- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •1.1.Фізіологічні критерії безпеки життєдіяльності людини. Основні поняття:
- •Навчальний матеріал до завдання
- •Загальні принципи керування фізіологічними процесами
- •Аналізатори, їх значення для життєдіяльності і забезпечення захисту людини від небезпек.
- •Зоровий аналізатор.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий і нюховий аналізатори
- •Питання для самоконтролю
- •Людина в екстремальних ситуаціях.
- •Основні принципи організації та надання першої медичної допомоги.
- •Питання для самоконтролю:
- •Шок, його види та характеристика.
- •Питання для самоконтролю:
- •Наслідки дії екстремальних факторів на органи кровообігу, перша медична допомога допомога.
- •Біль у ділянці серця та за грудиною.
- •Прискорене серцебиття та перебої в роботі серця.
- •Задишка, ядуха.
- •Набряки.
- •Ціаноз (синюха).
- •Гостра судинна недостатність.
- •Алгоритм 1.1. Діагностичний і лікувальний пошук при гострій судинній недостатності
- •Гостра серцева недостатність.
- •Гострі форми ішемічної хвороби серця (іхс).
- •Алгоритм 1.2. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) при приступі стенокардії.
- •Алгоритм 1.3. Діагностичний і лікувальний пошук при інфаркті міокарда.
- •Алгоритм 1.4. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при гіпертонічній кризі
- •Питання для самоконтролю:
- •1.5. Наслідки дій екстремальних факторів на органи дихання.
- •Забезпечення прохідності дихальних шляхів:
- •Застосування штучної вентиляції легень. Алгоритм 1.5. Діагностично-лікувальний (перша медична допомога) пошук при гострій недостатності дихання
- •Напад бронхіальної астми.
- •Алгоритм 1.6. Діагностично-лікувальний (перша медична допомога) пошук при приступі бронхіальної астми
- •Алгоритм 1.7. Діагностично-лікувальний (перша медична допомога) пошук при легеневій кровотечі
- •Алгоритм 1.8. Діагностично-лікувальний (перша медична допомога) пошук при кровотечі з носу
- •Питання для самоконтролю:
- •1.6. Коматозні стани, перша медична допомога.
- •Коми цукрового діабету.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.7. Гострі отруєння,перша медична допомога.
- •Алгоритм 1.9. Діагностичний пошук гострих отруєнь.
- •Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.
- •Алгоритм 1.10. Пошук невідкладних дій (перша медична допомога) при гострих отруєннях
- •Алгоритм 1.11. Пошук невідкладних дій (перша медична допомога) симптоматичної допомоги при гострих струєннях.
- •Отруєння рослинами і отруйними грибами
- •Отруєння при укусах змій, комах.
- •1.8. Опіки, перша медична допомога. Термічні ураження.
- •Опікова хвороба
- •Питання для самоконтролю:
- •1.9. Утоплення, перша медична допомога.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.10. Ураження електричним струмом, перша медична допомога.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.11. Термінальний стан людини, долікарська реанімація.
- •Організаційні основи серцево-легеневої реанімації.
- •Штучна вентиляція легень.
- •Непрямий масаж серця.
- •Питання для самоконтролю:
- •Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.
- •Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Основні поняття
- •Алгоритм 2.4. Транспортна іммобілізація
- •У яких випадках треба негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця постраждалого?
- •Штучне дихання здійснюють (для дорослих) з частотою:
- •Марлю або тканину накладають на рот потерпілого під час штучного дихання для:
- •Потерпілому підкладають валик під лопатки і закидають голову максимально перед проведенням штучного дихання назад з метою:
- •Які дії того, хто проводить зовнішній масаж серця?
- •У чому полягає перша допомога при забитті?
- •Які характерні ознаки вивиху кінцівки?
- •Що треба зробити при переломі стегнової кістки?
- •Як слід надати першу допомогу постраждалому при травмі голови?
- •На скільки ступенів поділяються опіки в залежності від глибини ураження?
- •У чому полягає перша допомога при невеликих за площею термічних і електричних опіках першого або другого ступенів?
- •Як треба діяти при хімічних опіках?
- •Перша допомога при знепритомленні складається з таких дій:
- •Ви виявили на своєму тілі кліща. Як від нього звільнитися?
- •У чому полягає перша допомога постраждалому при харчових отруєннях?
- •При отруєнні через органи дихання необхідно:
- •Ключ до тестових завдань:
Питання для самоконтролю
-
Гомеостаз, як особливий механізм захисту життєдіяльності людини від небезпек.
-
Нервова система, як природна система захисту організму людини.
-
Захисно-пристосувальні та інші реакції організму людини, їх значення для життєдіяльності людини.
-
Аналізатори, їх характеристику. Роль зовнішніх (зорового, слухового, нюхового, смакового, шкіряного) та внутрішніх (рухового, вестибулярного) аналізаторів, як центрів відчуття та аналізу сенсорної інформації з забезпеченні життєдіяльності людини.
-
Людина в екстремальних ситуаціях.
Навколишнє середовище являє собою багатокомпонентну систему, яка об’єднує фізичні, хімічні, біологічні, соціальні та інші фактори. Кожен з цих чинників має суттєвий вплив на організм, який може значно посилюватися та модифікуватися за їхньої сполучної дії.
