5. Правила приймання

5.1. Перед передаванням на поліграфічне підприємство оригінал пови­ нен пройти контроль якості у видавця (замовника) на його відповідність вимогам розділу 4 цього стандарту.

Якщо виявлено невідповідність оригіналу вимогам цього стандарту, він повинен бути повернений на перероблення з необхідним записом у карту видання чи в спеціальний журнал.

За відповідності ілюстраційного півтонового оригіналу вимогам цього стандарту дані заносять у технічний паспорт ілюстраційного оригіналу (додаток Б) та в специфікацію.

5.2. Оригінал повинен передаватися на поліграфічне підприємство по­ вністю зкомплекстованим та містити вихідні відомості, оформлені згідно з вимогами ГОСТ 7.4. Оригінал повинен супроводжуватися специфікаці­ єю, супровідним листом і (за необхідності) попереднім графіком прохо­ дження замовлення, ілюстраційні півтонові оригінали повинні супрово­ джуватися технічним паспортом оригіналу. Супровідний лист повинен містити детальний перелік усіх складових частин оригіналу чи частин, що передаватимуться пізніше або замовлені для відтворення на іншому поліграфічному підприємстві, та бути підписаний завідувачем виробничо­ го відділу чи уповноваженою для цього особою.

Оригінал, специфікація та технічний паспорт повинні бути підписані відповідальними особами замовника.

5.3. Поліграфічне підприємство зобов'язане протягом п'яти робочих днів від дня надходження оригіналу перевірити його комплектність і від­ повідність вимогам-цього стандарту та супровідної документації. У разі невідповідності оригіналу вимогам цього стандарту поліграфічне підпри­ ємство повинне повернути оригінал видавцю (замовнику) на доопрацю­ вання із супровідним листом з наведенням у ньому виявлених порушень.

6. Методи контролю

1. Комплектність оригіналу слід перевіряти візуальним переглядом наявного матеріалу та порівнянням з даними специфікації та супровід­ного листа.

2. Формат оригіналу, розміри полів, формат таблиць і графу них, то­чність взаєморозташування окремих елементів слід перевіряти лінійкою з ціною поділки 1 мм за ГОСТ 427, а прямокутність оригіналу - косинцем згідно з ГОСТ 5094.

162

. ___ Додаток З

ДСТУ 3772 — 98. Оригінали для поліграфічного відтворення

163

3. Формат сторінки без полів, формат шпальти, розміри розкладу, се­редника, розбивання формат додаткових елементів оригіналу, розмір спу­ску, кегель шрифту слід перевіряти рядкоміром друкарським.

4. Гарнітуру та накреслення вічка шрифту слід перевіряти візуаль­ним порівнянням оригіналу з каталогом шрифтів.

5. Товщину ілюстраційного оригіналу слід перевіряти товщиноміром з верхньою межею вимірювання до 10 мм і похибкою ± 0, 01 мм.

6. Якість тексту на оригіналі (дублікаті), якість поверхні ілюстра­ційного оригіналу, наявність усіх елементів зображення на оригіналі, від­сутність дефектів, рівномірність глянсу, рівномірність штрихових елемен­тів і якість ретуші слід перевіряти візуальним оглядом оригіналу за допомогою лупи згідно з ГОСТ 25706.

7. Ширину штрихів і відстань між ними слід перевіряти мікроско­пом типу МПБ із ціною поділки 0, 05 мм.

8. Рівномірну насиченість штрихових елементів слід перевіряти візу­альним порівнянням штрихових елементів на оригіналі з відповідними їм елементами на еталоні.

9. Колірність зображення оригіналів, призначених для монтажуван-ня, слід перевіряти візуальним порівнянням кольорів на сюжетно важли­вих ділянках окремих оригіналів.

10. Зернистість оригіналу слід перевіряти візуальним оглядом оригі­налу за допомогою лупи, кратність якої відповідає масштабу відтворення оригіналу.

11. Наявність деталей зображення на світлих, середніх і темних ді­лянках півтонового оригіналу слід перевіряти за допомогою лупи чи мікроскопа типу МПБ-3.

12. Оптичну густину прозорих оригіналів слід перевіряти замірю­ванням на денсиметрі пропускання, непрозорих оригіналів - на денси­метрі відбивання.

Величину мінімальної оптичної густини необхідно заміряти на най­більш світлих нейтральних ділянках зображення. За відсутності таких ді­лянок на багатоколірному оригіналі її слід заміряти за трьома зональними світлофільтрами на найбільш чистих у кольорі кольорових ділянках зо­браження. Найменше з отриманих значень слід приймати за мінімальну оптичну густину оригіналу. На багатоколірному діапозитиві не слід врахо­вувати полиски та зображення об'єктів, що світяться. Вимірювання слід проводити за світлофільтром, що за кольором найбільш близький до ко­льору ділянки, що замірюється.

Величину максимальної оптичної густини слід заміряти на найбільш темних ділянках зображення оригіналу. За відсутності таких ділянок на багатоколірному оригіналі слід заміряти за трьома зональними світлофіль­трами оптичну густину найбільш темних кольорових ділянок зображення. Найбільше з отриманих значень слід прийняти за максимальну оптичну густину оригіналу.

