Порушення обмiну протеїногенних пiгментiв

Основним представником цiєї групи пiгментiв є меланiн. Сюди також вiдносять адренохром та пiгмент гранул ентерохромафiнних клiтин.

Меланiн(гр.melas– чорний) – буро-чорний пiгмент, який забезпечує специфiчне забарвлення шкiри, волос, очей. Вмiст меланiну в цих мiсцях залежить вiд виду, породи, вiку й iндивiдуальних особливостей тварини. Пiгмент має захисно-пристосувальне значення. У тварин з темним забарвленням шкiри обмiннi процеси протiкають бiльш iнтенсивно, вони стiйкiшi до iнфекцiйних хвороб.

У хiмiчному вiдношеннi меланiн бiлок (меланопротеїд), який мiстить вуглевод, азот i сiрку. Вiн нерозчинний у водi, кислотах, органiчних розчинниках але розчинний в лугах. Меланiн вiдновлює амiачний розчин нiтрату срiбла до металевого срiбла, знебарвлюється вiд перекису водню.

Меланiн утворюється з тирозину в меланоцитах. Вони походять змеланобластiв, що розмiщенi в епiдермiсi, волосяних цибулинах, сiтчастiй оболонцi ока, м'якiй оболонцi мозку i мають нейроектодермальне походження. У спецiальних органелах меланоцитiв –меланосомах пiд дiєю тирозинази з тирозину утворюється промеланiн (діоксифенiлаланiн – ДОФА), який полiмеризується в меланiн. Клiтини, якi не синтезують меланiн, а тiльки фагоцитують його називаютьсямеланофагами. Вони забезпечують мiграцiю пiгменту в органiзмi. Регуляцiя меланогенезу здiйснюється вегетативною нервовою системою й ендокринними залозами. Стимулюють синтез меланiну меланостимулюючий гормон гiпофiзу, АКТГ (адренокортикотропний гормон), гормони щитовидної залози, статевi гормони, медiатори симпатичної нервової системи, а також ультрафiолетовi променi. Гальмують утворення меланiну мелатонiн та медiатори парасимпатичної нервової системи.

Порушення обмiну меланiну може проявлятись посиленням або послабленням утворення пiгменту, а також нагромадженням його в незвичних мiсцях. Цi порушення можуть бути вродженими або набутими, мати розповсюджений або мiсцевий характер. Набута меланiнова пiгментацiя органiв і тканин називається меланозом.

При загальному меланозi, що спостерiгається головним чином у худоби й овець при випасаннi їх на заболочених i закислених пасовищах, виявляють гiперпiгментацiю шкiри й нагромадження меланiну в печiнцi, легенях, нирках, на серозних оболонках, рiдше в оболонках головного й спинного мозку. При цьому в легенях окремi часточки чорного кольору чергуються з нормальними часточками блiдо-рожевого кольору й орган набуває вигляду, що нагадує рисунок шахової дошки. Печiнка дифузно забарвлена в чорний колір. Мiкроскопiчно глибки меланiну виявляють у цитоплазмi гепатоцитiв i зiрчастих макрофагiв, а також у стромi органа. Загальна набута гiперпiгментацiя шкiри спостерiгається при виснаженнi, авiтамiнозах, а також у собак при адiсоновiй хворобi, що виникає в зв'язку з ураженням надниркових залоз.

Мiсцевий меланозвиявляють у товстих кишках при хронiчних запорах, у пухлинах з клiтин меланоутворюючої тканини – меланомах; останнi часто виникають у коней сiрої мастi та в собак. Вроджене вогнищеве збiльшення меланiну в шкiрi спостерiгається в родимих плямах(невус), вони можуть бути джерелом виникнення меланом.

Вроджена недостатнiсть мiланiну або його вiдсутнiсть в органiзмi називається альбiнiзмом (лат.albus– бiлий) і зв'язана зi спадковою недостатнiстю тирозинази. Мiсцеву вроджену депiгментацiю шкiри визначають термiномвiтiлiго, алейкодерма– це вогнищевi набутi безпiгментнi плями, що спостерiгаються пiсля запальних змiн та iнших уражень шкiри.

Адренохром– це продукт окислення адреналiну. Гранули пiгменту локалiзуються в клiтинах мозкової речовини надниркових залоз. Властивостi його мало вивченi.

Пiгмент гранул ентерохромафiнних клiтин– похiдний триптофану. Цi клiтини розмiщенi в рiзних вiддiлах шлунково-кишкового тракту й представляють собою функцiонально активну периферичну нейроендокринну систему. Вони синтезують серотонiн i мелатонiн. Встановлена пряма залежнiсть мiж кiлькiстю пiгменту в цитоплазмi клiтин i ступенем їх серотонiнової активностi. Пiгмент має аргентофiльнi властивостi, флюоресцує жовтим кольором пiсля обробки зрiзiв формальдегiдом.