- •Молдован в.В.Риторика: загальна та судова. – к.:Юрінком Інтер,199. – 320 с
- •Частина перша
- •Глава 5. Захисна промова
- •Глава 6. Навчальні ігри
- •Література
- •Глава 1. Судові промови
- •Глава 2. Мислителі стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво
- •Глава 3. Українські прислів'я та приказки. Афоризми
- •Глава 4. Крилаті латинські вислови та афоризми
- •Частина перша
- •Глава 1
- •1.2. Красномовство слов'ян
- •1.3 Жанри красномовства
- •1.3. Жанри красномовства
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 2. Судова промова
- •2.1. Предмет судової промови
- •2.2. Види судових промов
- •2.3. Засади і функції судової промови
- •2.4. Спілкування із судовою аудиторією
- •2.4. Спілкування із судовою аудиторією
- •2.5. Словесна наочність
- •2.5. Словесна наочність
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •3.1. Збирання матеріалів
- •3.2. Аналіз матеріалів
- •3.3. Систематизація матеріалів і письмова підготовка промови
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 4
- •4.1. Зміст і побудова обвинувальної промови
- •4.2. Вступна частина промови
- •4.3. Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
- •4.4. Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів
- •4.5. Обгрунтування кваліфікації злочину
- •4.6. Характеристика особи підсудного
- •4.7. Обгрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов
- •4.8. Аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину
- •4.9. Заключна частина промови
- •4.10. Репліка прокурора
- •4.11. Промова прокурора при відмові від обвинувачення
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 5
- •5.1. Зміст захисної промови адвоката
- •5.2. Вступна частина захисної промови
- •5.3. Установлення фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів
- •5.4. Обгрунтування кваліфікації злочину
- •Кваліфікація хуліганства
- •5.5. Характеристика особи підсудного
- •5.6. Міркування про цивільний позов, міру покарання
- •5.7. Заключна частина захисної промови
- •5.8. Репліка адвоката
- •5.9. Альтернатива в захисній промові
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 6
- •6.1. «Адвокати і прокурори»
- •6.2. «Допитливі й кмітливі»
- •6.3. Процесуальні документи
- •6.3.1. «Касаційне подання»
- •Касаційне подання
- •6.3.2. «Касаційна скарга»
- •6.3.3. «Протест порядком нагляду»
- •Протест
- •6.4. «Судові дебати»
- •6.5. «Судова промова»
- •Література
- •Глава 1 Судові промови
- •1.1. Захисна промова с. Андрієвського у справі м. Андреева *
- •1.2. Промова прокурора Української рср р. Руденка у справі головних німецьких військових злочинців на Нюрнберзькому процесі *
- •Деякі правові питання процесу
- •Ріббентроп
- •Військова група
- •Деніц і редер
- •Кальтенбруннер
- •Розенберг
- •Штрейхер
- •1.3. Захисна промова с. Любітова у справі л. Назаренка *
- •1.4. Звинувачувальна промова о.Коляди у справі в.Губаєва *
- •1.5. Захисна промова с. Ткаченка у справі в. Губаєва *
- •1.6. Звинувачувальна промова ю. Апришко у справі а. Ігнатосяна *
- •1.7. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі
- •1.8. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі
- •Глава 2
- •2.1. Про якості оратора
- •Плутарх
- •2.2. Сила й краса красномовства
- •2.3. Про ораторське слово. Гармонія думки й слова
- •2.4. Про побудову промови. Композиція виступу
- •2.5. Оратор і аудиторія. Контакт оратора з аудиторією
- •2.6. Про голос, жести, міміку, рухи тіла оратора
- •2.7. Про емоційність, ясність, стислість, простоту мовлення
- •2.8. Слово і музика. Музика слова
- •2.9. Про красномовство жартома і серйозно *
- •Поради промовцю
- •Як вас тепер величати
- •II. Спростування в суперечці
- •1. Відповісти так, щоб поставити того, хто питає, у глухий кут.
- •Дванадцять риторичних методів аргументування
- •2.10. Техніка мовлення
- •3.1. Про думку і мову
- •3.2. Про силу й красу слова
- •3.3. Про провила риторичної комунікації
- •3.4. Афоризми
- •Глава 4
- •4.1 Крилаті латинські вислови про слово *
- •1. Alia commitenda, alia coelanda.
- •2. Audi, sile.
- •3. Claris in lingua.
- •4.2. Юридичні афоризми з римського права *
2.7. Про емоційність, ясність, стислість, простоту мовлення
Кожна промова, яка не творить у вас ніякого відчуття, яка служить тільки для звесеління вашого розуму і яка не зачіпає вашого серця, хоч би якою гарною вона здавалася, не може називатися красномовною... Вся сила слова повинна прагнути єдино до того, щоб надавати руху таємним пружинам, які натура вкладає у серце людське.
Ф. Фенелон
Пристрасті — це єдині оратори, докази яких є завжди переконливими, їхнє мистецтво народжене начебто самою природою і грунтується на незмінних законах. Тому людина безхитрісна, але захоплена пристрастю, може переконати швидше, ніж красномовна, але байдужа.
Ф. Ларошфуко
Природа робить людину красномовною, коли вона має великий інтерес або велику пристрасть. Хто дійсно збуджений, той бачить речі в іншому світлі, ніж інші люди. Все дає для неї привід до швидкого порівняння і до метафори: без усякої умисності вона все одухотворює і в своїх слухачів переносить частину свого ентузіазму.
Вольтер
Усі ефекти, що викликані красномовством, вищою мірою приємні, як і почуття, що викликані живописом і театром.
