1. Стандарти ісо 9000 прийняті більше, ніж у 30 країнах. У колишньому срср їх прийняли як державні ще у 1988 році.

Основний принцип, на якому діють такі системи контролю якості – запобігання дефектів продукції на етапах її розробки, а не їх виправлення.

Якщо споживач бажає, щоб замовлена продукція відповідала міжнародним стандартам, то стандарт ІСО 9000 вносять до угоди, як обов’язкова умову.

3. Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів поліпшеного рівня якості.

Поняття та види конкурентоспроможності

Поняття конкурентоспроможності (КС) залежить від економічного об`єкту, який розглядається.

Конкурентоспроможність країни - це її вміння при справедливих умовах вільного ринку виробляти товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам, і при цьому збільшувати доходи своїх громадян. Рівень конкурентоспроможності країни визначається такими основними факторами, як:

- технологія;

- наявність капіталів;

- наявність людських ресурсів;

- стан зовнішньої торгівлі.

Існують три основних, тісно взаємопов’язаних види конкурентоспроможності :

1. Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають її успіх на ринку в умовах широкої пропозиції інших конкурентів.

2. Конкурентоспроможність підприємства - наявні можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які більше потрібні для споживачів, ніж товари конкурентів. Конкурентоспроможність підприємства можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати швидко та дешево якісну продукцію в достатній кількості.

3. Конкурентоспроможність персоналу підприємства - це вміння кожного і всіх разом, як одне ціле, швидко сприймати і ефективно реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції з найменшими витратами всіх видів ресурсів.

З цього можна зробити висновок : у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені таким чином:

1) КС персоналу;

2) КС підприємства;

3) КС продукції (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

Критерій конкурентоспроможності - визначається стабільністю місця підприємства і його продукції на своєму ринку, а також рівнем продажу продукції підприємства на інших ринках.

Рівень конкурентоспроможності фірми залежить від того, якими товарами вони торгують, де і як товари споживаються, а також від підтримки, яку фірма отримує з боку національних державних органів шляхом надання кредитів, страхування, звільнення від податків, надання субсидій, забезпечення інформацією про кон`юнктуру ринку та ін.

Показники, які визначають конкурентоспроможність фірм:

• частка на внутрішньому і світовому ринках;

• чистий доход на одного зайнятого робітника;

• чисельність зайнятих робітників;

• кількість основних конкурентів.

Визначення цінової конкурентоспроможності на внутрішньому національному ринку, як правило, проводиться шляхом порівняння цін внутрішнього ринку і цін імпортних товарів, або світових цін.

Шляхи підвищення конкурентоспроможності основної продукції:

0. зниження затрат на виробництво, собівартості та ціни;

1. покращення технічних характеристик, параметрів надійності та дизайну;

2. гнучка маркетингова, цінова та товарна політика;

3. удосконалення маркетингових досліджень та реклами;

0. проведення сертифікації продукції.