- •Підручник
- •М. І. Савлука
- •1.1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей
- •1.2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •1.3. Форми грошей та і'х еволюція
- •1.4. Вартість грошей
- •1,5. Функції грошей
- •1.6. Якісні властивості грошей
- •1.7. Роль грошей у розвитку економіки
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1. Сутність та економічна основа грошового обороту
- •2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування
- •2.3, Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів
- •2,4. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база
- •2.5. Швидкість обігу грошей
- •2.6. Закон грошового обігу
- •2.7. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •Баланс комерційного банку а, млн грн.
- •Баланс банку б, млн грн.
- •Висновки
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку
- •3.2. Інституційна модель грошового ринку
- •11. Позики
- •3.3. Структура грошового ринку
- •3.4. Попит на гроші
- •3.5. Пропозиція грошей
- •3.6. Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент
- •3.7. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1. Сутність, призначення та структура грошової системи
- •4.2. Види грошових систем та їх еволюція
- •4Л створення і розвиток грошової системи україни
- •4,4, Державне регулювання грошового обороту та місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики
- •4.5. Грошово-кредитна політика, II цілі та інструменти
- •4.6. Монетизащя бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в україні
- •Рівень монетизації ввп в україні в 1991—1999 рр.
- •Як визначається показник монетизації ввп і яке його економічне значення?
- •5.1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції
- •5.2. Причини інфляції
- •5.3. Економічні та соціальні наслідки інфляції
- •5.4. Державне регулювання інфляції
- •5.5. Особливості інфляції в україні
- •5.6. Сутність та види грошових реформ
- •5.7. Особливості проведення грошової реформи в україні
- •Запитання для самоконтролю
- •6.1. Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти
- •6.2. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
- •6.3. Валютний курс
- •6.4. Валютні системи та валютна політика. Особливості формування валютної системи україни
- •6.5. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання
- •6.6. Світова та міжнародна валютні системи
- •6.7. Міжнародні ринки грошей та капіталів
- •Запитання для самоконтролю
- •7.2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- •7.3. Внесок дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •7.4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії
- •7.5. Сучасний кеинсіансько-неокласичнии синтез у теорії грошей
- •7.6. Грошово-кредитна політика україни ' в перехідний період V світлі монетаристської теорії
- •Запитання для самоконтролю
- •8,1. Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту
- •8.2. Сутність кредиту. Теоретичні концепції кредиту
- •8.3. Стадії та закономірності руху кредиту
- •Запитання для самоконтролю
- •9.1. Форми, види та функції кредиту
- •9.2. Характеристика основних видів кредиту
- •9.3. Економічні межі кредиту. Взаємозв'язок кредиту 1 грошей
- •9.4. Позичковий процент
- •9.5. Роль кредиту в розвитку економіки
- •9.6. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
- •Запитання,для самоконтролю
- •10.1. Сутність, призначення та види фінансового посередництва
- •10.2. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва. Функції банків
- •10.3. Банківська система: сутність,
- •Принципи побудови та функції.
- •Особливості побудови банківської
- •Системи в україні
- •10.4. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •Запитання для самоконтролю
- •11.1. Призначення, статус та основи організації центрального банку
- •11.2. Функції центрального банку
- •11.3. Походження та розвиток центральних банків
- •Баланс банку англії на 28 лютого 1997р.
- •Частки національних центральних банків у капіталі єцб
- •11.4. Становлення центрального банку в україні
- •Запитання для самоконтролю
- •12.1. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
- •12.2. Походження та розвиток комерційних банків
- •12.3. Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків
- •12.4. Пасивні операції банків
- •12.5. Активні операції банків
- •12.6. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
- •12.7. Банківські послуги
- •12.8. Стабільність банків і механізм II забезпечення
- •12.9. Особливості становлення 1 розвитку комерційних банків в україні
- •Запитання для самоконтролю
- •13.1. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в україні
- •13.2. Світовий банк
- •13.3. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- •13.4. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •13.5. Банк міжнародних розрахунків
- •Запитання для самоконтролю
- •Деньги, кредит, банки / Под ред. О. Й. Лаврушина. — м., 1998.
