Практичні завдання

1. Тести

1. 1.  Грошово-кредитна політика – це:

а) сукупність заходів у сфері грошового обігу та кредитних відно­син;

б) регулювання економічного зростання;

в) діяльність держави, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку виконання угоди з валютними цінностями.

 

2. 2.  Грошово-кредитна політика здійснюється з метою:

а) забезпечення безінфляційного грошового обороту;

б) регулювання економічного зростання, стримування інфляції, за­безпечення зайнятості та збалансування платіжного балансу;

в) кредитування економіки та регулювання грошової маси.

 

3. 3.  Який орган державної влади щорічно інформує НБУ про нап­рямки грошово-кредитної та валютної політики, розробленої ним на наступний рік і на більш тривалий період?

а) Президент;

б) прем’єр-міністр;

в) ВРУ;

г) Міністерство фінансів України.

 

4. 4.  Основними економічними засобами і методами грошово-кредит­ної політики України є…

а) вплив на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит і пропозицію грошей в Україні;

б) кредитування економіки та регулювання обсягу грошової маси;

в) купівля-продаж казначейських зобов’язань, власних зобов’язань НБУ (депозитних сертифікатів), а також визначених правлінням НБ комерційних векселів, інших цінних паперів і боргових зобов’язань.

 

5. 5.  Основним об’єктом грошово-кредитного регулювання з боку центрального банку є:

а) сукупна грошова маса, від розміру якої залежить динаміка ос­новних показників розвитку економіки;

б) обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня від­соткових ставок і гальмування темпів зростання грошової маси в обо­роті;

в) розширення обсягів кредитних операцій, зниження рівня відсот­кових ставок і загальне зростання грошової маси.

 

6. 6.  Рестрикційна грошово-кредитна політика (політика «дорогих грошей») спрямована на:

а) обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня відсот­кових ставок і гальмування темпів зростання грошової маси в обороті;

б) згладжування різких коливань фаз економічного циклу, бороть­би з інфляцією та для стабілізації грошової системи;

в) подолання спаду виробництва та пожвавлення ділової активності завдяки стимулюванню інвестиційних процесів і збільшенню плато­спроможного попиту на товари та послуги.

 

7. 7.  Рестрикційна грошово-кредитна політика застосовується з ме­тою:

а) обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня відсот­кових ставок і гальмування темпів зростання грошової маси в обороті;

б) згладжування різких коливань фаз економічного циклу, бороть­би з інфляцією та для стабілізації грошової системи;

в) подолання спаду виробництва та пожвавлення ділової активності завдяки стимулюванню інвестиційних процесів і збільшенню плато­спроможного попиту на товари та послуги.

 

8. 8.  Експансіоністська грошово-кредитна політика – це:

а) обмеженням обсягу кредитних операцій, підвищення рівня від­соткових ставок і гальмування темпів зростання грошової маси в обо­роті;

б) розширення обсягів кредитних операцій, зниження рівня від­соткових ставок і загальне зростання грошової маси;

в) подолання спаду виробництва та пожвавлення ділової активності завдяки стимулюванню інвестиційних процесів і збільшенню плато­спроможного попиту на товари та послуги.

 

9. 9.  Політика грошової експансії застосовується з метою:

а) подолання спаду виробництва та пожвавлення ділової активності завдяки стимулюванню інвестиційних процесів і збільшенню плато­спроможного попиту на товари та послуги;

б) збільшення грошової маси, що призводить до посилення інфля­ційних процесів і зниження купівельної спроможності національної грошової одиниці;

в) обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня відсох­кових ставок і гальмування темпів зростання грошової маси в обороті.

 

10. 10.    Недоліком політики грошової експансії є:

а) збільшення норми обов’язкових резервів, що призводить до зменшення кредитного потенціалу банків і маси грошей в обігу;

б) збільшення грошової маси, що призводить до посилення інфля­ційних процесів і зниження купівельної спроможності національної грошової одиниці;

в) обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня відсот­кових ставок і гальмування темпів зростання грошової маси в обороті.

 

11. 11.    Емісія грошей – це:

а) покриття та фінансування поточних потреб держави;

б) випуск грошей в обіг в усіх формах, що веде до збільшення грошової маси в обігу;

в) випуск в обіг готівкових грошей;

г) забезпечення національної економіки засобами обігу, платежу, нагромадження.

 

12. 12.    Основний вид забезпечення грошей, що емітуються централь­ними банками, є:

а) золотий запас;

б) валютний запас;

в) державні боргові зобов’язання;

г) вони є незабезпеченими.

 

13. 13.    Інструмент грошово-кредитної політики, сутність якого поля­гає в установленні обов’язкової норми ресурсів, яку комерційні банки повинні зберігати в центральному банку у відсотках до залучених де­позитів:

а) обов’язкові резерви;

б) норматив резервування;

в) мінімальні обов’язкові резерви;

г) максимальні обов’язкові резерви.

 

14. 14.    Політика «дорогих грошей» призводить до:

а) обмеження обсягу грошової маси;

б) розширення обсягів грошової маси;

в) не впливає на зміну грошової маси;

г) не впливає на зміну грошової маси, а прискорює швидкість її обігу.

 

15. 15.    До інструментів грошово-кредитної політики НБУ відноситься:

а) визначення норм обов’язкових резервів, операції на відкритому ринку, організація системи банківського нагляду;

б) процентна політика, операції на відкритому ринку, норма обо­в’язкових резервів;

в) операції на відкритому ринку, рефінансування комерційних бан­ків, ліцензування комерційних банків;

г) облікова ставка, операції на відкритому ринку, касове виконання бюджету.

 

17. Які кредитні установи беруть участь в емісії депозитних гро­шей?

а) центральний банк;

б) трастові компанії;

в) страхові компанії;

г) комерційні банки.