- •Методичні рекомендації з дисципліни «педіатРія»
- •Дніпропетровськ 2013
- •Тема 1.
- •4. Мета практичного заняття
- •5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті.
- •5.1. Вхідний тестовий контроль.
- •5.2 Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою на визначені питання.
- •5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.
- •6. Інформаційна частина методичної розробки
- •6.2 Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.4. Практичні навички.
- •6.5. Особливості обстеження хворих з функціональними захворюваннями органів травлення.
- •7.Технологічна карта практичного заняття
- •1.Тема 14.
- •4. Мета практичного заняття
- •5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті.
- •5.1. Вхідний тестовий контроль.
- •5.2 Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання.
- •5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.
- •6. Інформаційна частина методичної розробки
- •2. Герх з рефлюкс-езофагітом II ступеня тяжкості:
- •6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.4. Практичні навички.
- •6.5. Особливості обстеження хворих з функціональними та органічними захворюваннями органів травлення.
- •7. Технологічна карта практичного заняття
- •2.Актуальність теми.
- •4. Мета практичного заняття
- •5. Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті.
- •5.1. Вхідний тестовий контроль.
- •5.2 Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання.
- •5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.
- •II. Протікання хвороби
- •Клінічні симптоми вк у дітей залежно від ступеню|міри| тяжкості
- •2 Ступінь активності (середньої важкості)
- •3 Ступіньактивності (тяжкий)
- •2 .Діагностичні критерії функціонального розладу жовчного міхура
- •3. Діагностичні критерії функціонального біліарного розладу сфо
- •4. Діагностичні критерії функціонального панкреатичного розладу
- •2. За стадіями захворювання:
- •3. За наявністю ускладнень:
- •4. За характером перебігу:
- •6.2 Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття
- •6.4. Практичні навички
- •Технологічна карта практичного заняття
2 .Діагностичні критерії функціонального розладу жовчного міхура
Діагностичні критерії функціонального розладу жовчного міхура: біліарний біль у поєднанні з нормальними показниками печінкових ферментів, кон’югованого білірубіну, амілази /ліпази (при гіпокінетичному типі дисфункції можливий помірно виражений біохімічний синдром холестазу - підвищення рівня сироваткового холестерину, лужної фосфатази, ГГТП, загального білірубіну за рахунок прямої фракції); дисфункція жовчного міхура за результатами УЗД.
3. Діагностичні критерії функціонального біліарного розладу сфо
Біліарний біль у поєднанні з нормальними показниками рівня амілази /ліпази; можливо
підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, прямої фракції білірубіну, за часом
пов’язаних із нападами болю; розширення ЗЖП після проведення стимульованого жирною їжею теста – ознака дисфункції СФО (гіпертонус).
4. Діагностичні критерії функціонального панкреатичного розладу
Епігастральний біль у поєднанні з підвищенням рівня амілази / ліпази сироватки крові.
Лікування.
1.Дієта стіл № 5, прийом їжи|їда|4-5 разів на добу.
2. При гіперкінетичній дискінезії:холеспазмолітики|у поєднанні з холеретиками на тлі|на фоні|седативної|терапії. Холеспазмолітіки: міотропні (дротаверин|– но-шпа, галідор|, бускопан|, мебеверін|, метеоспазміл|у вікових дозах на 2-3 тижні. Холеретики: холензім|, нікодін, фламін|, дехолін|, аллохол|, оксафенамід|перед їжею|їдою|на 2-3 тижні. Після|потім|дійсних холеретиків можливе призначення гидрохолеретиків|, які підсилюють|посилюють|жовчоутворення переважно за рахунок водного компоненту: уротропін, саліциловий натрій, мінеральні води, збори лікарських трав. До дійсних холеретиків рослинного походження відносяться: барбарис звичайний, безсмертник піщаний, кукурудзяні рильця, м'ята перцева, полин гіркий, календула, шипшина. Холеспазмолітіки рослинного походження: м'ята перцева, барбарис, чистотіл. У дітей успішно застосовується гепабене|, що володіє спазмолітичним і гепатотропним|ефектом по 1к|. 3 рази в день 2-3 тижня.