Баланс комерційного банку а, млн грн.
Активи |
Пасиви |
||
1 . Резерви 2. Позички |
+ 10,0 (1а) -8,8 (їв) + 8,8(16) |
1. Позичка НБУ 2. Залучені кошти |
+ 10,0 (1а) + 8,8(16) -8,8 (їв) |
Підсумок |
+ 10,0 (1) |
Підсумок |
+10,0(1) |
96
Як видно з наведених даних, після всіх змін баланс банку А зріс на 10 млнгрн. Це значить, що в його обороті осіли ті 10,0 млн грн., які були емітовані НБУ для кредитування цього банку. На цю суму зростає і загальна маса грошей в обороті. Банк А І сам створив безготівкових грошей в обсязі 8,8 млн грн. (за операцією 16), але вони перейшли в оборот банку Б (за операцією їв) і відобразяться на його балансі. Якби торговельна організація, якій ці гроші надійшли, мала свій рахунок у банку А, то балансовий підсумок в останнього, а отже і обсяг депозитних грошей в його обороті, зріс би на 18,8 млн грн.
Перш ніж відобразити зміну резервів на балансі банку Б, опишемо подальший рух коштів, які сплачені торговельній організації.
а) Сплачені торговельній організації 8,8 млн грн.
зараховані на її рахунок у банку Б; на цю суму у нього збільшився загальний резерв;
б) за рахунок приросту резерву банк Б 9-го числа надав позичку меблевій фабриці на суму 7,75 млн грн. (вільний резерв), яку переказав на її розрахунковий рахунок. Решту резерву (1,05 млнгрн.) банк залишив на своєму коррахунку для збільшення обов'яз-
кового резерву
100
Р Р 3
в) 10-го числа меблева фабрика, використавши повну суму одержаної позички, оплатила свої борги деревообробному комбінату (ДОК 1) за куплені раніше лісоматеріали. ДОК 1 обслуговується банком В.
Указана операція 2 так відобразиться на балансі банку Б:
Баланс банку б, млн грн.
Активи |
Пасиви |
||
1. Резерви 2. Позички |
+ 8,8 (2а) -7,75(2в) + 7,75 (26) |
1 . Залучені |
кошти + 8,8 (2а) -775Г2в) + 7,75 (26) |
Підсумок |
+ 8,8 (2) |
Підсумок |
+ 8,8 (2) |
З цієї таблиці можна зробити такі висновки:
-
у балансі банку Б утрачено видимий зв'язок збільшення його резервів з початковою кредитною емісією центрального банку, яка й була первісною причиною цього збільшення;
-
тут підтверджується та сама закономірність, що І в балансі банку А: платіж клієнта банку Б своєму контрагенту — клієнту
97
банку В призводить до зменшення на суму цього платежу поточних депозитів та резервів банку;
• незважаючи на втрату більшої частини приросту резерву, банк Б має приріст депозитів на суму 8,8 млн грн., які зберігаються на рахунку торговельної організації.
У результаті операції 2 в) рух резервів перемістився на баланс банку В. Подальші зміни резервів відбувалися на основі операції 3.
а) 13-го числа 7,75 млн грн. надійшли на рахунок ДОК № 1 у банку В, у якого на цю суму збільшився загальний резерв;
б) за рахунок приросту резерву банк В І4-го числа видав тор-1 говельній організації «Скіф» позичку на суму 6,85 млн грн. і пе реказав на її рахунок. Решта 0,9 млн грн. залишилися на рахунку
я ,-. , , ( + 7,75x12%}
банку для збільшення обов язкового резерву ;
( 100 ]
в) торговельна організація «Скіф» у той же день за рахунок одержаної позички сплатила свій борг оптовій організації на су му 6,85 млн грн. Оптова організація обслуговується банком Г.
Операція 3 матиме такий вигляд на балансі банку В:
БАЛАНС БАНКУ В, млн грн.
