5.6. Список використаних джерел

Список використаних джерел, на які є посилання в основній частині дипломної роботи, наводять у кінці тексту дипломної роботи, починаючи з нової сторінки. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Приклад оформлення списку використаних джерел подано у додатку Д.

Бібліографічні описи друкованих матеріалів у списку літератури подають у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, крім електронних документів з мережі Інтернет, які подаються після друкованих видань. У випадку, коли в роботі використовується кілька праць одного автора, враховується принцип хронології, тобто їх подають за роком видавництва.

Останнє п’ятиріччя Internet (Глобальна світова комп’ютерна мережа) став основним джерелом отримання найсучаснішої інформації, в тому числі у галузі медицини.

Завдання опису і посилань на інформаційні джерела в Internet представляє труднощі тому, що інформаційні ресурси можуть з’являтися та зникати дуже швидко. Вимоги до бібліографії для документів на уніфікованих локаторах ресурсів (URL), які використовуються на WWW (або Web) - серверах і в мережі електронної пошти відрізняються залежно від стилю, що застосовується у різних країнах.

На основі практики оформлення посилань на інформаційні джерела в Internet у розвинутих країнах та Росії, з урахуванням вимог застарілого ГОСТ 7.1-84, пропонуються тимчасові (до появи сучасної редакції відповідного державного стандарту) рекомендації щодо оформлення посилань на електронні версії документів та електронні видання, розроблені на основі стилю WEAPAS (Web Extension to American Psychological Association Style) з використанням модифікації стилю АРА (American Psychological Association ).

Головним принципом опису таких документів є ”не представляти дані, які не можна перевірити”.

Оформлення бібліографічних посилань на електронні версії публікацій та електронні видання з мережі Internet наведено у додатку Е.

Місце видань, за винятком наступних столиць держав, пишуться повністю: Запоріжжя, Донецьк, Львів, Відень тощо. Виключення: К. (Київ), М. (Москва), Л. або СПб. (Ленінград або Санкт-Петербург), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), Р. (Париж).

Список у кваліфікаційній роботі повинен бути у межах 45-50 джерел, у дипломної роботі - 60-80 джерел.

5.7. Додатки

Додатки оформляють як продовження кваліфікаційної (дипломної) роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремих частин. При цьому на аркуші великими літерами друкують слово “ДОДАТКИ”.

Розміщають додатки у порядку появи посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. На початку тексту додатків великими літерами жирно, посередині рядка пишеться слово ДОДАТКИ. Додаток повинен мати заголовок надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Праворуч над заголовком малими літерами з першої великої жирно друкується слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток..

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер І, Є, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д

Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А, В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д), формула (А.1) - перша формула додатка А.