Під час визначення максимальної оптичної густини багатоколірного діапозитиву не слід враховувати ділянки зображення, які не містять де­талей рисунка. Під час замірювання за зональними світлофільтрами найбільшу з отриманих величин слід прийняти як максимальну оптич­ну густину оригіналу.

13. Інтервал оптичних густин оригіналу слід перевіряти методом розрахунку як різницю між максимальною та мінімальною оптичними густинами зображення на оригіналі.

14. Різкість зображення на оригіналі слід перевіряти візуальним оглядом оригіналу за допомогою мікроскопа типу МПБ-3 чи лупи за ГОСТ 25706, кратність якої відповідає масштабу відтворення оригіналу.

Границі зони розмитого переходу слід визначити візуально, відшукую­чи на оригіналі місця початку та закінчення візуально помітної зміни величини оптичної густини. Допустиму зону розмитого переходу L в мік­ронах слід визначати за формулою:

10⁴

^L~ >

т

де т - масштаб відтворення, %.

Для зображень, які розглядають на відстані більше 1 м (плакати то­що), допустиму зону розмитого переходу слід визначати за формулою:

S

£ = зз,з-,

т де S - відстань, на якій розглядають репродукцію, мм.

Для визначення зони розмитого переходу на оригіналах з творів мис­тецтва у формулу (1) чи (2) слід ввести поправковий коефіцієнт 0,5.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

Вимоги до написання формул на оригіналах

А.1. Вимоги до математичних і фізичних формул АЛЛ. Формули повинні бути написані виразно від руки чорним чор­нилом (пастою) чи тушшю. Усі знаки повинні бути правильно розташова­ні за змістом формули. Між рядками формули та лініями дробів повинні бути збережені інтервали, що допускають їх вільне розмічування. Необ­хідно дотримуватись єдиної системи написання формул, що відповідає прийнятій техніці складання.

У разі написання формул необхідно зберігати розмірні співвідношення знаків та інтервалів.

А' = Ц. 1~АН X = 2$tn£,a²Ch₀l(AR/R²)AH

7^co²cV Я

164

Додаток З

ДСТУ 3772—98. Оригінали для поліграфічного відтворення 165

4^ С

1 +

с

^ґш ш.Л²

с

а=4(А/С)/ї(\ + А/С)² +В² /С((й/а_г^а_г/а)²

К.

і

А. 1.2. Індекси та показники ступеня повинні бути чітко надруковані на машинці чи написані чорнилом, бути за величиною однакові та одна­ково розташовані відносно середньої лінії формули.

■ = к.

= K„R" =K„V"

a+j/

i + J

Приклади: К₀ =

V/L

Je

^Fo{d) =

2Z

ІхІЬ І

2.x/а

tlx/b і їх/а

або

Індекси, що належать до математичних знаків з границями, повинні бути написані або під (над) цими знаками, або збоку.

А.1.3. Дужки в формулах на оригіналі повинні бути написані так, щоб вони повністю охоплювали за висотою вміщені в них вирази. Дуж­ки одного виду повинні бути однакової висоти, у разі використання од­накових за накресленням дужок зовнішні дужки повинні бути за роз­міром більші за внутрішні.

А=ф[а[г]]

Л = ЕІ[5х(_а)]

А. 1.4. Знак кореня на оригіналі повинен бути такої величини, щоб він покривав усі елементи підкореневого виразу.

t[Yn(x)J

Приклади: \&[У^п(^хУ]

А. 1.5. Надрядкові (підрядкові) знаки математичної символіки на ори­гіналі необхідно писати точно над (під) цими символами.

Приклади:

а, а, (З, j

А.1.6. У разі написання дробів, особливо багаторядкових, основна лінія по­винна бути довшою за лінії інших дробів, що входять у склад цієї формули.

5a + ctgP

4В W = "

5Pctga

4a

А.2. Вимоги до хімічних формул.

А.2.1. Символи елементів, цифр та індексів до них повинні бути на­писані без інтервалів.

Приклади: 2Н₂; Na₂S0₄

А.2.2. Між знаками в рівняннях і схемах хімічних реакцій ( + - = * * -») і формулами повинен бути інтервал.

Са(ОН)₂ +С0₂ 4 СаС0₃ І +Н₂0 H₂S0₄ ^H⁺+HSO^

А.2.3. Як правило, переносів у наступний рядок у рівняннях необ­хідно уникати.

За необхідності допускається перенос на знаках напрямку реакції (-» ), рівності (=).

СІ₂ Clj СІ₂ СІ₂

СН₄ ->СН₃СІ-»СН₂СІ₂ -»СНСІ₃ ->ССІ₄

А.2.4. Знаки зарядів ( + , - , 0, 3, 2 + ) повинні розміщуватися справа від позначення елемента на рівні верхніх індексів.

Н⁺, ОН", СІ¹, Н°, Са²⁺

А.2.5. Позначення електронів і електронних пар (одна чи дві жирні крапки) повинні ставитися без інтервалу посередині символу-елемента збоку, зверху чи знизу.

