4. Бюджетний дефіцит: причини виникнення, наслідки, методи покриття, шляхи подолання

Бюджет є системою всеохоплюючих перерозподільних відносин, процес його виконання і стан мають особливе значення для держави, окремої юридичної, фізичної особи та суспільства загалом.

Державний бюджет як фінансовий план може харак­теризуватися трьома станами:

1. збалансований бюджет (видатки дорівнюють доходам);

2. дефіцитний бюджет (видатки перевищують доходи);

3. профіцитний бюджет (доходи перевищують видатки) [5, 61-62].

Юрій С.І. та Федоров В.М. вказують, що показник бюджетного дефіциту свідчить про перевищення передбачених у бюджеті видатків над постійними доходами, до яких відносять податки, збори й обов'язкові платежі, які відповідно до бюджетної класифікації вважаються доходами бюджету. Наявність бюджетного дефіциту свідчить, що у плановому бюджетному році до бюджету включені такі видатки держави, які не мають грошового забезпечення [12, 256].

Базидевич В.Д., Баластрик Л.О. під бюджетним дефіцитом розуміють перевищення видатків бюджету над його доходами. Це показник негативних явиш в економіці, що зумовлюють інфляцію грошової одиниці [5, 62].

Бюджетний кодекс України дефіцит бюджету визначає як перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету) [1, ст. 2].

Як правило, дефіцит бюджету не повинен пе­ревищувати видатків розвитку. В разі наявності дефіциту бюджету фінансуються передусім по­точні видатки.

Протягом 2007 - 2010 рр. дефіцит Державного бюджету зростав. Найбільш динамічний ріст можна було спостерігати 2009 р. порівняно з 2008 р. – зростання на 22,9 млрд. грн. або на 233,7%, а за 2010 р. – на 5,8 млрд.грн. або 17,7 % (рис. 12.6).

Джерело: http://www.minfin.gov.ua/

Рис. 12.6. Динаміка дефіциту Державного бюджету України 2007-2010 рр.

Оцінювати дефіцит бюджету слід з двох точок зору. Насамперед, дефіцит зовсім не означає незбалансованості бюджету, адже це перевищення видатків тільки над постійними доходами бюджету. Дефіцит бюджету треба оцінювати з позицій як окремо держави, так і фінансової системи у цілому. Для держави це завжди небажане і досить час­то негативне явище. Іншими ж суб'єктами фінансових відносин, сфер і ланок фінансової системи воно може оцінюватися по-різному. Обсяги фінансових ресурсів і отриманих доходів у суспільстві визначаються потужністю та ефективністю фінансової системи за­галом а не станом бюджету. Брак коштів у бюджеті може мати мі­сце і при достатньому забезпеченні суб'єктів підприємницької дія­льності фінансовими ресурсами та досить високому рівні доходів юридичних і фізичних осіб. За таких умов не може йти мова про фінансову кризу в тій чи іншій країни — це тільки проблеми, пов'язані з формуванням бюджету, що спричинені певними об'єк­тивними чи суб'єктивними чинниками. Але дефіцит бюджету мо­же бути викликаний і обмеженістю фінансових ресурсів, що обу­мовлює незначні обсяги виробленого ВВП і, відповідно, низький рівень доходів юридичних та фізичних осіб. За таких умов ознаки фінансової кризи в країні очевидні та стосуються всіх суб'єктів [9, 127-128].

Дефіцит бюджету в Україні має свої особливо­сті, зумовлені трансформацією економічної сис­теми і економічною кризою. Причинами дефіциту Державного бюджету в Україні є:

• надмірний розмір державного сектору;

• домінуюча політика державного патерналізму;

• неефективна структура народного господар­ства;

• непослідовність реформ фінансової системи;

• падіння доходів в умовах кризового стану економіки;

• зменшення приросту національного доходу;

• надмірно збільшена видаткова частина бюд­жету за рахунок дотацій які надає держава пев­ним галузям (енергетика, вугільна промисло­вість та інші);

• непослідовна фінансова політика;

• інфляція;

• зростання внутрішнього і зовнішнього боргу тощо [5, 62].

Залежно від характеру класифікаційних ознак виділяють різні види бюджетного дефіциту (рис. 12.7).

Рис. 12.7. Види бюджетного дефіциту

Відкритий бюджетний дефіцит - це офіційно визнаний дефіцит у законі про бюджет на відпо­відний рік.

Прихований бюджетний дефіцит виникає в ре­зультаті завищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриття бюд­жетного дефіциту.

Вимушений бюджетний дефіцит є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни. Прикладом вимуше­ного бюджетного дефіциту є циклічний бюджет­ний дефіцит. Циклічний дефіцит бюджету є результатом цик­лічного падіння виробництва (скорочення націо­нального доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань, що призводить до дії автоматичні фіскальні стабілізатори (скорочують­ся податкові надходження через зменшення ста­вок оподаткування при прогресивній системі опо­даткування та збільшуються соціальні трансферти через зниження життєвого рівня населення) [5, 63].

Свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслі­док дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Свідомий бюджетний дефіцит виникає за умов коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано знижує ставки оподаткування і збільшує державні витрати.

Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточ­них видатків (соціальні трансферти, виплата зар­плати у бюджетній сфері та інші) [5, 64].

За наявності бюджетного дефіциту держава повинна обирати оптимальні заходи для його ліквідації. У світовій практиці застосовують­ся два методи подолання бюджетного дефіциту: емісійний і беземісійний.

Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту пов´язаний з використанням грошово-кредитної емісії. Такий метод вважається не­достатньо ефективним, оскільки може негативно вплинути на еко­номічну ситуацію в країні.

Більш обґрунтованим вважається вирішення проблеми бюджет­ного дефіциту неемісійним методом за рахунок внутрішніх джерел, шляхом збільшення податків чи інших доходів або скорочення ви­датків. Водночас зменшення дефіциту шляхом збільшення податків у ряді випадків виявляється або недоцільним, або неможливим, а ско­рочення видатків також неможливе через досягнення критичної межі.

Внутрішніми джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути кредити Національного банку України, доходи від операцій з цінними паперами тощо. Зовнішніми джерелами можуть слугувати кредити міжнародних фінансових установ та іноземних держав, а та­кож безоплатна і безповоротна фінансова допомога під цільові про­грами. Водночас використання зовнішніх та внутрішніх кредитних джерел покриття бюджетного дефіциту зумовлює виникнення внутрішнього та зовнішнього боргу держави, що включає додаткові витрати на його обслуговування. Тому економічна політика держави має бути спрямована на зменшення бюджетного дефіциту за рахунок збільшення доходів шляхом створення сприятливих умов для розвит­ку підприємницької діяльності та скорочення витрат бюджету і, в пер­шу чергу, за рахунок обмеження витрат на утримання апарату уп­равління, видатків на оборону тощо.

Джерела фінансування дефіциту бюджету визначенні Бюджетним кодексом України. Джерелами фінансування бюджету є:

1) кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень;

2) кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) - щодо державного бюджету;

3) повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів;

4) вільний залишок бюджетних коштів.

Джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Національного банку України [1, ст. 15].

Бюджетний дефіцит має певні обмеження. Маастрихтською угодою визначено, що припустимим є дефіцит бюджету на рівні З % від ВВП. Це та величина дефіциту, що не містить у собі ознак фінансової кризи і не призводить до тяжких наслідків.

Світова фінансова наука неоднозначно підходить до оцінки наслідків впливу бюджетного дефіциту на соціально-економічні процеси у суспільстві. Наслідки можуть бути позитивними, негативними або взагалі наслідків може не бути.

Спроба позитивної оцінки впливу бюджетного дефіциту на соціально-економічний розвиток суспільства була започаткована у роки Великої французької революції, ідеологи якої називали дефіцит «багатством нації». Підставою для цього вважалося твердження, що дефіцити активізують суспільство, впливаючи на напрями наукової думки, стимулюючи законодавчу діяльність, змушуючи економити державні кошти, попереджувати і викривати зловживання [12, 205].

