- •Міністерство освіти і науки україни національний університет
- •Конспект лекцій з курсу
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: його суть і основи організації
- •1.1. Історія розвитку бухгалтерського обліку
- •1.2. Поняття обліку, його види та завдання
- •1.3. Користувачі облікової інформації
- •1.4. Нормативно-законодавчі основи організації бухгалтерського обліку Основні принципи бухгалтерського обліку
- •1.4. Облікові вимірники
- •Тема 2. Предмет, метод та методичні прийоми бухгалтерського обліку
- •2.1. Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку
- •2.2. Поняття методу та характеристика методичних прийомів бухгалтерського обліку
- •Тема 3. Бухгалтерський баланс, його зміст та призначення
- •3.1. Призначення балансу та його будова
- •3.2. Зміни у балансі, зумовлені господарськими операціями
- •1. Кожна господарська операція вносить зміни не менше, ніж у дві статті балансу.
- •2. Всі господарські операції за характером змін, які вони викликають у складі засобів та джерел їх формування (тобто в активі і пасиві балансу), поділяються на чотири типи.
- •4. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції.
- •Тема 4. Поняття бухгалтерських рахунків та метод подвійного запису
- •4.1. Поняття бухгалтерських рахунків, їх будова
- •4.2. Подвійний запис, його суть та значення
- •4.3. Синтетичні та аналітичні рахунки. Оборотні відомості
- •До синтетичного субрахунку 201 “Сировина й матеріали”
- •Шахова оборотна відомість
- •4.4. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку
- •4.4. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку
- •Узгодженість Плану рахунків з фінансовими звітами
- •Тема 5. Документування та облікова реєстрація господарських операцій та майна підприємства
- •5.1. Первинне спостереження та документування господарських операцій
- •5.2. Узагальнення інформації про господарські операції, активи, капітал та зобов’язання підприємства в облікових реєстрах
- •5.3. Інвентаризація як метод бухгалтерського обліку
- •Розділ 6. Організація бухгалтерського обліку та формування облікової політики на підприємстві
- •6.1. Організація ведення бухгалтерського обліку
- •6.2. Форми бухгалтерського обліку
- •6.3. Формування облікової політики підприємства
5.3. Інвентаризація як метод бухгалтерського обліку
Одним із основних методів бухгалтерського обліку є інвентаризація. Вона проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та звітності на підприємствах.
Інвентаризація — це спосіб виявлення фактичної наявності та стану цінностей на певну дату шляхом реєстрації, вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів.
Основними цілями інвентаризації є :
– виявлення фактичної наявності майна;
– перевірка повноти відображення в обліку зобов’язань;
– співставлення фактичної наявності майна із даними бухгалтерського обліку.
За часом проведення інвентаризації поділяють на періодичні та разові (річні).
Періодичні проводяться, як правило, з ініціативи власника, керівника постійнодіючою інвентаризаційною комісією.
Разові інвентаризації, як правило, є річними і проводяться перед складанням річної звітності в листопаді - грудні поточного року.
За обсягом охоплення інвентаризації поділяють на повні і часткові.
Повні інвентаризації охоплюють все майно підприємства та стан зобов’язань.
Часткові інвентаризації охоплють окремі види майна або зобов’язань.
Для проведення інвентаризації керівник підприємства наказом призначає інвентаризаційну комісію. В наказі зазначають терміни проведення інвентаризації. Керівництво комісією здійснює сам керівник, або його заступник. До складу інвентаризаційної комісії обов’язково має входити головний бухгалтер або представник бухгалтерії.
Існують випадки, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, а саме:
а) при переданні майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство;
б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилася після 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів — один раз у п’ять років;
в) при зміні матеріально відповідальних осіб;
г) при встановленні фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей;
д) за приписом судово-слідчих органів;
е) у випадках техногенних аварій, пожежі, стихійного лиха;
є) при переданні підприємств та їх структурних підрозділів;
ж) у разі ліквідації підприємства.
До початку інвентаризації комісія повинна отримати від матеріально-відповідальної особи розписку про те, що в бухгалтерію передані усі прибуткові та видаткові документи і що немає жодних неоприбуткованих або не виданих матеріальних цінностей. На момент інвентаризації потрібно зробити усі необхідні записи по рахунках і вивести залишки на дату її проведення. Усі операції, пов’язані з рухом матеріальних цінностей, повинні бути припинені.
Отримані дані під час інвентаризації, вносяться в спеціальні документи — інвентаризаційні описи, в яких зазначають найменування і кількість цінностей. Описи складають окремо по кожній матеріально-відповідальній особі та місцем зберігання і підписуються усіма членами комісії. Після цього, оформлені описи здають до бухгалтерії, де результати інвентаризації зіставляють з обліковими даними у порівняльній відомості.
Унаслідок такого зіставлення може бути виявлено:
відповідність фактичних даних і бухгалтерських записів;
вартісна оцінка фактичного залишку менша від облікового — недостача;
вартісна оцінка фактичного залишку більша від облікового — надлишок;
Виявлені при інвентаризації розбіжності регулюються в наступному порядку:
основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти, інше майно, що виявилися у надлишку, підлягають оприбуткуванню (узяттю на облік) та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності або збільшення фінансування з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних у тому осіб;
нестачу цінностей у межах затверджених норм списують за рішенням керівника підприємства на витрати виробництва, обігу або на зменшення фінансування. Норми природного зменшення можна застосовувати лише в разі виявлення фактичних нестач;
понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування відносять на винних осіб за цінами, за якими розраховують розмір шкоди;
понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей та готової продукції, якщо винних не встановлено, зараховують на збитки або зменшення фінансування.
Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей оформляються протоколом та затверджуються керівником підприємства.