- •Підручник
- •М. І. Савлука
- •1.1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей
- •1.2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •1.3. Форми грошей та і'х еволюція
- •1.4. Вартість грошей
- •1,5. Функції грошей
- •1.6. Якісні властивості грошей
- •1.7. Роль грошей у розвитку економіки
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1. Сутність та економічна основа грошового обороту
- •2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування
- •2.3, Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів
- •2,4. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база
- •2.5. Швидкість обігу грошей
- •2.6. Закон грошового обігу
- •2.7. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •Баланс комерційного банку а, млн грн.
- •Баланс банку б, млн грн.
- •Висновки
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку
- •3.2. Інституційна модель грошового ринку
- •11. Позики
- •3.3. Структура грошового ринку
- •3.4. Попит на гроші
- •3.5. Пропозиція грошей
- •3.6. Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент
- •3.7. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1. Сутність, призначення та структура грошової системи
- •4.2. Види грошових систем та їх еволюція
- •4Л створення і розвиток грошової системи україни
- •4,4, Державне регулювання грошового обороту та місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики
- •4.5. Грошово-кредитна політика, II цілі та інструменти
- •4.6. Монетизащя бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в україні
- •Рівень монетизації ввп в україні в 1991—1999 рр.
- •Як визначається показник монетизації ввп і яке його економічне значення?
- •5.1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції
- •5.2. Причини інфляції
- •5.3. Економічні та соціальні наслідки інфляції
- •5.4. Державне регулювання інфляції
- •5.5. Особливості інфляції в україні
- •5.6. Сутність та види грошових реформ
- •5.7. Особливості проведення грошової реформи в україні
- •Запитання для самоконтролю
- •6.1. Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти
- •6.2. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
- •6.3. Валютний курс
- •6.4. Валютні системи та валютна політика. Особливості формування валютної системи україни
- •6.5. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання
- •6.6. Світова та міжнародна валютні системи
- •6.7. Міжнародні ринки грошей та капіталів
- •Запитання для самоконтролю
- •7.2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- •7.3. Внесок дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •7.4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії
- •7.5. Сучасний кеинсіансько-неокласичнии синтез у теорії грошей
- •7.6. Грошово-кредитна політика україни ' в перехідний період V світлі монетаристської теорії
- •Запитання для самоконтролю
- •8,1. Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту
- •8.2. Сутність кредиту. Теоретичні концепції кредиту
- •8.3. Стадії та закономірності руху кредиту
- •Запитання для самоконтролю
- •9.1. Форми, види та функції кредиту
- •9.2. Характеристика основних видів кредиту
- •9.3. Економічні межі кредиту. Взаємозв'язок кредиту 1 грошей
- •9.4. Позичковий процент
- •9.5. Роль кредиту в розвитку економіки
- •9.6. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
- •Запитання,для самоконтролю
- •10.1. Сутність, призначення та види фінансового посередництва
- •10.2. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва. Функції банків
- •10.3. Банківська система: сутність,
- •Принципи побудови та функції.
- •Особливості побудови банківської
- •Системи в україні
- •10.4. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •Запитання для самоконтролю
- •11.1. Призначення, статус та основи організації центрального банку
- •11.2. Функції центрального банку
- •11.3. Походження та розвиток центральних банків
- •Баланс банку англії на 28 лютого 1997р.
- •Частки національних центральних банків у капіталі єцб
- •11.4. Становлення центрального банку в україні
- •Запитання для самоконтролю
- •12.1. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
- •12.2. Походження та розвиток комерційних банків
- •12.3. Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків
- •12.4. Пасивні операції банків
- •12.5. Активні операції банків
- •12.6. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
- •12.7. Банківські послуги
- •12.8. Стабільність банків і механізм II забезпечення
- •12.9. Особливості становлення 1 розвитку комерційних банків в україні
- •Запитання для самоконтролю
- •13.1. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в україні
- •13.2. Світовий банк
- •13.3. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- •13.4. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •13.5. Банк міжнародних розрахунків
- •Запитання для самоконтролю
- •Деньги, кредит, банки / Под ред. О. Й. Лаврушина. — м., 1998.
Запитання для самоконтролю
-
Які Існують концепції походження грошей та яка з них більш адеква тна ринковій практиці використання грошей в економіці?
