1.2 Оцінка основних засобів

Необхідною умовою правильного обліку основних засобів є єдиний принцип їх грошової оцінки - за первісною, залишковою, відновлюваною і ліквідаційною вартістю.

Залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і сумою зносу за весь строк експлуатації об'єкта. Оцінка по залишковій вартості використовується при розробці планів відтворення основних засобів і для нарахування зносу.

Первісна вартість - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення. [14]

Відновлювана вартість - є вартістю відтворення основних засобів в сучасних умовах.

Відповідно до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.99 №15299/99 всі сільськогосподарські підприємства, що під дію цього Указу повинні провести уточнення вартості майна. Уточнення оцінки основних засобів сільськогосподарських підприємств здійснення з метою:

• відображення їх реальної вартості в бухгалтерському обліку, визначення реальної ціни виробництва

• визначення реального розміру індивідуальних майнових паїв членів трудових колективів при паюванні підприємств.

• визначення реального розміру індивідуальних майнових паїв членів трудових колективів при паюванні підприємств;

• об'єктивного розподілу доходів (отримання дивідендів);

облік основний засіб

• встановлення заставної вартості майна, страхування та оподаткування.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості основних засобів проводиться у випадках індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування основних засобів.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп основних засобів може проводитися щорічно згідно з індексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок.

Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів по закінченню періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об'єкту.

Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначаються на підставі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дозволяє більш обгрунтовано визначити ту частину вартості об'єкту, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством [29, c.284 - 287]. Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.

Справедлива вартість об'єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість за умови тривалого збереження способу господарського використання відповідних об'єктів, тобто використання для ведення одного і того ж або аналогічного виду діяльності.

Переоцінка основних засобів бюджетних установ проводиться тимчасовою комісією з переоцінки, яка назначається наказом керівника установи і в склад якої входять:

• заступник керівника установи (голова комісії);

• головний бухгалтер чи його заступник;

• керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують основні засобів;

• особи, на яких покладена відповідальність за збереження основних засобів;

• інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

• Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці основних засобів і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не потребуються. При встановленні цін на однотипні предмети, вони (ціни) у межах однієї установи повинні бути однаковими.

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься одразу на видатки установи [41, c.122 - 123].