Конституційно-правовий статус органів державної влади і місцевого самоврядування в україні Конституційне регулювання державної влади в Україні.

Ключова термінологія теми: державний апарат, державний орган, система стримок і противаг, взаємодія органі влади, державна влада.

Влада має багато неоднакових форм (батьківська, господарча, політична, публічна). Державна влада – це влада, яка реалізується органами держави, висловлює ті чи інші соціальні інтереси більшості або меншості населення, визначених соціальних прошарків.

Конституція України наголосила, „що єдиним носієм суверенітету та джерелом влади в Україні є народ”.

Характеризуючи владу с точки зору державного підходу, Основний закон називає юридичного носія державного суверенітету, яким є держава, а також органи, які здійснюють державну владу.

Державна влада в Україні здійснюється на підставі її розділення на законодавчу, виконавчу та судову. Всі гілки влади є незалежними та самостійними. Самостійність означає, що органи кожної з гілок влади при прийнятті рішень є незалежними та діють у сфері, яка встановлена Конституцією. Однак, розподіл влади не передбачає самоізоляцію. Навпаки, це передбачає їх взаємозв’язок. Жодна гілка влади не в змозі здійснювати всі функції держави, вони можуть виконуватися тільки спільно різними органами, а це означає взаємодію влади. Важливим є не тільки розділення влади, її взаємодія, але і їх єдність.

Україна здійснює свою діяльність за допомогою державних органів. Необхідно пригадати ознаки органу держави: здійснює свої завдання від імені держави; наділення державно-владними повноваженнями; утворюється у встановленому державою порядку; має визначену компетенцію; діє у встановленому державою порядку, використовуючи закріплені у законодавстві правові та організаційні форми роботи; кожний орган державної влади є складовою частиною єдиної системи органів державної влади України; його діяльність розповсюджується на всю територію України. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що державний орган це громадянин або колектив громадян, наділений державно-власними повноваженнями, уповноважений державою на здійснення його задач та функцій і діє у визначеному державою порядку.

У своїй сукупності органи державної влади України утворюють єдину систему. Єдність системи державних органів України обумовлюється тим, що вона засновується на державній єдності України та її системи органів державної влади. Ця єдність проявляється в розмежуванні предмету ведення і повноважень між органами державної влади, а також в тому, що усі органи цієї системи діють сумісно та знаходяться у тісному взаємозв’язку та взаємодії.

В межах цього взаємозв’язку одни органи єдиної системи обираються або назначаються іншими органами, одни з них керують іншими, вони підпорядковані та відповідальні, підконтрольні та підзвітні іншим. Між усіма органами державної влади існує тісний організаційно-правовий зв’язок.

Розділ IV Конституції визначає правовий статус Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні. Окремі питання, що стосуються діяльності Верховної Ради, визначаються також у розділах V "Президент України", VI "Кабінет Міністрів України", а також у розділах VII "Прокуратура" та VIII "Правосуддя". Це зумовлено тим, що у процесі виконання своїх функцій усі три гілки державної влади тісно взаємодіють між собою.

Так, до повноважень Президента належить призначення позачергових виборів до Верховної Ради та припинення її повноважень на підставах, визначених Конституцією, призначення за згодою Верховної Ради цілого ряду вищих посадових осіб держави, підписання законів прийнятих Верховною Радою, і т.ін.

Щодо відносин Верховної Ради і Кабінету Міністрів, то останні підконтрольні та підзвітні Верховній Раді у межах, передбачених у ст. 85, 87 Конституції України. В яких, зокрема визначається, що Верховна Рада більшістю свого конституційного складу затверджує подану Президентом кандидатуру Прем’єр-міністра, а також затверджує програми діяльності Кабінету Міністрів, приймає резолюції щодо недовіри Кабінету Міністрів.

Взаємодію Верховної Ради із судовою владою характеризує те, що відповідно до ст. 128 Конституції всі судді, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, що призначаються Президентом вперше на посаду професійного судді терміном на п’ять років, обираються Верховною Радою безстроково, у порядку встановленому законом. Верховна Рада також призначає трьох своїх представників до Вищої ради юстиції.

Усе це свідчить про те, що у Конституції передбачений певний механізм стримування і противаг, який дозволить більш ефективно взаємодіяти органам різних гілок державної влади в Україні.

Згідно до діючого законодавства України система органі державної влади має наступний вигляд.: очолює – Глава держави, як представник Президентської влади; друге місце посідає Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади України; третє місце – органи державної виконавчої влади. Треба мати на увазі, що система органів державної виконавчої влади має складну систему яку очолює Кабінет Міністрів України як вищий орган державної виконавчої влади, друге місце належить центральним органам державної виконавчої влади, завершує цю систему місцеві органи державної виконавчої влади. Наступне четверте місце займають органи судової влади України. Згідно до закону України „Про судоустрій” судову систему України складають суди загальної юрисдикції, які очолює Верховний Суд України та єдиний суд Конституційної юрисдикції – Конституційний Суд України.

Особливу групу органів державної влади, які не увійшли ні до однієї із раніше вказаних груп складають органи так званої контрольно-наглядової влади. Традиційно до цієї групи відносять прокуратуру України, Рахункову палату України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Необхідно запам’ятати, що органи місцевого самоврядування, які складають місцеву владу, владу територіального колективу до системи органів державної влади України не входять.