Література.

1.Бажанов Л. Б. Обладает ли наука особенным эпистемологическим статусом. //Вопросы философии. - 1988. - № 1. - С. 105- 117.

2.Депенчук Н. П.,Крисаченко B.C. Экология и теория эволюции. - Киев, 1987. - 312 с.

3.Дышлевый П. С., Найдыш В. М. Материалистическая диалектика и проблемы научных революций. - К.: Научи. думка, 1981. -122 с.

4.Добров Г. М. Наука о науке. -К.: Наукова думка, 1989. -302с.

5.Загороднюк В. II. Цель научного познания (социально-культурный и логико-гносеологический аспекты). - К.: Наукова думка, 1984.- 119с.

6.Иванов Б. И., Чешев В. В. Становление и развитие технических наук. - Л.: Наука, Сиб. отд-ние, 1986. - 136 с.

7.Йорданов И. Наука как логическая й общественая система. - К.: Наукова думка, 1979. - 269 с.

8.Лук'янець В. С. Сучасна практична філософія і її вплив на майбутню долю епістемології. //Практична філософія. - 2000. - X⁰ 1.- С. 88-113.

9.Лук'янець В. С. Філософія наукового світоосягнення: трансмутація епістемічного обрію.//Філософська думка. - 1998. - № 4 - 6. -С. 72-95.

10.Мировозрение и естественнонаучное знание. - Киев, 985. -124с.

11.Наливайко Н. В. Гносеологические и методологические основы научной деятельности. - Новосибирск: Наука, 1990. - 120 с.

12.Ніжинський І. В. Епістемологічний простір постнекласики: трансформація дисциплінарних парадигм. //Філософська і соціальна думка. - 1994. - № 11 - 12. - С.81 - 96.

13.Общественное сознание и его формы. - Под ред. Толстых В. И., Биккенин Н. Б., Мамут Л. С. И др. - М.: Политиздат, 1986. - 295 с.

14.Ракитов А. И. Философские проблемы науки. - М.: Мысль, 1977.-269 с.

15.Трифонова М. К. Современная научная революция. -Киев - Одесса: Вища школа, 1987. - 159 с.

16.Федосеев П. Н. Философия и мировоззренческие проблемы современной науки. //Вопросы философии. - 1979. - № 11. - С. 72-87.

17.Чудинов Э. М. Природа научной истины. - М.: Политиздат, 1977. -321 с.

Тема 13.

ЕТИЧНІ ТА ЕСТЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ НАУКИ

План

ВСТУП.

I. ЗАГАЛЬНА ТА ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА.ПРОБЛЕМА ЕТИКИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ.

II. ПРОБЛЕМИ ГАРМОНІЇ ІСТИНИ,ДОБРА, ПРЕКРАСНОГО В ТВОРЧОСТІ ВЧЕНОГО.

III. МИСТЕЦТВО І НАУКА: ЇХ ВЗАЄМОДІЯ І ВПЛИВ.

Висновки

Література вступ

Одною із закономірностей нашої епохи являється бурхливий ріст науки і техніки в всіх промислово розвинутих країнах, теоретичні, економічні і загально соціальні проблеми, які виникли в зв'язку з розгортанням основних напрямків науково-технічної революції і проявів її соціальних наслідків, складних і багаточисельних. Серед них важливе місце займають етичні проблеми сучасної науки. В роботах присвячених аналізу соціологічних аспектів НТР, в тій чи іншій степені зачіпляють: розглядають ті моральні форми, які здійснюють регуляцію взаємовідносин між вченим і суспільством. Однак спеціальні дослідження етичних проблем науки порівняно не багаточисельні. Разом з тим треба мати на увазі, що рамка НТР доволі виразно простежується тенденція до укладення морального регулювання наукової діяльності. Це пов'язано, по-перше, з збільшенням кількості людей в сфері науки і виникнення нових принципів побудови колективу вчених. По-друге, з ускладненням змісту самої наукової праці і появлення інших методів і форм її організації. По-третє, з задачею підвищення ефективності науки, успішне здійснення якої в певній Степані залежить також від морального клімату вчених і характеру моральних взаємовідносин в ньому.

Особливу важливість набирає вплив моральних факторів на наукову роботу всіх розвитку суспільства. Однак роль моралі в якості одного із регуляторів наукової діяльності призначається і виявляється далеко не всіма дослідниками-соціологами науки, а самі вчені не завжди в стані визнати її в якості такої, частіше всього увага зосереджується на характеристиці економічних, правових і політичних регуляторів наукової праці, моральним нормам і принципам в кращому випадку відводиться скромне місце. Подібна ситуація, на мій погляд, пояснюється слабким розробленням питань етики науки, а особливо професійності етики вченого. Ще марксиська соціологія при аналізі науки і наукової діяльності виходила із того об'єктивного фактору, що мистецтво вченого, його науково-дослідницька робота не може здійснюватися поза моральних норм, без моральної мотивації, при ігноруванні впливу такого важливого елементу ідеології, як моральні принципи, теорії і ідеали.

На сьогоднішній день у більшості дослідників немає сумніву в тому, що етичні проблеми науки слід вивчати, і що існує можливість на основі їх аналізу виробити принципові рекомендації про форми їх реалізації в практиці наукової діяльності. Виникнення проблем етики науки обумовлене не тільки ростом її соціальних функцій, але і процесом її самопізнання, особливого соціального інституту, що першочергово знайшло своє відображення в прагненні вчених кінця 19 і початок 20ст.визначити форми взаємовпливу науки і моральності і виділити найбільш важливі етичні питання, які виникають в сфері наукової діяльності. Звичайно на основі їхніх праць це тяжко було вижити, що розглядані ними питання в наш час стануть тісно пов'язані із вирішенням задач підвищення ефективності праці і що тією обставиною буде визначатися актуальність їх аналізу. Як відомо, що необхідність самопізнання науки виявилося в створенні особливої галузі знань - наукововведенні, центральна проблема якої - виявлення можливих шляхів і методів підвищення ефективності праці вчених. В цьому плані етичні проблеми науки слід розглядати як частину науковведення і моралі-як ресурс ефективного управління науковою діяльністю.

Правда існує наша думка, згідно якої "етичні проблеми науки представляють собою лише соціальне доповнення принципів етики до науки, але не складеною в особливу теорію" /1^: 77/: Як бачимо подібні уявлення пов'язані з тим фактором, що етика наука ще знаходиться на стадії "ембріального” розвитку".

Разом з тим досягнутий рівень дослідження етичних проблем науки вже зараз дозволяє її систематизувати шляхом виділення з них найбільш важливих. До першої групи відносяться етичні проблеми науки, які представляли інтерес для вчених на протязі багатьох століть. До них слід віднести: взаємовизнання науки і моралі, роль морального ідеалу в науковій діяльності.

Другу групу представляють сучасні етичні проблеми, в першу чергу тут слід виділити проблему відповідальності вченого в умовах НТР.

Третю групу складають етичні проблеми, які виникли безпосередньо із умов праці вчених на даний час.

Враховуючи складність даної проблеми етики, на мою думку слід виділити для аналізу практично тільки два питання: розгляд ряду вчених живши в 18,19 і на початку 20 століття значення моральності для науки і деякі аспекти моральної регуляції наукових дискусій. Недостатня розробка даних питань в нашій філософсько-етичній літературі дозволяє надіятися на те, що їх поставлення і вирішення в значній степені допоможуть дальшому дослідженні проблем етики науки.