Тема 7. Правовий режим майна суб’єктів господарювання

Ситуація 1.

Прийнявши рішення про заснування ТОВ з досить поширеним предметом діяльності (оптова та роздрібна торгівля, надання посередницьких послуг у сфері оптової торгівлі; перепакування для потреб роздрібної товарів з великої тари в меншу; виробництво тари малих габаритів для пакування товарів широкого вжитку та продуктів харчування), троє громадян-засновників ТОВ не могли остаточно зупинитися на формі своїх вкладів - лише грошові чи в речевій формі (про неречеву форму вкладів засновники навіть не згадували, вважаючи її такою, що суперечить вимогам законодавства).

За рахунок яких цінностей може формуватися майнова база ТОВ?

Що можна порадити засновникам, маючи на увазі, що

(а) один з них був відомим винахідником і винайшов нову технологію виробництва тари, що була належним чином захищена в Україні;

(б) другий - володів на праві власності земельною ділянкою розміром 0,5 га та розташованим на ній колишнім складським приміщенням, що можна було пристосувати під виробничі потреби;

третій - мав значні заощадження в банку і постійно переймався проблемою поліпшення фінансового стану цього банку, аби він не збанкрутував?

Які вимоги ставить закон до розміру та складу майна суб ’єктів господарювання?

Чи виникають у суб’єктів господарювання (в т.ч. ТОВ) якісь обов’язки щодо закріпленого за ними майна?

Ситуація 2.

Громадянин Фещенко Г.Л. (економіст за фахом), продавши отриманий у спадок після смерті тітки будинок з присадибною ділянкою розміром 10 соток, вирішив створити приватне підприємство з надання консультаційних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, маючи намір залучити до цього свого племінника, який чотири роки пропрацював на митниці (згодом він був звільнений за надання приватних консультацій з митного оформлення товарів, що мали проходити через митницю, на якій він працював). Проте виникло питання з правовим титулом майна підприємства - право власності, право господарського відання чи право оперативного управління?

Які правові титули майна можуть бути використані при заснуванні приватного підприємства?

В чому переваги та недоліки цих правових титулів майна з врахуванням специфіки даної ситуації?

Яку пораду можна дати гр-ну Фещенку Г.Л.?

Ситуація 3.

На загальних зборах акціонерів ПрАТ «Мелех» за ініціативою наглядової ради було прийнято рішення про створення дочірнього підприємства унітарного типу (мало здійснювати комерційну діяльність) із закріпленням за ним майна на двох правових титулах - праві оперативного управління (основні фонди) і праві господарського відання (обігові кошти). Юрисконсульт ПрАТ перед голосуванням за прийняття цього рішення виступив з коротким повідомленням щодо неможливості застосування цих двох правових титулів до майна одного підприємства, проте голова ревізійної ПрАТ, підтримуючи ініціативу наглядової ради товариства, заперечив, заявивши про відсутність у законодавстві заборони поєднувати ці правові титули майна.

Дайте оцінку позиціям учасників цієї ситуації?

Які правові титули майна належать до основних, а які до додаткових?

В чому різниця між основними правовими титулами майна та додатковими?

Спробуйте спрогнозувати наслідки для дочірнього підприємства, його засновника та кредиторів дочірнього підприємства від такого поєднання правових титулів, якщо дочірнє підприємство буде зареєстроване в установленому порядку?

Ситуація 4.

Державна установа, розташована в престижному районі (в самому центрі міста) передала в оренду строком добре обладнану залу засідань та розташований перед нею вестибуль для проведення приватною фірмою триденного (п’ятниця, субота, неділя) міжнародного тематичного семінару для керівних працівників однієї з транснаціональних корпорацій, що мала мережу дочірніх підприємств в Україні. Внаслідок цієї господарської операції установою був отриманий значний дохід - 3.5 тис. дол. За рахунок цих грошових коштів керівник установи вирішив зробити біля свого кабінету кімнату відпочинку та ванну кімнату - для власних потреб.

Чи вправі державна установа здійснювати господарські операції на зразок згаданої (передання в короткострокову оренду частини приміщень в неробочий для установи час)?

Чи має право державна установа розпоряджатися закріпленим за нею майном?

Який правовий титул майна встановлений законодавством України для державних установ?

Які межі повноважень державної установи щодо закріпленого за нею майна?

Ситуація 5.

Казенне підприємство “Смарагд” тричі протягом 6 місяців відмовило своїм постачальникам в оплаті поставленої продукції, мотивуючи свою відмову невиконанням державним замовником зобов’язань за державним контрактом щодо авансування виробництва замовленого устаткування у розмірі 20% суми державного контракту. Кредитори намагалися стягнути заборгованість з майна казенного підприємства, проте господарський суд відмовив у позові.

На якому правовому титулі за казенним підприємством закріплюється державне майно? В чому полягає специфіка правового режиму майна казенного підприємства?

Яким чином кредитору можуть компенсувати свої втрати від невиконання казенним підприємством договірних зобов ’язань?