-
Який спосіб обміну продуктами вигідніший і зручніший для учасни ків ринку — у формі бартеру чи з допомогою грошей? Чому?
-
Визначте, яке з наведених нижче визначень суті грошей е найбільш повним І правильним (і чому):
-
це законні платіжні засоби, створені державою;
-
це все те, що використовується як гроші;
-
це все те, що може слугувати загальним еквівалентом;
-
це все те, що є носієм самостійної мінової вартості, абсолютної цінності.
-
Чим гроші відрізняються від звичайного товару?
-
Причини, що зумовили демонетизацію золота.
6. Чи існує ймовірність повернення золота на роль грошового товару? 1, Які функції виконують гроші? Які існують відмінності в іноземній та
вітчизняній літературі щодо кількості функцій грошей і з чим вони пов'язані?
-
У яких функціях гроші найбільше потерпають від інфляції'?
-
Чим відрізняються неповноцінні гроші від повноцінних?
-
Що таке вартість грошей як грошей, на чому вона базується і в чому вона проявляється?
-
Що таке вартість грошей як капіталу і в чому вона проявляється?
-
Чому неповноцінні гроші називають ще кредитними?
-
Чи впливає статус «законних платіжних засобів» на вартість грошей І чи всі існуючі засоби платежу мають такий статус?
-
Що таке «електронні гроші»? Що у них є спільного і відмінного від паперових грошей І депозитних грошей?
-
Чим поняття ролі грошей відрізняється від лоняття функції грошей? Як вони між собою пов'язані?
-
Як впливає на виробництво сама наявність грошей в економіці?
-
Як впливає на економіку зміна кількості грошей в обороті?
62
РОЗДІЛ 2
ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І ГРОШОВА МАСА, ЩО ЙОГО ОБСЛУГОВУЄ
Після вивчення цього розділу Ви зможете:
-
зрозуміти сутність та взаємозв'язок таких еко номічних явищ, як грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кредит;
-
засвоїти механізм взаємозв'язків через грошовий оборот основних груп економічних суб'єктів та голов них ринків, а також головні грошові потоки між ними;
-
розібратися в усіх основних показниках, що хара ктеризують обсяг грошової маси;
-
зрозуміти механізм зміни маси грошей в обороті;
-
визначити фактори впливу на швидкість обігу грошей та її значення для економіки.
2.1. Сутність та економічна основа грошового обороту
Серед понять, що характеризують грошові відносини в суспільстві, провідне місце займають грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кредит, маса грошей, швидкість обігу грошей. Якщо останні чотири з них знайшли в літературі досить повне й однозначне тлумачення, то поняття грошового обороту і грошового обігу досі залишаються дискусійними. Дискусії ведуться щодо сутності цих понять, їх взаємозв'язку, сфер використання тощо.
У багатьох виданнях грошовий оборот трактується як сукупність усіх грошових платежів у народному господарстві1. Таке визначення має той істотний недолік, що фіксує лише кількісний бік грошового обороту, його результативний аспект. Сутність же його як руху грошей у процесі відтворення залишається поза увагою. Цей недолік спричиняє формальний підхід І до визначення поняття грошового обігу, який трактується лише як готівкова сфера грошового обороту.
1 Див,: Лагутін В Д Гроші та грошовий обіг. — К., ] 998. — С. 20; Денеж-ное обращение й кредит / Под ред. В.С.Геращенко. — М., 1986. — С. 111.
63
Уперше визначення грошового обороту і грошового обігу з від-творювальних позицій було дано в першому виданні цього підручника, що був опублікований у 1992р.1 Такий підхід підтримали автори фундаментального російського підручника «Деньги, кредит, банки», виданого за редакцією О. І. Лаврушина в 1998р.2 Проте вІдтворювальна позиція у трактуванні грошового обороту в підручнику російських авторів не була послідовною, й у визначенні грошового обігу автори повернулися до формальних ознак, звівши його лише до обороту готівки на тій підставі, що лише готівка здійснює обіг поза банками3. Насправді рух грошей при реалізації цінностей однаково здійснюють як готівкові, так і безготівкові гроші, переходячи від одного учасника сфери обігу до іншого. Відмінність лише в тому, що готівка переміщується з рук платника в руки одержувача, а безготівкові гроші переміщуються з рахунку платника на рахунок одержувача. Але ця відмінність не змінює сутності явища грошового обігу, що обслуговує реалізацію реальних благ (детальніше це питання буде розглянуто в розділі 2.3).