Активи |
Пасиви |
||
1. Резерви 2. Позички |
+ 7,75 Паї -6,85(3в) + 6,85 (36) |
1 . Залучені |
кошти + 7,75 (За) - 6,85 (Зв) + 6,85 (36) 1 |
Підсумок |
+ 7,75 (3) |
Підсумок |
+ 7.75 (3) ] |
Рух резервів по балансу банку В повністю повторює рух їх по балансу банку Б, тільки в дещо менших розмірах змін, бо частина коштів вилучена в обов'язкові резерви. Загальна сума залучених коштів у банку В зросла на 7,75 млн грн., оскільки відповідне надходження грошей на рахунок ДОК № 1 залишалося без змін.
Подібний рух резервів відбудеться також у банку Г та багатьох інших банках. Приріст депозитів на рахунках І приріст ре-; зервів у кожного наступного банку будуть меншими, ніж у попереднього на норму обов'язкового резервування. Це значить, що процес зростання банківських вкладів (депозитних грошей) продовжуватиметься доти, доки вся сума додаткового резерву (10,0 млн грн.), наданого НБУ комерційному банку А, не вичерпає себе в резервах цілого ряду банків.
98
Розглянемо цей процес з іншого боку: як він відбувається в масштабах усієї банківської системи і впливає на загальну масу грошей в обороті.
У результаті мультиплікації додаткова маса грошей, що надійшла в банківську систему, істотно зростає завдяки приросту депозитів у тих комерційних банках, через які пройшла мультиплікаційна «хвиля». Висота і довжина цієї «хвилі» залежить від обсягу додатково введених у систему резервів та норми обов'язкового резервування.
Розглянемо ці положення на тих самих приклаиах, які було проаналізовано стосовно руху резервів окремих банків, за умови, що норма обов'язкового резервування становить 12% (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
ПРОЦЕС ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ, млн грн.
Банк |
Залучені кошти (пасиви) |
Рух резервів |
Надані позички (активи) |
||
Надходження |
Витрачення |
||||
Обов'язкові |
Вільні |
||||
НБУ |
— |
— |
— |
— |
+ 10,0 |
А |
+ 10,0 |
+ 1,2 |
+ 8,8 |
-8,8 |
+ 8,8 |
Б |
+ 8,8 |
+ 1,05 |
+ 7,75 |
-7,75 |
+ 7,75 |
В |
+ 7,75 |
+ 0,93 |
+ 6,82 |
-6,82 |
+ 6,82 |
Г |
+ 6,85 |
+ 0,82 |
+ 6,03 |
-6,03 |
+ 6,03 |
Д |
+ 6,05 |
+ 0,75 |
+ 5,3 |
-5,3 |
+ 5,3 |
Е |
+ 5,35 |
+ 0,65 |
+ 4,7 |
-4,7 |
+ 4,7 |
Інші банки (разом) |
+ 38,5 |
+ 4,6 |
+ 33,9 |
-33,9 |
+ 33,9 |
Усього |
+ 83,3 |
+ 10,0 |
+ 73,3 |
-73,3 |
+ 73,3 |
Як видно з наведених даних, процес мультиплікації розпочався з надання НБУ позички банку А на суму 10,0млн грн. Одержання цієї позички призвело до збільшення пасивів банку А, а отже і його резервів, на 10,0 млн грн. Частина приросту резервів (1,2 млн грн.) залишається на коррахунку банку А в центральному банку для збільшення обов'язкового резерву, а в межах вільного резерву банк надає позичку своєму клієнтові (8,8 млн грн.). Оскільки одержану позичку клієнт банку витратив на платежі контрагенту, що обслуговується банком Б, 8,8 млн грн. вийшли з
99
обороту банку А і тому він втратив таку ж суму своїх резервів. Остаточно у банку А пасиви збільшилися на 10,0 млн грн., резерви — на 1,2 млн грн. і вимоги за наданими позичками — на 8,8 млн гри., тобто пасиви й активи збільшилися однаково.