Організм людини може існувати тільки в тому випадку, коли він на зміни навколишнього середовища відповідає певним пристосувальним реакціям, що спрямовані на збереження відносної постійності його внутрішнього середовища – гомеостазу.
Внутрішнє середовище людини відділене від зовнішнього особливими пристосуваннями, тобто бар’єрами, до числа яких відносяться шкіра, слизові оболонки, епітелій травного каналу, а постійність забезпечується регуляторними механізмами організму, які мають здатність його зберігати навіть при різних змінах параметрів та факторів навколишнього середовища.
За наслідками дії на організм людини фактори поділяються на шкідливі, небезпечні та екстремальні.
Шкідливий фактор – це фактор, дія якого за певних умов може призвести до захворювання та зниження діяльності людини.
Небезпечний фактор – це такий, дія якого за певних умов може призвести до травми або різкого погіршення здоров΄я.
Особливою групою стоять екстремальні фактори, які діють на внутрішнє середовище організму. Вони можуть зламати фізіологічні механізми гомеостазу і призвести якщо не до смерті, то до критичного, невідкладного екстремального стану – стану потерпілого, коли спостерігаються розлади фізіологічних функцій та порушення діяльності систем, які не можуть відновитися самостійно і вимагають часткової або повної їх корекції або заміщення.
Усі екстремальні фактори поділяються за походженням або за причиною. Особливе місце займають механічні (травми), фізичні (іонізуюча радіація, температура, шум, вібрація, електричний струм), хімічні (токсичні отруйні речовини), біологічні (токсини різних мікробів, бактерій, вірусів, небезпечні рослини, тваринна отрута), антропогенні (будь-яка технологічна катастрофа), соціальні (нервові перевантаження, стреси, конфлікти, безробіття) та військові фактори.
В той же час такий розподіл між негативними факторами умовний:
- один і той самий фактор в залежності від потужності, часу дії може бути небезпечним, шкідливим або екстремальним для однієї людини і індиферентним для іншої;
- більшість екстремальних факторів впливають на людину
комплексно, що посилює наслідки екстремальних впливів і призводить до розвитку різних видів стресу, шоку, болю, коми, колапсу, непритомності та ін.;
- всі екстремальні фактори впливають на організм людини досить обмежений час, але ж всі вони виконують роль пускача.
Відомо, що головними загальними біологічними властивостями живої системи у відповідь на вплив різних факторів є адаптація – явище, що характеризується ознаками гальмування, і захист – стан пристосувального збудження. Вміння керувати цими реакціями дозволяє людині оволодіти засобами безпеки.
На жаль, до багатьох сучасних екстремальних факторів в процесі еволюції у живих організмів адаптація не з'явилася, а пристосування організму відбувається повільно, і тому не дозволяє організму у повній мірі взаємодіяти із зовнішнім середовищем в умовах надзвичайних ситуацій.
Серед органів і систем людського організму на вплив екстремальних факторів однією із перших реагує центральна нервова система (ЦНС).
Відповідні реакції нервової системи, вищої нервової діяльності, як і інших систем, на вплив екстремальних факторів мають фази і стадії розвитку.
На І етапі, через зміни гуморальних і гормональних факторів, відбувається мобілізація захисних реакцій – швидкий аварійний механізм. Цей стан супроводжується великою втратою енергії, кількості гормонів і нейромедіаторів, що викликає негативні явища з боку організму (мал.1.5.)
Мал.1.5. Загальні ознаки екстремального стану I етапу.
ІІ етап розвитку екстремальних станів пов’язаний з різким підвищенням реактивності організму, що призводить до перенапруження його функцій. Тому збудження втрачає своє захисне значення і набуває патологічного характеру (мал. 1.6.).
Мал. 1.6. Загальні ознаки екстремального стану II етапу.
Таким чином, алгоритм розвитку екстремальних станів, який базується головним чином на змінах з боку ЦНС, виглядає так:
мобілізація-резистентність-перенапруження-початкове виснажування-охоронне гальмування-виснаження (мал. 1.7.).
Мал.1.7. Алгоритм розвитку екстремального стану.
Але в залежності від природи, сили екстремального фактору та індивідуальних особливостей людини послідовність вказаних стадій може змінюватись. Деколи окремі стадії і зовсім будуть відсутніми, наприклад, при дії ультра екстремальних факторів початкові захисні реакції і охоронні процеси не встигають організуватись. Відбувається виснаження організму та його загибель.
Серед екстремальних станів, що вимагають негайної медичної допомоги, розрізняють:
А) є безпосередня загроза для життя і без своєчасної медичної допомоги може виникнути смерть;
Б) немає безпосередньої загрози для життя, але виходячи з тяжкого стану потерпілого, смерть може статися будь-коли;
В) немає загрози для життя, але ненадання медичної допомоги може призвести до стійких порушень функцій багатьох органів;
Г) немає загрози для життя потерпілого, але потрібно зменшити його страждання.
За таких умов все більш значною та необхідною стає потреба у формуванні знань, в організації захисту і допомоги на місці надзвичайної ситуації або в побутових умовах та у виконанні найпростіших термінових заходів для рятування життя і попередження ускладнень, які проводяться до прибуття кваліфікованої медичної допомоги чи доставки потерпілого до медичного закладу.
До таких заходів допомоги і відносять першу медичну допомогу (ПМД).