18.2. Особливості фінансової системи сша та її функціонування на сучасному етапі

Сучасна система державних фінансів США включає в себе: фінансову систему федерації; фінансову систему штатів; фінансову систему місцевих підрозділів; спеціальні фонди.

Бюджетний рік федерального уряду починається 1 жовтня й завершується 30 вересня наступного року, а у більшості штатів – з 1 липня і завершується 30 червня наступного року. При цьому понад половина штатів практикують складання бюджетів на два роки. У більшій частині місцевих адміністративних одиниць бюджетний рік співпадає з календарним.

Центральне місце у системі державних фінансів США займає федеральний бюджет.

За федеральними органами закріплені видатки загальнонаціонального значення (на військові цілі, міжнародні справи, на фінансову підтримку деяких галузей та секторів національного господарства, на управління державним федеральним боргом). На долю влади штатів та місцевих органів припадає значна частина державних видатків, пов'язаних із фінансуванням соціальних потреб місцевого господарства, адміністративного апарату. У доходах федерального бюджету домінують прямі податки, у доходах штатів – непрямі, у доходах місцевих органів – помайнові податки.

Що стосується федерального бюджету, то слід відмітити, що структура його видатків відображає внутрішню і зовнішню політику цієї держави.

Федеральний бюджет США, крім видатків за кошторисами Міністерства оборони, включає витрати, що здійснюються за іншими поточними й довгостроковими військовими програмами уряду (витрати за кошторисами федерального управління енергетичних досліджень й розробок по створенню нових видів термоядерної зброї, за кошторисом закладів, що займаються питаннями забезпечення запасів стратегічної сировини й матеріалів та ін.)

Витрати щодо втручання в економіку включають фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), сільського господарства, енергетики, промисловості, транспорту, зв'язку, освоєння й охорони природних ресурсів і навколишнього середовища, розвитку дорожнього, міського, комунального і житлового господарства. Особливим різновидом витрат щодо втручання в економіку є витрати уряду, пов'язані зі сприянням приватному сектору економіки. Важливу роль у даній групі витрат грає фінансування НДДКР, значна частина яких здійснюється в рамках військових програм.

Втручання держави в сферу сільськогосподарського виробництва сприяє зміцненню позицій приватних агропромислових об'єднань і значних фермерських господарств.

Значною статтею бюджетних витрат є витрати, пов'язані з дорожнім господарством. Федеральний уряд фінансує дорожнє будівництво в основному за рахунок надання цільових дотацій владі штатів і місцевої влади.

Останніми роками систематично зростає роль федерального бюджету у фінансуванні і кредитуванні розвитку економічної інфраструктури, куди входять різноманітні види транспорту, енергетичних об'єктів, систем зв'язку, водопостачання, іригації, меліорації, у проведенні заходів щодо освоєння природних ресурсів, охороні навколишнього середовища, які виконуються головним чином владою штатів і місцевих органів.

Значними є бюджетні витрати на соціальні потреби. Федеральні асигнування на потреби освіти в основному використовуються для надання цільових дотацій штатам і місцевим органам на фінансування державних початкових, середніх і вищих навчальних закладів; деяка сума коштів розподіляється між приватними навчальними закладами, витрачається на професійно-технічне навчання і науково-дослідні роботи у галузі освіти.

У США медичне обслуговування відноситься до сфери приватного підприємництва.

Витрати на управління (витрати на утримання центральних законодавчих, виконавчих і судових органів) у США систематично зростають. До цих витрат варто віднести і витрати на утримання управлінського апарату функціональних федеральних міністерств і відомств.

Доходна частина бюджету формується в основному за рахунок податкових та інших обов'язкових платежів – близько 90 %. При цьому в складі податкових доходів частка платежів, зроблених приватно-капіталістичними компаніями у вигляді прямих податків, знижується. Близько 70 % податкових доходів бюджету дають прямі податки і збори, а майже 30 % – непрямі.

Прибутковий податок з населення – основний вид податків у федеральній податковій системі. За рахунок нього формується близько 45 % податкових надходжень бюджету. Він стягується майже з усієї сукупності особистих прибутків незалежно від джерел їх отримання. Система ставок податку єдина для всіх платників (категорії платників податків різняться лише за сімейною ознакою).

Податок на прибуток корпорацій за обсягом надходжень значно поступається прибутковому податку з населення, і його фіскальна роль постійно змінюється. У США діє прогресивна шкала податкових ставок. Законодавство передбачає для корпорацій спеціальну систему пільг.

Стягнуті Федеральною владою мита в основному виконують протекціоністську і зовнішньополітичну роль, їх фіскальне значення невелике.

Внески на соціальне страхування складають особливу, дуже значну і динамічну групу доходів федерального бюджету. Платниками є особи, що працюють за наймом (робітники та службовці), особи вільних професій, підприємці. Неоподаткований мінімум при стягуванні зазначених податків не застосовується.

Важливе місце в системі державних фінансів належить довірчим, кредитним та іншим спеціальним фондам. Найбільш значними є фонди соціального страхування, управління якими покладено на федеральні органи.

До основних загальнонаціональних систем Фондів соціального страхування і забезпечення можна віднести страхування по старості, з нагоди втрати годувальника і страхування здоров'я. Крім того, існує страхування по безробіттю, по тимчасовій непрацездатності і, нарешті, система державної допомоги людям похилого віку, інвалідам і малозабезпеченим. На додаток до цього є дуже урізані системи сімейної допомоги, що частково фінансуються федерацією, але перебувають у віданні влади штатів і місцевих органів.

Право на одержання пенсії по старості в повній сумі виникає лише в осіб, що досягли 65 років і мають необхідний стаж страхування. Допомоги по страхуванню здоров'я виплачуються особам по досягненню 65 років. Проте, такі види допомоги покривають лише дуже невеличку частину вартості платного лікування в клініках або інших медичних послуг. Фонд допомоги для безробітних формується з внесків підприємців у розмірі незначного відсотка від фонду заробітної плати.

Найбільш значними в складі витрат бюджетів США є витрати на: освіту, дорожнє будівництво й утримання доріг, соціальне забезпечення, охорону здоров'я, освоєння природних ресурсів і охорону навколишнього середовища, утримання поліції й інших каральних служб, законодавчих, виконавчих і судових органів, адміністративно-управлінського апарату.

У складі витрат місцевих бюджетів більше половини їх загальної суми припадає на частку витрат, пов'язаних із фінансуванням державної початкової і середньої школи. Крім того, значна частка коштів щорічно виділяється на фінансування утримання доріг, комунального і міського господарства, протипожежної охорони, лікувальних і інших медичних установ, на утримання поліції і місцевих органів управління. Значною статтею місцевих бюджетів є витрати на виплату відсотків по заборгованості місцевої влади.

Зростання внутрішньої заборгованості призвело до появи у видатковій частині місцевих бюджетів нової статті – виплата відсотків і погашення капітальної суми по боргу, що швидко зростає. Виникла також нова функція у фінансових органів місцевої влади – управління внутрішнім боргом.