СІ СН₃ СН₃-СН-СН₃ NH₃

А.2.6. Знаки хімічного зв'язку повинні підходити впритул до симво­лів елементів точно посередині символу (без інтервалів).

Н-О-Н Н-С = С-Н

_гн О Н-О

,^Нз // \

Н-С Н-О-Р - О

СН₃ О-Н Н-О

А.2.7. Спрощені формули циклічних сполук повинні бути зображені переважно у формі правильного багатокутника.

166

Додаток З

ДСТУ 3772 — 98. Оригінали для поліграфічного відтворення

167

ти прямокутні багатокутники.

цикли, обов'язково повинні

Приклади:

^{л □ о}

За необхідності можна також використовува¹

А.2.8. Символи елементів, які входять

бути врізані у цикл. Приклади:

А.2.9. Усі зв'язки повинні впритул підходити до циклів. Приклади:

ДОДАТОК Б

(рекомендований)

ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ

Півтоновий оригінал № _

заповнюється видавцем (замовником)

Видавництво (замовник) 1. Назва видання

2. Вид оригіналу: багатоколірний, одноколірний, прозорий, непрозорий

3. Дефекти

4. Градаційні характеристики
Оптична густина	Зображення		Тест-об'єкт
	світлі ділянки, Б	темні ділянки, Б	світлі ділянки (№ поля), Б	темні ділянки (№ поля), Б

D₃ Ос

Ов

Umax

Інтервал

5, Кольоровідтворення

5.1. Світлофільтр, що визначає відхилення від нейтральності

_ї

о

ЧА₀

5.2. Світлофільтр, що компенсує кольорову вуаль

6. Ретуш

7. Формат

8. Розміри полів

9. Різкість

10. Зернистість

11. Масштаб відтворення

12. Відповідність стандарту

13. Анотація

Представник видавництва (замовника).

(підпис)

Примітки до форми технічного паспорта.

Примітка 1. У пункті 2 потрібне підкреслюють.

Примітка 2. У пунктах 5.1 і 5.2 зазначають відсотковий показник і колір ко-рекційного світлофільтра.

Примітка 3. У пункті 6 зазначають, помітна чи непомітна ретуш.

Примітка 4. У пункті 9 зазначають зону розмитого переходу оригіналу в мікронах.

Примітка 5. У пункті 11 зазначають масштаб відтворення з урахуванням різ­кості, зернистості та допусків цього стандарту.

ГСТУ 29.1—97. Журнали. Поліграфічне виконання

169

ДОДАТОК 4

ГСТУ 29.1—97. Журнали. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги

Чинний від 2000-04-01

Затверджено та надано чинності Наказом Міністерства інформації України № 46 від 30.05.9713.06.2001.

Зміна №1 від 15.03.2000 № 3.

На заміну ОСТ 29.33-78, ОСТ 29.75-82, ОСТ 29.94-84 ГОСТ 22240-76.

1. Галузь використання Цей стандарт поширюється на журнали різного цільового призначен­ня, що випускаються поліграфічними підприємствами на замовлення ви­давництв і редакцій, встановлює їх класифікацію та загальні технічні ви­моги до їх поліграфічного виконання.

Журнал - періодичне видання, яке виходить під постійною назвою, має постійні рубрики, містить статті, реферати, інші матеріали з різних гро­мадсько-політичних, наукових, виробничо-практичних та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії.

Стандарт не встановлює вимог до художньо-технічних прийомів оформ­лення журналів, які визначаються видавцем залежно від змісту журналу.

2. Нормативні посилання У цьому стандарті наведено посилання на такі нормативні документи: ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види. Терміни та визначення; ГОСТ 7.4-86 Система стандартов по информации, издательскому и би-блиотечному делу; Издания. Внходние сведения;

ГОСТ 7.6-88 Система стандартов по информации, издательскому и би-блиотечному делу. Журнали, сборники, информационньїе издания. Злеме-нтьі издательского оформлення;

ГОСТ 427-75 Линейки измерительньїе металлические. Технические условия;

ГОСТ 5773-90 Издания книжньїе и журнальньїе. Форматм; ГОСТ 6445-74 Бумага газетная. Технические условия; ГОСТ 9094-89 Бумага для печати офсетная. Технические условия; ГОСТ 9095-89 Бумага для печати типографская. Технические условия; ГОСТ 18242-72 Статический приемочньїй контроль по альтернативно­му признаку. Плани контроля;

ГОСТ 18321-73 Статический контроль качества. Методи случайного отбора вьіборок штучной продукции;

ГОСТ 20283-89 Бумага обложечная. Технические условия;

ГОСТ 21444-75 Бумага мелованная. Технические условия;

ГОСТ 22240-76 Обложки и кришки переплетнне. Классификация;

ГОСТ 29.2-91 Издания книжньїе. Упаковка, маркировка, транспорти-рование и хранение;

ГОСТ 4518-46 Издания периодические. Упаковка и маркировка. ДСТУ 3772-98 Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги.