1. Замасковані знижки - саме до такого роду знижок можна віднести організацію фірмою-виробником реклами своєї продукції з указівкою списку торгових фірм, що цією продукцією торгують. Тим самим фірма - виробник реально заощаджує кошти своїх дилерів на рекламу ними своїх торгових назв, що по економічній природі рівнозначно наданню їм додаткової знижки.

2. Знижка за сплату готівкою - « сконто » (cash discount) - надається у тих випадках, коли довідкова ціна передбачає короткостроковий кредит, а покупець згодний оплатити готівкою. Ця знижка звичайно складає 2 - 3% довідкової ціни або відповідає розміру позичкового відсотка на фінансовому ринку.

3. Знижка за обсяг товару, що купується або Прогресивна знижка (progressive discount) - зменшення ціни для покупців, що закуповують великі кількості аналогічного товару. Звичайно знижка встановлюється у відсотках до загальної вартості, наприклад, 10% знижка при замовленні понад 1 000 штук. Знижки такого роду можуть служити для споживача стимулом робити закупівлі в одного продавця.

4. Дилерська знижка (dealer discount) даються виробниками своїм постійним представникам або посередникам по збуту, у тому числі і закордонним.

5. Спеціальні знижки (extra discount) даються привілейованим покупцям, постійній клієнтурі, у яких особливо зацікавлені продавці. Або знижка на спробні партії, що має метою зацікавити покупця.

6. Знижки при комплексній закупівлі товарів ( копіювальна техніка + папір ).

7. Знижки для "вірних" або престижних покупців

8. Клубні знижки.

9. Знижки з обліком міжкультурних комунікацій. В східних країнах у ході торгових переговорів вважається справою честі досягти великої знижки з ціни пропозиції. Тому деякі компанії вважають за необхідне попередньо штучно завищити ціни на очікуваний відсоток, а надалі представити його обговореною в контракті знижкою.

Тема 9 фінансово – економічні результати діяльності підприємства

1. Поняття прибутку. Балансовий прибуток, його складові частини.

2. Поняття рентабельності, її види. Резерви зростання прибутку та рентабельності.

1 Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток.

Прибуток - це та частина доходу ( виручки), що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. Отже, прибуток є різницею між доходами та витратами фірми.

Прибуток є джерелом :

• фінансування виробничого та соціального розвитку підприємства;

• розширеного відтворення та удосконалення його матеріально-технічної бази;

• забезпечення всіх форм інвестування;

• утримання та розвитку невиробничої сфери;

• утворення фонду споживання та фонду матеріального заохочення.

Уся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання прибутку або хоча б стабілізації його на певному рівні.

Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів прибутку:

1. Загальний прибуток – це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим.

2. Прибуток від реалізації продукції та послуг.

3. Прибуток від іншої реалізації.

4. Позареалізаційні фінансові результати.

Прибуток як головний результат підприємницької діяльності забезпечує потреби самого підприємства і держави в цілому. На розмір прибутку впливає сукупність багатьох чинників, що залежать і не залежать від підприємницької діяльності.

Важливими чинниками зростання прибутку, що залежать від діяльності підприємств, є зростання обсягу виробленої продукції відповідно до договірних умов, зниження її собівартості, підвищення якості, поліпшення асортименту, підвищення ефективності використання виробничих фондів, зріст продуктивності праці.

До чинників, що не залежать від діяльності підприємства, відносяться зміни державних регульованих цін на реалізовану продукцію, вплив природних, географічних, транспортних і технічних умов на виробництво і реалізацію продукції й ін.

Всі зазначені вище чинники впливають головним чином на прибуток від реалізації продукції, який дає близько 90 % валового доходу. Основні з цих чинників підлягають детальному вивченню й аналізу.

Найважливішим чинником, що впливає на розмір прибутку від реалізації продукції, є зміна об'єму виробництва і реалізації продукції. Чим більше об'єм реалізації , тим більше прибутку одержить підприємство, і навпаки, тобто ця залежність прямо пропорційна.

Не менш важливим чинником, що впливає на розмір прибутку від реалізації товарної продукції, є зміна собівартості продукції. Якщо зміна об'єму реалізації впливає на суму прибутку прямо пропорційно, то зв'язок між розміром прибутку і рівнем собівартості зворотний. Чим нижче собівартість продукції, обумовлений рівнем витрат на її виробництво і реалізацію, тим вище прибуток, і навпаки. Тому при аналізі зміни рівня собівартості повинні бути розроблені заходи щодо скорочення рівня витрат на виробництво і реалізацію продукції, а отже, збільшення прибутку.

Крім зазначених вище чинників на розмір прибутку від реалізації, безумовно, впливають зміни в структурі виробленої і реалізованої продукції. Чим вище частка більш рентабельної продукції (обчислювальної як відношення прибутку до повної собівартості цієї продукції), тим більше прибутку одержить підприємство. Збільшення частки малорентабельної продукції спричинить скорочення прибутку.

Напрямки використання прибутку в загальному вигляді можна проілюструвати такою схемою.

Виплати власникам

Інші напрями використання прибутку

Резервний фонд

Інвестиційні потреби

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовуєть­ся на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бю­джетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств части­ни прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використову­ється ними для забезпечення господарської діяльності.

2 Абсолютна сума балансового прибутку, отримана підприємст­вом, у тім числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективнос­ті господарювання. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємст­ва, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточни­ми витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому понятті рентабельність означає при­бутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, органі­зацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; при­бутковість різних галузей економіки.

Рентабельність — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Залежно від мети аналізу діяльності підприємства розрізняють: