Конституційне регулювання об’єднань громадян і церкви в Україні

Ключова термінологія теми: об’єднання громадян, політична партія, професійна спілка, громадська організація, молодіжна громадська організація, дитячі громадські організації, благодійна організація, творча спілка, легалізація об’єднань громадян, право на свободу світогляду і віросповідання, релігійні організації в Україні, релігійні громади, монастир, місії, релігійні братства, релігійні центри, реєстрація релігійної організації, припинення діяльності релігійної організації.

Правовими засадами створення і діяльності об’єднань громадян України є: Конституція України (ст. 15, 36,37)., Закони України: «Про об’єднання громадян», «Про політичні партії», «Про молодіжні та дитячі громадські організації», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про благодійництво та благодійні організації», «Про професійних творчих працівників та творчі спілки». Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Положення про порядок легалізації об’єднань громадян», «Про порядок справлення і розмірі збору за реєстрацію об’єднань громадян», «Про порядок реєстрації символіки об’єднань громадян», «Про порядок реєстрації філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організації зарубіжних держав в Україні» та інш.

Об’єднанням громадян є добровільне формування, яке виникло в результаті вільного волевиявлення громадян, які об’єдналися на підставах загальності їх.

Види об’єднань громадян:

1) Політична партія – це зареєстроване згідно до закону добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах;

2) Професійна спілка – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності;

3) Громадська організація – це об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів:

• Молодіжні громадські організації – об’єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів;

• Дитячі громадські організації – об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства;

• Благодійна організація – недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної організації в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно до законодавства;

• Творча спілка – добровільне об’єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке діє на підставі статуту і має фіксоване членство.

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об’єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є: ліквідація незалежності України; зміна конституційного ладу насильницьким шляхом; порушення суверенітету і територіальної цілісності держави; підрив безпеки держави; пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі; незаконне захоплення державної влади; створення незаконних воєнізованих формувань; посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

Об’єднання громадян створюються і діють на основі принципів: добровільності, самоврядування, законності, рівноправності, гласності.

Легалізація об’єднань громадян є обов’язковою і здійснюється двома шляхами: реєстрація, повідомлення про заснування.

Згідно до діючого законодавства України об’єднання громадян існують в Україні з наступними видами статусів: всеукраїнський (політичні партії, громадські організації); міжнародний (громадські організації); місцевий (громадські організації).

Припинення діяльності об’єднань громадян може бути проведено шляхом: реорганізації (коли видозмінюється діяльність об’єднання громадян відповідно до його статусу); ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску) здійснюється на підставі статуту або рішення суду).

Державний контроль за організацією та діяльністю об’єднань громадян здійснюється державними органами (фінансовими, податковими, що проводять легалізацію об’єднань громадян) у порядку, передбаченому законодавством України.

За порушення законодавства до об’єднання громадян можуть бути застосовані такі стягнення: попередження, штраф, тимчасова заборона (призупинення) окремих видів діяльності, тимчасова заборона (призупинення) діяльності, примусовий розпуск (ліквідація).

Правове положення релігійних організацій регулюється: Конституцією України (ст.. 35.), Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу».

Згідно діючого законодавства кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.

Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.

Релігійні організації не виконують державних функцій.

Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації, але вони не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами. Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань.

Державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій), має світський характер.

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є: релігійні громади (місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб), управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). Для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у АРК - до Уряду АРК. 

Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до державного органу України у справах релігій. 

У реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією.

Релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи.

Прибуток від виробничої діяльності та інші доходи підприємств релігійних організацій оподатковуються відповідно до чинного законодавства в порядку і розмірах, установлених для підприємств громадських організацій. Суми їх прибутку, які використовуються в добродійних цілях, не оподатковуються.

Релігійна організація має право приймати на роботу громадян.

Умови праці встановлюються за угодою між релігійною організацією та працівником і визначаються трудовим договором, який укладається у письмовій формі.