Надходження грошей на суму 8,8 млн грн. з банку А в банк Б збільшили суму пасивів останнього, В його обороті відбудеться такий же рух коштів, як і в банку А: частина приросту резерву (1,05 млн грн.) залишиться на рахунку банку Б у центральному банку; в обсязі вільного резерву видана позичка (7,75 млн грн.), що призвела до витрати банком такої самої суми резерву, бо позичка була використана для платежів клієнтові Іншого банку і тому гроші перейшли в банк В. Отже, пасиви банку Б збільшилися на 8,8 млн грн., резерви — на 1,05 млн грн., вимоги за наданими позичками — на 7,75 млн грн., тобто пасиви й активи зросли на 8,8 млн грн.
У всіх інших банках рух пасивів І резервів буде таким же, як у банках А та Б. Загалом по комерційних банках пасиви зросли на 83,3 млн грн., резерви — на 10,0 млн грн., надані позички — на 73,3 млн грн. Із загальної суми приросту банківських пасивів 10,0 млн грн. забезпечено за рахунок позички, одержаної в центральному банку, а 73,3 млн грн. — приріст депозитів на рахунках клієнтів — забезпечено кредитуванням їх відповідними комерційними банками.
Незважаючи на те, що кожний окремий банк надавав додаткові позички тільки в межах вільних резервів, що надійшли в його оборот, у цілому система банків створила (приростила) депозитних грошей значно більше, ніж до неї надійшло ззовні — від центрального банку. У цьому наочно виявляється участь комерційних банків у збільшенні маси грошей, що обслуговує грошовий оборот.
Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора пі) залежить від норми обов'язкового резервування (г) І
визначається за формулою т = V. Приріст грошової маси (АМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою ДМ = ДК х У, де ДК — початковий приріст
резервів, що спричинив процес мультиплікації. Проте фактичний коефіцієнт мультиплікації може Істотно відхилятися від розрахункового, бо на процес мультиплікації можуть впливати й Інші чинники. Наприклад, використання клієнтами банків позичених коштів для готівкових платежів перериває процес мультиплікації І знижує його рівень. Такий же вплив має зниження попиту на
100
позички та зростання позичкового процента. В обох цих випадках знизиться обсяг надання банками позичок, уповільняться розрахунки між їх клієнтами, внаслідок чого зменшиться формування у них депозитних вкладів.
Водночас чимало чинників прискорює процес мультиплікації. Грошово-кредитний мультиплікатор може «спрацювати» не тільки при додатковому введенні грошей у банківський оборот центральним банком через кредитну емісію (у нашому прикладі — банку А). Такого самого ефекту буде досягнуто, якщо резерви одного з банків зростуть завдяки надходженню готівки на рахунок клієнта, або ж якщо певний банк збільшить свої резерви шляхом продажу частини активів на міжбанківському ринку, у тому числі і НБУ, наприклад цінних паперів.
З огляду на дію названих чинників фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час (тт), доцільно визначати як співвідношення загальної маси грошей в обороті (грошова пропозиція) до суми грошової бази за формулою:
МО+Д
тт = ,
МО+Я
де МО — маса готівки в обороті поза банками;
Д— маса грошей в депозитах комерційних банків;
К — сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).
Розрахований за цією методикою рівень мультиплікації станом на 1 січня 2000р. в Україні дорівнював 1,18 і знизився за 1999р. на 2,0%.
Процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу роль у забезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб економічного обороту. Проте надмірне підвищення його рівня може призвести до порушення рівноваги на грошовому ринку і посилення інфляції. Тому важливим завданням центрального банку є правильне визначення тенденції зміни рівня мультиплікації, своєчасне регулювання його відповідно до цілей грошово-кредитної політики. Таке регулювання забезпечується зміною норми обов'язкового резервування, впливом на обсяг початкового приросту банківських резервів, впливом на використання банками вільних резервів на цілі кредитування тощо. Вживаючи ці заходи, центральний банк може досить ефективно впливати на емісійну діяльність комерційних банків для досягнення цілей грошово-кредитної політики.
101