Фізіотерапевтичні процедури: теплові (озокерит, парафіновіаплікації, діатермія) на область правого підребер'я. Використовують також індуктотермію, електрофорез спазмолітиків на область правого підребер'я, ультразвук
3. При гіпокінетичній| дискінезії:холекінетіки|у поєднанні з холеретиками. Холекінетіки: магнію сульфат, сорбіт, ксиліт, сирий яєчний жовток, рослинні масла|мастила|. Ксиліт або сорбіт призначають по 1-2 ст. л. 3 рази на день за 30 мин. до їжі|їди|3-4 тижні. Одночасно проводять «сліпі» зондування (тюбажи|) не рідше 2 разів на тиждень. Після|потім|курсу терапії призначають холекінетіки|рослинного походження: горобина звичайна, квітки ромашки, трава золототисячника і збори з|із|них (хофітол|). Одночасно з холекінетіками|призначають холеретіки.
Перелік препаратів холеретичної та холекінетичної дії
Гіперкінетичний (гіпертонічний) тип:
• холеретики (препарати, що стимулюють синтез жовчі, у тому числі, що містять
екстракт жовчі): істинні (стимулюючі синтез жовчних кислот) – урсодезоксихолева
кислота у вигляді суспензії (індукує холерез збагаченням бікарбонатами), призначають
в дозі 5-10 мг/кг на добу, добову дозу розділяють на 2 прийоми (в одній мірній ложці
знаходиться 250 мг УДХК) та гідрохолеретики (стимулюючі синтез водяного
компонента жовчі) – мінеральні води по 3 – 5 мл на кг ваги три рази на день. Тривалість
курсу – 2 - 3 тижні.
Гіпокінетичний (гіпотонічний) тип:
• холеретики (препарати, що стимулюють синтез жовчі, у тому числі, що містять
екстракт жовчі.): істинні (стимулюючі синтез жовчних кислот) – урсодезоксихолева
кислота у вигляді суспензії призначають у дозі 5-10 мг/кг на добу, добову дозу
розділяють на 2 прийоми та гідрохолеретики (стимулюючі синтез водяного компонента
жовчі) – мінеральні води по 3 – 5 мл на кг ваги три рази на день. Тривалість курсу – 2 -
3 тижні.
• холекінетики (препарати, що стимулюють скорочення жовчного міхура): порошок
кореня куркуми 50 – 100 мг 3 рази на добу, екстракт листя артишоку по 1/4 - ½ ч.л. 3
рази на добу, сульфат магнію 25 % дітям до 3 років – по 1 ч. л., 3 – 7 років по 1 дес. л., 8
– 14 років по 1 ст.л. 2 - 3 рази на добу; сорбіт 20 % розчин, ксиліт 20 % розчин (0,1-0,2 г
на кг маси на прийом) 2 - 3 рази на добу, олії рослинні (соняшникова, кукурудзяна,
маслинова), насіння льону. Тривалість курсу – 2 - 3 тижні.
Фізіотерапевтичні процедури:гальванізація жовчного міхура|пузиря|, діадінамотерапія|, ЛФК.
ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ
– захворювання жовчного міхура, в основі якого лежать запальні зміни стінки жовчного міхура різної етіології.
Хронічний холангіт – хронічне рецидивуюче запальне захворювання жовчних проток.
Хронічний холецистохолангіт – хронічне поліетіологічне запальне захворювання жовчного міхура і жовчних шляхів, що сполучається з функціональними порушеннями у жовчному міхурі та жовчних протоках, змінами фізико-хімічних властивостей і біохімічної структури жовчі (форма запального захворювання біліарного тракту, за локалізацією, що зустрічається у дітей переважно).
Етіопатогенетичні фктори формування хронічного запального процесу біліарного тракту: інфекція (ентерогенний, гематогенний та лімфогенний шляхи), функціональні розлади біліарного тракту, аномалії розвитку ЖВШ, холелітіаз, панкреатобіліарний рефлюкс, захворювання шлунково-кишкового тракту, ендокринні розлади, паразитарні інвазії, аутоімунні процеси.
Розповсюдженість серед дитячого населення в Україні досягає 12 ‰
КЛАСИФІКАЦІЯ ХРОНІЧНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ
(І.В. Маєв і співавт., 2003 р.)
1. За ступенем важкості:
а) легка,
б) середньої важкості,
в) важка форма.