Д.Юм
Пристрасті — небезпечна зброя, коли вони не керуються розумом, якщо супроводжують його і служать йому. За допомогою пристрастей красномовство володарює і торжествує над серцем. Хто вміє пристойно збуджувати їх, той керує розумом людей...
Ш. Баттьо
Подбайте про те, щоб усі ваші слова були зрозумілими, пристойними і правильно розташованими, щоб кожне речення і кожний ваш період, вигадливий і повнозвучний, з найбільшою можливою і доступною вам простотою й жвавістю передавав те, що ви хочете сказати; висловлюйтесь ясніше, не затуманюючи і не заплутуючи смислу. Подбайте також про те, щоб слухаючи вашу промову, меланхолік, розсміявся, веселун став ще веселішим, простак не скучав, розумний прийшов у захоплення від вашої вигадки, поважний не засудив її, мудрий не міг не віддати їй хвалу.
М. Сервантес
Головна причина довгих речей — брак правоти у відстоюваній справі.
К. Гільті
І найблискучіша промова набридає, якщо її затягти...
Б. Паскаль
Часто оратори надолужують довжиною те, чого не вистачає у них у глибину.
Ш. Монтеск'є
Ясність — краса глибоких думок.
К. Вовенарг
Люди, обдаровані природним красномовством, говорять іноді з такою ясністю й стислістю про великі речі, що більшість людей не передбачає у словах їхніх глибини.
Уми важкі, софісти, не визнають філософії, коли красномовство робить її загальнодоступною і відважуються зображати істину рисами сильними і сміливими. Вони вважають поверховим і пустим балакучий виклад, який сприяє доказові великих думок. Вони хочуть визначень, розподілів, дріб'язковостей і аргументів. Якби Локк виклав жваво на небагатьох сторінках мудрі істини своїх писань, вони не насмілилися б зарахувати його до числа філософів століття.
К. Вовенарг
Ясний виклад думок — незмінний супутник розуму, краща його оздоба, і немає жодної великої думки, яка б не виграла від викладення толкового й доброго; влучність і доцільність сказаного слова мають часто вирішальне значення для того поняття, яке ним виражене.
Ф. Вейсс
Талант ніколи не говорить трьох слів там, де досить двох. Стислість корисна завжди і всюди, особливо ж у серйозних справах, в яких виграти час означає часто виграти саму справу.
Г. Ліхтенберг
Велике правило: якщо твоє небагато що не становить нічого оригінального, тоді вислови його у крайньому випадку оригінальне.
Я. Буаст
Коли не можуть злетіти думками, тоді звертаються до високо-парного стилю.
Жан-Жак Руссо
... Безумовно, що найпереконливіші промови ті, що сповнені найбільше образів.
К. Гельвецій
Чому... є потреба у різноманітності стилю й зворотах мовлення? Тому що одноманітні звороти мовлення притупляють увагу, а коли увага притуплена, ідеї й образи виступають перед нашим розумом менш ясно і справляють на нас слабке враження.
Т. Карлейль
У душі оратора повинна лежати істина й висловлюватися полум'яно, а інакше набагато краще, якщо він буде мовчати.
Г. Лансон
У багатьох людей є цілий словник, який позбавляє їх від думок: він складається із слів, які мало що виражають, а тому додаються до чого завгодно. Це - наліпка на порожніх пляшках.
А. Шопенгауер
Занадто багато слів затемнюють думку, яка повідомляється. Кожне зайве слово, хоча й поставлене для роз'яснення, справляє зворотну дію. Багато слів для небагатьох думок — неспростовне свідчення для посередності: ознака видатної голови — багато думок у небагатьох словах.
А. Шопенгауер
Істина красивіша в голому вигляді і враження від неї тим глибше, чим простіше є вираження... Як у будівельному мистецтві слід уникати нагромадження прикрас, так у мистецтвах словесних слід застерігатися передусім від зайвих риторичних прикрас, непотрібних поширень і взагалі усіляких зайвих виразів.
Істинна стислість виразів полягає у тому, щоб говорити лише те, що достойно бути сказаним і, навпаки, не говорити того, що кожен сам може подумати. Але стислості ніколи не слід приносити в жертву ясність чи граматичну правильність мовлення.
А. Шопенгауер
Хто ясно мислить, той ясно викладає...
Усякий прекрасний і багатий думками розум завжди буде висловлюватися найбільш природно, без натяків і ясно повідомляти свої думки іншим. Навпаки, розумова злиденність, заплутаність, пихатість будуть обряджатися у найвишуканіші вирази й найтемніші промови, щоб пишними фразами прикрити хирляві, нікчемні й буденні думки, подібно до людини, яка, не маючи величі краси, хоче замінити цей недолік одягом.
А. Шопенгауер
Хоч би що говорили дипломати й поети, головне достоїнство мови — в ясності.
Стендаль
Стислість надає сили мові. Є вирази, які мають властивості променів сонячних: чим більше вони згущені, тим сильніші вони.
Для ясності промови необхідно, щоб кожне слово вживалося в якомусь із добре відомих йому значень і щоб для думки добиралися найбільш доречні слова. Але цього не можуть навчити ніякі правила стилістики: це залежить від загального розвитку розуму.
О, Бен
Ясність думки і ясність виразів звичайно зустрічаються разом.
Т, Маколей
Людина, яка засуджує і висміює помилкові думки й погані вчинки інших людей, повинна мати особливу силу переконання, а для цього, крім гострого ока, необхідно володіти і не менш цінним мистецтвом ясно викладати свої думки.
М. Ларра
Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати усе враження.
А. Міцкевич