- •Питання до іспиту з Історії культури
- •Культурологія як наука. Етапи становлення.
- •2.Структура культури.
- •3.Поняття культури.
- •4.Культура та цивілізація, їх взаємозв’язок. Концепція а. Тойнбі, о. Шпенглера.
- •5.Культура як об’єкт наукового аналізу.
- •6.Функції культури.
- •7.Античні погляди на культуру.
- •8.Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- •10.Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток укр..Народу.
- •11. Наукова та культурна діяльність м. Грушевського.
- •12. Основні концепції та погляди на розвиток культури в сучасних умовах.
- •13. Біосферна концепція культури. В. Вернадський.
- •14. Культуроантропологія та соціологія культури.
- •15. Національне та загальнолюдське у сучасній культурі.
- •16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.
- •18. Масова та елітарна культура. Проблеми їх взаємодії.
- •19. Нтр та їх роль у сучасному розвитку культури.
- •20. Релігія в духовній спадщині людства.
- •21. Культура та право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- •24. Давня культура на території України.
- •25. Формування культури східних слов’ян.
- •26. Культура Київської Русі х-хіі ст.
- •27. Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості.
- •28. Значення та традиції культури Київської Русі.
- •29. Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України.
- •30. Культура і природа: проблеми співвідношення.
- •31.Гуманісти та їх ідеї в культурі Русі-України
- •32.Розвиток наукових знань в Київській Русі . Право
- •33.Літературна творчість 10-13 ст «Слово о полку…»
- •34. Умови культурного розвитку укр..Земель в складі Великого Князівства Литовського ( хіу –хуі ст.)
- •35.Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 ст.
- •37.Братства та їх роль у розвитку укр. Культури
- •38.Стан укр. Культури у 18 ст.
- •40.Формування нової літературної мови і.Котляревський
- •41.Виникнення писемності і освіти у східних словян
- •42. Творчість діячів культури України сучасного періоду.
- •43.Т.Г.Шевченко і проблеми самоутвердження укр..Нації
- •44.Література та образотворче мистецтво України в 19 ст.
- •45.Процес духовного розвитку укр. Народу на рубежі 19-20ст.
- •46.Національно-культурний рух в західноукр землях у 19 ст.
- •47.Культурні процеси в Україні 20-30 х р хх ст..
- •[Ред.] Образотворче мистецтво
- •[Ред.] Українська культура у період сталінізму
- •48. Памятники та діячі культури Вашого краю
- •49.Діяльність митців культури в 50-80 рр хХст
- •50.Стан укр культури на рубежі хх-ххі ст.:перспективи розвитку.
- •51. Діяльність української діаспори в сфері культури
- •54.Явище масової культури
- •55.Феномен укр радянської культури
- •56.Творчий доробок о.Довженка
- •57.Культура україн народу в контексті європейської культури
- •58. Культура україн народу в контексті європейської культури
- •60.Розвиток культури національних меншин в Україні
41.Виникнення писемності і освіти у східних словян
Виникненню писемності у східних слов'ян сприяло два головних чинники; 1) поява держави; 2) проникнення здавна на східнослов'янські території християнства, яке було тісно пов'язане з використанням писемності для релігійних потреб. Писемність була конче необхідна державі для функціонування її інститутів: укладання договорів, діловодства, написання різних князівських грамот, оподаткування населення тощо. В свою чергу, християнство, основою якого була писана книга, також сприяло поширенню початків писемності.Церковні тексти, богослужебні книги на русі складалися старослов’янською мовою, що її створили болгари брати Кирило та Мефодій на основі рідного їм македонського діалекту болгарської мови.
Для написання світських – цивільних, нерелігійних – текстів використовувалася так звана давньоруська мова, сформована на основі старослов’янської із запозиченням слів і цілих зворотів із розмовної мови. .Доказом існування власної оригінальної абетки в давніх українців є знахідка напису на стінах Софійського собору Київський книжник у 11 ст. ретельно виписав на стінах собору абетку, що відрізнялася від поширенної на ті часи кириличної. Віднайдена на стінах Софії абетка відрізнялася від пізнішої кирилиці кількістю й написанням деяких букв. Із прийняттям християнства на наших землях поширилася церковнослов’янська або староболгарська мова – мова православної церкви.
Численні джерела свідчать про високий рівень розвитку освіти за часів Київ Русі та Галицько-Волинської держави.Піклування про освіту від часів запровадження християнства перебрала на себе держава й церква. За князювання Володимира в Києві вже існувала школа для навчання дітей з найближчого оточення князя. Існувала школа при Софійському соборі. Року 1086 онука Ярославамудрого Янка заснувала в Київ Андріївському монастирі школу для жінок. Навчання вели дяки та священики, вони вчили читати і писати, використовували богослужебні книги, Псалтир Щоб мати вищу освіту доводилося вивчати грецьку мову..Існували школи також для дівчат Першу з них заснівала дочка Ярослава Мудрого Янка при Андріївському монастирі. Літерні позначки на глиняному посуді, написи на речах повсякденного вжитку засвідчують, що письменні люди були в середовищі ремісників, рядових дружинників
42. Творчість діячів культури України сучасного періоду.
На жаль, фінансово-економічні проблеми останнього часу не дають можливості фінансувати сферу культури у повному обсязі, так, як це передбачено чинним законодавством України. За відсутності належного державного фінансування, в Україні створюються інші механізми матеріального забезпечення сфери культури: створюються благодійні фонди, культурні товариства, об´єднання митців, зароджується діяльність меценатів. Проте поки що це не може замінити повноцінного державного фінансування. У цих умовах відбувається комерціалізація культури, коли створюються низькопробні, але прибуткові культурні проекти. Через матеріальні труднощі, особливо в перші роки незалежності, скорочувалася кількість закладів культури (перш за все в сільській місцевості), а багато талановитих митців виїжджали за кордон у пошуках достойного заробітку. Загальмувався розвиток кінематографії, за останні роки українські фільми практично не знімаються, а технічні потужності вітчизняних кіностудій використовуються для зйомок реклами та відеокліпів. Не кращі часи переживає книговидавництво — більшість видань на полицях книгарень російськомовні, до того ж видрукувані за межами України. Ще одна проблема української сучасної культурної сфери — переповнення культурного простору зразками зарубіжної масової культури (кінематографічна продукція, музика, телебачення, літературні твори тощо). Ці далеко не найкращі твори маскультури витісняють національну культуру з активного вжитку, особливо в молодіжному середовищі.
Продовження розвитку сучасного театрального мистецтва в Україні пов‘язане передусім з діяльністю таких яскравих режисерів, як Р.Віктюк, Б.Жолдак, С.Донченко, Б.Шарварко, та акторів Б. Ступки, А.Хостікоєва, Б.Бенюка, Н. та О.Сумських. Неоднозначним є розвиток літературного процесу. Продовжують творити письменники й поети старшого покоління: І.Драч, Р.Іваничук, П.Загребельний, Л.Костенко, Ю.Мушкетик, Б.Олійник, Д.Павличко. Проте література відчуває на собі тиск ринку, вона змушена йти за читачем (покупцем). Ця тенденція сприяє розвитку масової та популярної літератури, переважно російськомовної.