У ринковій економіці суспільне виробництво має товарну форму, що зумовлює двоякий вираз руху валового сукупного продукту — натурально-речовий та грошовий. У процесі відтворення рух вартості в цих двох виразах проявляється як два самостійні процеси — як рух продуктів і як рух грошей чи грошових доходів. Проте вони нерозривно пов'язані, у них спільна субстанція — вартість сукупного продукту. Гроші базуються на цій вартості, вона визначає реальну цінність маси грошей, що перебуває в обороті, незалежно від її номінальної величини. Водночас рух грошей обслуговує переміщення цієї вартості в процесі відтворення, окремі грошові операції суб'єктів економічних відносин спричинюють відповідне переміщення між ними реальної вартості, тобто мають реальний економічний зміст.
Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам по собі цей процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні являє собою грошовий оборот.
1 Див.: Гроші та кредит / Кер. авт. кол, М. І. Савлук. — К., 1992. — С. 42,47.
Див.: Деньги, кредит, банки / Под ред. О. Й. Лаврушина. — М., 1998. — С. 59—60.
3 Див.: Там же. С. 60—61. Подібний формальний підхід властивий І вказаному вище посібнику В. Д. ЛагутІна, автор якого, розділивши грошовий оборот на дві сфери — готівкову і безготівкову, називає кожну з них уже обігом, ніби простий поділ міг змінити сутність явища.
64
Грошовий оборот — явище макроекономічного порядку. Він обслуговує кругооборот усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподІ-лІ, обміні і споживанні. Тому нерідко його називають сукупним грошовим оборотом.
Через авансування грошей на придбання засобів виробництва і оплату робочої сили капітал спрямовується у сферу виробництва і забезпечує виготовлення валового національного продукту. Через оплату виготовленої продукції та послуг гроші обслуговують реалізацію національного продукту і вивільнення суспільного капіталу в грошовій формі. У процесі використання грошової виручки від реалізації продукції та послуг здійснюється розподіл вартості національного продукту між власниками факторів виробництва (кредиторами, акціонерами, найманими працівниками) та державою, якій належать установлені податки. В усіх економічних суб'єктів формуються грошові доходи, за рахунок яких вони спрямовують капітал у сферу споживання — виробничого та особистого. Тим самим забезпечується новий цикл суспільного відтворення.
Грошовий оборот як макроекономічне явище слід відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого Індивідуального капіталу, тобто на мікрорівні. В останньому випадку гроші е однією з функціональних форм капіталу, його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. У цьому випадку гроші являють собою капітал, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу) подібно до інших форм капіталу. Чим більшою масою грошей володіє даний індивідуальний власник, тим він багатший, тим більші його можливості «заробити» прибуток чи дохід.
Зовсім іншу роль відіграють гроші в сукупному грошовому обороті. Тут вони функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто її зростання не збільшує сукупного капіталу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда. Якби грошова маса, що перебуває в обороті, раптово збільшилася вдвічі, то загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився, а міг би навіть зменшитися у зв'язку зі зростанням витрат на виготовлення додаткових грошей чи провокуванням інфляції їх випуском в оборот.
Цього положення не змінює той факт, що значна частина маси грошей, яка обслуговує сукупний оборот, капіталізується І перетворюється в позичковий капітал. Капіталізація частини грошо-
65
воі маси сприяє прискоренню реалізації сукупного валового продукту, а отже — збільшенню його обсягу, тобто зростанню суспільного багатства, але самі гроші на макрорівні в таке багатство не перетворюються. Завдяки капіталізації гроші в межах наявної маси швидше передаються від одного економічного суб'єкта до іншого, ніби швидше «тасуються», але якісно вони не змінюються, залишаючись лише віддзеркаленням реального багатства. Детальніше роль позичкового капіталу буде розглянута в розділі 9.
Сукупний грошовий оборот і оборот грошей у межах індивідуального капіталу істотно відрізняються також механізмами формування грошової маси, необхідної для їх обслуговування.