Тезу про позитивний вплив бюджетного дефіциту на економіку підтримував Дж. Кейнс. Розвиваючи теорію Дж. Кейнса, новокейнсіанці стверджували про необхідність збалансованого бюджету в часі, тобто потребу у заміні бюджетного дефіциту під час війн і криз активним бюджетом під час економічних піднесень. Отже, дефіцит бюджету вважався антикризовим чинником.

На основі кейнсіанської теорії виникли і розвинулися різноманітні теоретичні концепції, зокрема дефіцитного фінансування. Окремі теоретики і практики вважали бюджетну збалансованість анахронізмом, а боязнь бюджетних дефіцитів і зростання державного боргу — шкідливим забобоном. Таким чином, дефіцит державного бюджету перетворився на один із реальних способів регулювання економіки. Як свідчить світова практика, неконтрольоване зростання бюджетного дефіциту стало причиною економічних криз.

Однак переважна більшість теоретиків і практиків світу схиляються до думки, що бюджетний дефіцит має негативний вплив на соціально-економічні процеси у суспільстві. Він є свідченням марнотратства уряду, чинником макрофінансової нестабільності та підвищення ризику економічної діяльності держави. Зростання бюджетного дефіциту спричиняє посилення інфляційних процесів у суспільстві, кризу державних фінансів, грошової системи, зростання диференціації в доходах. Дефіцит бюджету є причиною зниження ефективності податкової системи, послаблення стимулів до праці, підриву впевненості членів суспільства у майбутньому [12, 206-207].

У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової нестабільності. Неконтрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни у країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

Наявність хронічних бюджетних дефіцитів у світовій практиці свідчить про існування певного причинно-наслідкового механізму. Причинно-наслідкова діалектика бюджетних дефіцитів така. У першу чергу бюджетний дефіцит впливає на скорочення обсягу заощаджень у загальнонаціональному масштабі, яке зумовлює зростання відсоткової ставки, меншу доступність кредитних ресурсів для приватного сектору. У результаті підвищується обмінний курс національної валюти, що спричиняє зменшення обсягів інвестицій та експорту, збільшення імпорту. Такий стан зумовлює дефіцит зовнішньоторгового балансу, внаслідок чого виникає дефіцит платіжного балансу. Ці негативні наслідки мають поточний характер і виявляються протягом бюджетного року.

Однак зменшення обсягів інших видів діяльності, зумовлене дефіцитами, може мати й більш віддалені негативні побічні ефекти. Наприклад, спад інвестиційної діяльності спричиняє скорочення акціонерного капіталу, виробничих потужностей, обсягів виробництва. Таке скорочення є причиною зниження рівня продуктивності праці й реальної зарплати, що негативно впливає на відсотки, ренту, прибутки за рахунок національного капіталу, які відходять до нерезидентів. Відповідно, продовжує нарощуватися державна заборгованість, внаслідок чого знижується довір'я інвесторів, скорочуються іноземні інвестиції, а нерезиденти вивозять свій капітал за кордон. У результаті формується надмірний державний борг, який створює ризик дефолту.

Отже, розглянуто сутність бюджетного дефіциту, причини його виникнення, методи та шляхи подолання. Оцінюючи соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту, підсумуємо, що дефіцитне фінансування економіки може бути раціональним і виправданим за умови, коли темпи приросту ВВП будуть випереджати приріст обсягу бюджетного дефіциту і видатків на обслуговування державного боргу. За інших умов соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту будуть негативні.

Лекція

ПЛАН

1. Економічна суть державного кредиту, його роль і функції.

2. Види і форми державного кредиту. Особливості надання позик міжнародними фінансовими організаціями.

3. Державний борг, його структура, вплив на фінансове становище держави.

4. Управління державним боргом, його обслуговування згідно Бюджетного кодексу України.