40.Сензитивні періоди в розвитку творчості у різних галузях людської культури

Розглянемо деякі аспекти зв’язку проблеми творчості з проблемою періодизації розвитку психіки. У вітчизняній психології їм присвячені оригінальні дослідження Л. С. Виготського, Б. М. Теплова, А. Н. Леонтьєва, В. В. Давидова, Д. Б. Ельконіна, Г. С. Костюка й ін. У психології виділяють такі вікові періоди творчих проявів.

Вік/років	Період	Види творчості
Від 2-3 до 8-12	Рання творчість	Музична, словесна, математична
Від 12 до 18-22	Підліткова та юнацька творчість	Технічна, літературна, конструювання своїх уявлень про світ
Після 22	Доросла творчість	Наукова, технічна

Надзвичайно цікаве питання про ранні прояви творчості, їх характер і форми, а також про подальшу трансформацію творчої діяльності, що виявилася в ранньому віці (дошкільному та молодшому шкільному). Брак фронтальних і систематичних досліджень ускладнює побудову гіпотези про специфіку та психологічні особливості ранньої творчої діяльності, однак деякі аспекти досліджено та визначено

У старшому дошкільному та молодшому шкільному віці активізується функція уяви, спочатку твірної (яка дає змогу в більш ранньому віці уявляти казкові образи), а потім і творчої (завдяки якій можна створювати принципово нові образи). Це сензитивний період для формування фантазії. Велику частину своєї активної діяльність молодші школярі виконують за допомогою уяви. Їхні ігри – плід буйної фантазії. Вони із захопленням займаються творчістю, психологічна основа якої – також уява. Коли в процесі навчання дітям потрібно усвідомити абстрактний матеріал за допомогою аналогій, уява компенсує брак життєвого досвіду.

Зв’язок інтелекту й особистості підлітків та юнаків виявляється в мотивації розумової діяльності, що залежить від установок, потреб, інтересів та ідеалів особистості цього вікового періоду, рівня її домагань, які дуже впливають на активність інтелекту. Багато досліджень свідчать про те, що показник продуктивної здатності сягає максимуму в 30–34 роки, а потім плавно та рівномірно зменшується. Аналогічні результати отримано щодо видатних діячів науки та творчості, наприклад літератури, мистецтва й музики. Специфіка діяльності впливає на вік максимальної продуктивності. Наприклад, поети досягають свого піку в період від 20 до 30 років, а новелісти – у віці трохи більше за 40 років. Однак загалом вік від 30 до 40 років – “золота декада” творчих досягнень.

Усупереч несприятливим подіям, недостатнім природним даним, зниженій життєздатності певні якості особистості людини похилого віку можуть сприяти не тільки хорошій працездатності, але і її значному розвитку в разі досягнення порівняно високого соціального статусу. Недостатня зрілість особистості людини, виражена в обмеженості її соціальної активності переважно межами сім’ї, пов’язана з недостатньою працездатністю, попри непогані природні задатки. У ході дослідження було виявлено регулювальну роль рефлексивних властивостей особистості, їх тісний зв’язок із цілями життя та діяльності, ціннісними орієнтаціями, установками.

Важлива риса творчих людей – цілеспрямованість, націленість на реалізацію своїх творчих планів і нових ідей, бажання досягти поставленої мети, часом на шкоду здоров’ю. Їхня цілеспрямованість щодо втілення своїх оригінальних задумів – величезна спонукальна сила, здатна долучити цілі колективи до реалізації цих задумів. Тому нерідко великі вчені та діячі мистецтва стають засновниками цілих шкіл і нових напрямів у своїй галузі.

Високорозвинена самоорганізація також властива творчій людині. Вона підсилюється в пізній період її життя. У розумовій діяльності саморегуляція виявляється у великій критичності до результатів своєї роботи, в адекватній самооцінці й водночас у гнучкості розуму, передовому мисленні.