- •1.2. Види господарського обліку і їх характеристика
- •1.3. Облікові вимірники
- •Тема 2. Предмет, метод та елементи методу бухгалтерського обліку
- •2.1. Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку
- •2.2. Загальна характерстика методу бухгалтерського обліку
- •2.1. Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку
- •2.2. Загальна характерстика методу бухгалтерського обліку
- •3.2. Типи господарських операцій і їх вплив на баланс
- •1. Кожна господарська операція вносить зміни не менше, ніж у дві статті балансу.
- •2. Всі господарські операції за характером змін, які вони викликають у складі засобів та джерел їх формування (тобто в активі і пасиві балансу), поділяються на чотири типи.
- •4. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції.
- •4.2. Подвійний запис, його обгрунтування та контрольне значення
- •4.3. Синтетичні та аналітичні рахунки.
- •Шахова оборотна відомість
- •Тема 5. Первинне спостереження. Документація і інвентаризація як елементи методу бухгалтерського обліку
- •5.1. Первинне спостереження та документація, її значення і роль.
- •5.2. Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку, порядок її проведення та відображення результатів
- •5.1. Первинне спостереження та документація, її значення і роль.
- •5.2. Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку, порядок її проведення та відображення результатів
- •Тема 6. Оцінка і калькуляція в системі бухгалтерського обліку
- •6.1. Оцінка як система вартісного виміру.
- •6.2. Калькуляція в системі бухгалтерського обліку
- •6.1. Оцінка як система вартісного виміру.
- •6.2. Калькуляція в системі бухгалтерського обліку
- •7.2. План рахунків та його характеристика
- •Узгодженість Плану рахунків з фінансовими звітами
- •8.2. Помилки в бухгалтерських записах та способи їх виправлення
- •Тема 9. Основи бухгалтерської звітності.
- •9.1. Суть та призначення звітності
- •9.2. Вимоги до звітності та її види
- •9.1. Суть та призначення звітності
- •9.2. Вимоги до звітності та її види
- •Тема 10. Основи організації бухгалтерського обліку
- •10.2. Організаційні форми побудови бухгалтерського обліку
- •10.2. Організаційні форми побудови бухгалтерського обліку
- •10.3. Формування облікової політики підприємства
- •Тема 11. Облік основних господарських процесів
- •11.2. Облік процесу формування ресурсів підприємства.
- •Запис на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій з надходження запасів на підприємство
- •Кореспонденція рахунків з обліку придбання матеріалів пп «Ватра»
- •Кореспонденція рахунків з обліку надходження на підприємство необоротних матеріально-технічних ресурсів
- •Розглянемо на прикладі порядок бухгалтерського обліку придбання основних засобів.
- •Кореспонденція рахунків з обліку придбання обладнання пп «Ватра»
- •11.3. Облік процесу споживання ресурсів на підприємстві.
- •Кореспонденція рахунків з обліку прямих витрат
- •Кореспонденція рахунків з обліку прямих витрат на виробництво продукції пп «Ватра»
- •Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат
- •Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат пп «Ватра»
- •Відомості про залишки й обсяги придбання дошки пп «Ватра» у травні місяці
- •1. Метод середньозваженої собівартості.
- •2. Метод фіфо.
- •3. Метод ліфо.
- •Кореспонденція рахунків з обліку адміністративних витрат
- •Кореспонденція рахунків з обліку адміністративних витрат пп «Ватра»
- •Кореспонденція рахунків з обліку витрат на збут
- •Кореспонденція рахунків з обліку витрат на збут пп «Ватра»
- •11.4. Облік процесу реалізації продукції та визначення фінансових результатів діяльності підприємства.
- •Кореспонденція рахунків з обліку реалізації продуктів діяльності
- •Кореспонденція рахунків з обліку реалізації меблів пп «Ватра»
- •Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів
4.3. Синтетичні та аналітичні рахунки.
За ступенем деталізації облікової інформації бухгалтерські рахунки поділяють на синтетичні й аналітичні.
