Заняття 3.

1. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

2. Призначення покарання за сукупністю вироків.

3. Правила складання покарань та зарахування строків попереднього ув’язнення. Обчислення строків покарання.

Завдання:

• складіть та запишіть до конспекту схему призначення покарання за сукупності злочинів;

• складіть та запишіть до конспекту схему призначення покарання за сукупності вироків.

Задача 1. Л. визнана винною у викраденні та збуті наркотичних засобів у великих розмірах. За ч.2 ст.308 КК її засуджено до 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.307 КК – до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Варіант 2. За ч.2 ст.308 КК Л. засуджено до 8 років позбавлення волі, за ч.2 ст.307 КК – до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

В яких межах може бути визначене остаточне покарання Л.?

Задача 2. Працівник міліції Ш. під час сварки з дружиною заподіяв їй умисне тяжке тілесне ушкодження, а сусідці О., яка намагалась сховати дружину в своїй квартирі, – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. За ч.1 ст.121 КК його засуджено до 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.125 КК – до 2 років обмеження волі. Остаточне покарання: позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням Ш. спеціального звання – капітан міліції.

Дайте оцінку рішенню суду.

Задача 3. Г. визнано винним у вчиненні трьох злочинів і засуджено: за ч.1 ст.185 КК – до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч.2 ст.186 – до 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст.187 КК – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Який порядок призначення остаточного покарання за сукупністю трьох і більше злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Г.?

Задача 4. М. було засуджено за ч.2 ст.187 КК до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Відбуваючи покарання, він через 3 роки заподіяв іншому засудженому С. умисне тяжке тілесне ушкодження способом, що мав характер особливого мучення. За ч.2 ст.121 КК його засуджено до 10 років позбавлення волі. До цього покарання суд повністю приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і визначив остаточне покарання – 17 років позбавлення волі.

Варіант 2. Попереднім вироком М. був засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за ч.3 ст.187 КК.

Чи правильно суд призначив М. остаточне покарання?

Питання для самоперевірки:

1. Яке з цих положень, визначених в КК, є однією із загальних засад призначення покарання?

а) суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК;

б) суд призначає покарання, керуючись міжнародно-правовими нормами;

в) суд призначає покарання, керуючись своєю правосвідомістю.

2. Яка із вказаних обставин, що пом’якшує покарання, передбачена в КК?

а) вчинення злочину неповнолітнім;

б) вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку;

в) вчинення злочину з перевищенням меж необхідної оборони.

3. Яку обставину, що обтяжує покарання, суд обов’язково повинен врахувати?

а) вчинення групових хуліганських дій без попередньої змови (ч.2 ст.296 КК);

б) повторне порушення правил дорожнього руху, що призвело до загибелі пішохода (ч.2 ст.286 КК);

в) вчинення крадіжки з використанням 10-річної особи.

4. Які правила призначення покарання за сукупністю злочинів передбачені в КК?

а) суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом повного чи часткового складання призначених покарань;

б) суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань;

в) суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

5. При складанні покарання за сукупністю злочинів менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид за таким правилом – одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців відповідають:

а) три дні обмеження волі;

б) два дні службового обмеження для військовослужбовців;

в) три дні виправних робіт.

Література:

1. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К., 1980.

2. Кримінально-виконавчий кодекс України. – ВВР, 2004, №3-4, ст..21.

3. Кругликов Л.Л. смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в советском уголовном праве: вопросы теории. – Воронеж, 1985.

4. Курц А. Следует ли перечень обстоятельств, смягчающих наказание, оставлять открытым? // Уголовное право. – 2004. - №2.

5. Мамедов А.А. Справедливость назначения наказания. – СПб., 2003.

6. Мясников О. О смягчающих наказание обстоятельствах, не указанных в законе // Российская юстиция. – 2001. - №3.

7. Полтавець В.В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України. – Луганськ, 2005.

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 „Про практику призначення судами кримінального покарання”.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.12.1996р. №15 „Про практику призначення військовослужбовцям покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні”.

10. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004р. №15-рп у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання).

11. Становский М.Н. назначение наказания. – СПб., 1998.

12. Хоменко М.Г., Гаврилова Л.В., Солодкий С.А. Практика призначення судами кримінального покарання // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №5.