорочуються витрати праці.

Велике значення має впровадження безперервно-поточних механізованих та автоматизованих ліній, які покращують техніко-економічні показники діяльності підприємств в цілому (зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення оборотності оборотних коштів, фондовіддачі основних виробничих фондів, прибутку і рентабельності виробництва). Поряд з цим впровадження прогресивних поточних ліній має і важливе соціальне значення: робочі звільняються від важкої фізичної праці, підвищується культура виробництва, створюються безпечні і здорові умови праці, зростає матеріальний і культурний рівень працівників, їх загальноосвітній і професійну майстерність.

На економічну ефективність поточного виробництва впливають наступні технічні та організаційні чинники: комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, використання високопродуктивного, спеціалізованого обладнання і технологічної оснащеності, механізація транспортування та інших допоміжних операцій, впровадження прогресивних технологічних схем виготовлення продукції, вдосконалення організації праці робітників, раціональна їх розстановка по робочих місцях, безперебійне обслуговування робочих місць сировиною, матеріалами, енергією і тарою.

Планування щоденної роботи знімає необхідність діяти на свій розсуд. Планова рутинна робота навіть допомагає уникнути помилок. В результаті економиться час, зводяться до мінімуму затримки і втрати продукту.

Чітке дотримання технологій та рецептур продуктів так само важливі, як і планування щоденної роботи. Споживач не буде приймати занадто значні відхилення в продукті, які купував раніше.

З 10 найбільш поширених помилок половина пов'язана з інженерними проблемами. Це правильний підбір насосів, установка і конструкція пластинчатого теплообмінника, видержівателя, подача пара, стабільність подачі і тиску повітря, води та інших інженерних середовищ; вміст у воді різних частинок, наприклад хлору. Санітарно-гігієнічні помилки можуть бути викликані якістю зварювання, діаметром і конструкцією трубопроводів, типом клапанного крана і неправильним проведенням безрозбірного миття.

Нарешті, остання помилка - проблеми сировини: з молока низької якості ніколи невийде доброго готового продукту.

Висновок. Пріоритет прискореного розвитку молочної промисловості, обумовлений метою переробки молока - виготовлення високоякісної продукції широкого асортименту з максимально можливим продовженням терміну зберігання.

В процесі розрахунку курсової роботи була проведено аналіз проблеми планування виробництва та реалізації молочної продукції, виробничих витрат і економічної ефективності виробництва на прикладі вивчення планування виробництва та реалізації продукції з незбираного молока, виробничих витрат і економічної ефективності виробництва масла.

Підвищенню ефективності маслоробного виробництва в нашій країні сприяє наявність в асортименті безлічі різновидів масла, що розрізняються змістом компонентів, харчовою цінністю, призначенням, вимогами до вихідної сировини, застосуванням двох методів виробництва, що передбачає можливість раціонального використання компонентів сировини з урахуванням його якості.Комбінування цих факторів дозволяє повсюдно виробляти високоякісне масло.

На економічну ефективність поточного виробництва впливають наступні технічні та організаційні чинники: комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, використання високопродуктивного, спеціалізованого обладнання і технологічної оснащеності, механізація транспортування та інших допоміжних операцій, впровадження прогресивних технологічних схем виготовлення продукції, вдосконалення організації праці робітників, раціональна їх розстановка по робочих місцях, безперебійне обслуговування робочих місць сировиною матеріалами, енергією і тарою.

На сьогоднішній день, на прикладі молокопродуктів, можна констатувати недостатнє виробництво сировини, постійно зростаючі ціни на нього, а також відсутність управлінського досвіду та навичок.

Проте, можна стверджувати що нинішня ситуація на ринку переробної промисловості, молочної промисловості зокрема, досить стабільна і в повній мірі задовольняє споживчий попит і інтереси виробника. Регулювання співвідношення «ціна - якість» і задоволення потреб всіх соціальних груп населення здійснюється в основному за рахунок зовнішньої торгівлі. Український ринок молочної промисловості за асортиментом і якістю досяг на даний момент того рівня який дозволяє конкурувати на міжнародному ринку продуктових товарів. Але це стосується тільки великих добре обладнаних підприємств виробляють продукцію за новітніми технологіями. Дрібні підприємства опинилися в складних умовах конкуренції внутрішнього ринку і ведуть боротьбу «за виживання». Їм необхідно вирішити такі основні завдання:

1. Суворе дотримання технології виробництва й підвищення якості продукції. 2. Реклама, як своєї продукції, так і торгової марки, під ім'ям якої вона виробляється, в інших регіонах.

3. Випуск недорогий і корисної продукції для малозабезпечених верств населення.

4. Зниження витрат на виробництво, що дозволило б знизити ціну на продукцію і зробити її більш конкурентоспроможною як на території Криму, так і за його межами.

5. Встановлення тісних взаємозв'язків з виробниками молока (юридичними особами та населенням).

6. Розширення ринку збуту своєї продукції.

7. Оновлення виробничих потужностей.

Список використаної літератури.

  1. Организация, планирование производства и управление на предприятиях мясной и молочной промышленности/ [ Б. И. Стерлигов, В. В. Лебедев, А. И. Сухоруков, Н. Я. Калита] – М.: Легкая и пищевая промыш-ть, 1981. – с. 560.

  2. Організація сільськогосподарського виробництва в умовах Донбассу. – Колектив авторів, за ред. В. Г. Ткаченко. – Луганськ.

  3. Ільчук М. М., Зрібняк Л. Я., Мельник С. І. та ін. Організація та планування сільськогосподарського виробництва/ За ред. М. М. Ільчука та Л. Я. Зрібняка. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2008 – 456с.

  4. Бредихин С. А., Космодемьянский Ю. В., Юрин В. Н. «Технология и техника переработки молока. – М.: Колос, 2003. – 400с.

  5. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підпр-вах. Підручник /С. П. Азізов, П. К. Канінський, В. М. Скупий. За ред.. проф. С. П. Азізова. К.: ІАЕ, 2001. – 834с.

  6. Бізнес журнал.

34

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.