Синтетичні рахунки — це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності підприємств ведеться узагальнено.
Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух майна підприємства, коштів, джерел їх утворення в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику.
Облік, який здійснюють на таких рахунках, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при заповнені бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності. Синтетичними є рахунки “Основні засоби”, “Виробничі запаси”, “Розрахунки з підзвітними особами” тощо.
Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких, крім грошового вимірника, застосовують натуральні і трудові вимірники. Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називають аналітичним обліком. Наприклад, до синтетичного рахунку “Розрахунки з підзвітними особами” відкривають аналітичні рахунки за прізвищами підзвітних осіб.
-
кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках частковими сумами;
-
сума залишків і оборотів по всіх аналітичних рахунках повинна дорівнювати залишку й оборотам відповідного синтетичного рахунку.
Аналітичний облік має важливе контрольне значення. Його показники використовують для складання калькуляцій на виготовлення продукції. Точність показників аналітичного обліку періодично звіряють через проведення інвентаризації. Це підвищує вірогідність облікових записів.
Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у бухгалтерському обліку використовують субрахунки, які застосовують для додаткового групування усередині синтетичного рахунку. Вони є синтетичними рахунками другого порядку. Наприклад, синтетичний рахунок 30 “Каса” має такі субрахунки: 301 “Каса в національній валюті”, 302 “Каса в іноземній валюті”.
Синтетичні рахунки називаються рахунками першого порядку, а субрахунки рахунками другого порядку. Субрахунки показують, в якій послідовності необхідно відкривати (групувати) рахунки аналітичного обліку (третього порядку) і виступають проміжною ланкою між аналітичними і синтетичними рахунками. Таким чином, узагальнені характеристики об’єктів бухгалтерського обліку ( активів, зобов’язань, капіталу) відображаються на синтетичних рахунках, а деталізована інформація — на аналітичних.
Законодавством встановлено, що підприємство самостійно приймає рішення щодо ведення аналітичного обліку та відкриття рахунків третього і нижчих порядків.
Для порівняння оборотів і залишків по всіх рахунках синтетичного обліку застосовується особливий прийом узагальнення й перевірки записів по рахунках складання оборотних відомостей.
Оборотна відомість включає назву, початкові залишки, обороти по дебету та кредиту за звітний місяць і кінцеві залишки по всіх рахунках.
Шляхом підрахунку всіх стовпчиків одержують три пари рівних між собою підсумків:
– початкових залишків по дебету і кредиту;
– оборотів по дебету і кредиту;
– кінцевих залишків по дебету і кредиту.
Якщо подвійний запис за весь попередній період здійснювався правильно, то загальна сума дебетових записів буде дорівнювати загальній сумі кредитових записів.
Дані оборотної відомості за синтетичними рахунками використовують для заповнення головної книги та форм фінансової звітності.
За даними аналітичних рахунків також складають оборотні відомості. Форми їх різні і залежать від того, як ведеться облік на аналітичних рахунках (у грошовому чи натуральних вимірниках) і які це рахунки (активні чи пасивні).
В оборотних відомостях за аналітичними рахунками відображають дані про залишки й обороти за звітний період по всіх рахунках аналітичного обліку, що належать до відповідного синтетичного рахунку.
В умовах ведення обліку без застосування комп’ютерних технологій виправдане складання двох форм оборотного балансу — оборотної відомості по рахунках та шахового балансу, який називається також шаховою відомістю.
Шахова відомість застосовується для перевірки правильності кореспонденції рахунків. Таку назву цей носій інформації одержав через те, що за зовнішнім виглядом він нагадує шахову дошку. Якщо на рахунку записано декілька сум з однаковою кореспонденцією, то у відповідну клітинку шахової відомості заноситься підсумок всіх таких сум. Інакше кажучи, в кожну клітинку шахової відомості записується тільки одна сума, що представляє собою підсумок проведень з однаковою кореспонденцією рахунків (табл. 1.2.).
Таблиця 1.2.