Грошові кошти, необхідні для обслуговування кругообороту індивідуального капіталу, значною мірою вже є в розпорядженні відповідного власника, тобто це його власні кошти. Якщо ж їх недостатньо, то додаткові кошти мобілізуються на грошовому ринку. Грошовий ринок займає важливе місце в кругооборотІ Індивідуального капіталу, з нього починається оборот грошей, що обслуговує індивідуальний капітал, на ньому й завершується кожний окремий цикл його кругообороту. Частина грошового доходу кожного економічного суб'єкта спрямовується на погашення боргів і повертається на грошовий ринок. Інша частина, що становить тимчасово вільні кошти, спрямовується на грошовий ринок як ресурс для кредитування Інших суб'єктів.
Сукупний грошовий оборот обслуговується переважно теж за рахунок наявної в обороті грошової маси, тобто тих грошей, які є в розпорядженні окремих економічних суб'єктів. Грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу і найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наявної їх маси. Завдяки грошовому ринку значно посилюється еластичність грошового обороту, зростає здатність даної маси грошей обслужити зростаючі обсяги обороту.
Проте вказані можливості грошового ринку не безмежні, і неминуче виникають потреби в поповненні обороту додатковою масою грошей. На відміну від кругообороту індивідуального капіталу, ці потреби можуть бути задоволені лише за рахунок додаткової емісії грошей.
Потреби в додатковій емісії можуть бути зумовлені кількома факторами:
* зростанням обсягів валового національного продукту, для реалізації яких банківська система повинна розширювати кредитування суб'єктів обороту;
66
-
зростанням чистого Імпорту (перевищенням імпорту над експортом);
-
зниженням перерозподїльної функції грошового ринку, вна слідок чого наявна грошова маса буде повільніше обертатися І не зможе забезпечити всі потреби обороту;
* іншими чинниками, що можуть уповільнити швидкість руху грошей по каналах обороту.
В усіх цих випадках додатково випущені гроші надходять у сукупний оборот через грошовий ринок, що відповідає їх кредитній природі та забезпечує відповідність емісії потребам обороту.
З усього сказаного випливає висновок, що сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов'язане з процесом суспільного відтворення в цілому. Це одне з найбільш широких, абстрактних і узагальнених явищ економічного життя суспільства.
Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту. Це всі підприємства (промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, торгівлі, комунального господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення, що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і цим впливають на економічні процеси та стають економічними суб'єктами суспільства.
Якщо абстрагуватися від відтворювального аспекту, то грошовий оборот можна уявити просто як безперервний процес переміщення грошей у функціях засобів обігу і платежу між окремими його суб'єктами. Це, зокрема, переміщення грошей між:
-
окремими підприємствами та організаціями;
-
підприємствами та організаціями і населенням;
-
окремими фізичними особами;
-
комерційними банками і підприємствами та організаціями;
-
комерційними банками і населенням;
-
окремими комерційними банками;
-
комерційними банками і центральним банком;
* небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення, з одного боку, і підприємствами, організаціями та установами — з іншого;
• небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення і банками;
67
* окремими небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення.
На кожній із цих ділянок можуть мати місце зустрічні грошові вимоги між суб'єктами обороту, що створює можливість їх взаємного погашення (заліку). Залік зменшує обсяг грошового обороту і потребу в реальних грошах для його обслуговування.
Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення. Суб'єкти цього процесу постійно одержують грошові доходи від реалізації належних їм ресурсів чи виготовлених ними продуктів, що спричинює відповідні грошові потоки. Водночас потоки руху грошей є не тільки результатом відтворю-вального процесу, а й важливою передумовою його успішного здійснення. Надмірні затримки в русі грошей неминуче викликають гальмування товарних потоків, погіршення кон'юнктури ринків, посилення стагнації виробництва.
Внутрішня обумовленість грошового обороту процесом суспільного відтворення визначає його сутнісну єдність і безперервність, які можна назвати конституційними ознаками грошового обороту. Це положення має важливе значення для практики управління і використання грошового обороту. У ній не повинно допускатися зведення непереборних перепон на шляху грошових потоків, як і непрохідних меж між окремими потоками грошей.