Тема 8,9,10 Теоретичні основи страхування майна, відповідальності та ризиків

Загальна характеристика майнового страхування: економічний зміст, об'єкти та види страхування майна

Значення даного страхування зумовлене тим, що майно служить обов'язковим елементом господарської діяльності юридичних осіб і життєдіяльності людей, тому забезпечення страхового захисту майна є пріоритетним в системі страхових відносин.

Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних страхувальнику внаслідок пошкодження або знищення майна при настанні страхових випадків. Мета даного страхування - компенсування шкоди.

До майнового страхування у світовій практиці відносять будь-яке страхування, що не пов'язане з особистим страхуванням та страхуванням відповідальності.

Зазвичай під майном у майновому страхуванні розуміють як конкретні предмети, вантажі, транспортні засоби так і групу речей, предметів, виробів тощо.

Закон України "Про страхування" (2001 р.) визначає в якості об'єкта страхування майна майнові інтереси, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном. Страховий захист охоплює лише ті майнові інтереси, які зумовлені необхідністю збереження майна через можливість його знищення, затоплення, пошкодження, крадіжки у результаті настання непередбачуваних випадків та інших негативних подій, а не отриманням якихось вигод чи переваг, пов'язаних із володінням, користуванням чи розпорядженням цим майном. Звідси під майном, що підлягає страхуванню, розуміють не всі, а лише такі об'єкти цивільних прав, стосовно яких: існує інтерес щодо їх збереження; завдані страховим випадком збитки можна оцінити вартісна.

Як правило, не страхуються предмети, факт загибелі яких важко встановити, тобто діють певні обмеження щодо об'єктів майнового страхування. Зокрема, не приймаються на страхування: документи, грошові знаки ти цінні папери; рукописи, креслення, бухгалтерські та ділові книги; картотеки; технічні носії інформації (магнітні плівки, касети, магнітні диски тощо) дорогоцінні метали; майно, яке знаходиться у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику; будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи знаходяться у зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища; ділова деревина та дрова на лісосіках тощо.

Страхувальниками у майновому страхуванні можуть бути юридичні і /або фізичні особи. Залежно від того, хто виступає у ролі страхувальника дана галузь страхування охоплює дві такі підгалузі:

• страхування майна юридичних осіб (виробничого майна): об'єкти - види страхування: нерухоме майно, обладнання, устаткування, транспортні засоби, інструменти тощо;

• страхування майна фізичних осіб (особистого майна): об'єкти - види страхування: будівлі та квартири громадян; домашні тварини; транспорт; домашнє майно та майно на садибі тощо

Залежно від виду страхових подій майнове страхування класи­фікують за такими групами ризиків: страхування майна від вогневих ризиків та стихійного лиха (вогневе страхування). страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ, посухи, граду тощо; страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби і нещасних випадків; страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ризиків тощо.

Страхування майна як юридичних так і фізичних осіб може здійснюватись в добровільній і обов'язковій формах.

Cтаття 6 Закону України "Про страхування" (2001 р.) визначає види добровільного майнового страхування, на які видається ліцензія.

(страхування залізничного транспорту; страхування наземного транспорту (крім залізничного) ; страхування повітряного транспорту; страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту); страхування вантажів та багажу; страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; страхування іншого майна)

Статтею 7 згаданого Закону передбачені такі види обов'язкового майнового страхування: авіаційне страхування цивільної авіації; страхування засобів водного транспорту; страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур, цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами

всіх форм власності; страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції"; страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ "; страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України; страхування об"єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), яка є власністю України, щодо ризиків, пов 'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі; страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України; страхування піній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.

Отже, страхування майна фізичних осіб здійснюється в основному в добровільній формі, тоді як значна частина майна юридичних осіб страхується в обов'язковій формі. Насамперед це стосується тих об'єктів, які мають високу вартість та зачіпають майнові інтереси не тільки окремих суб'єктів господарювання, але й національні інтереси.

Економічна суть, необхідність та особливості страхування відповідальності

За економічним змістом страхування відповідальності відіграє подвійну роль: з одного боку - захищає майнові інтереси самого страхувальника, а з другого боку - потерпілого (третьої особи) на випадок неплатоспроможності того, хто завдав збиток.

В основу страхових відносин при страхуванні відповідальності покладено норми вітчизняного та міжнародного права, які закріплені у Законах України та постановах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, розпорядженнях уряду України, міжнародних конвенціях та угодах. Цивільним кодексом України передбачена відповідальність особи, яка завдала шкоди життю, здоров'ю і майну третьої особи.

Законом України "Про страхування" (2001 р.) визначено об'єкт страхування відповідальності, яким можуть бути майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Для страхування становлять інтерес такі види відповідальності:

Адміністративна відповідальність -- це одна з форм юридичної відповідальності громадян і посадових осіб за здійснення ними адмі­ністративного правопорушення.

Матеріальна відповідальність - це обов'язок працівника відшкодувати збитки, завдані ним підприємству своїми явно про­типравними діями, згідно з порядком, установленим трудовим зако­нодавством.

Цивільна (цивільно-правова) відповідальність як один із видів юридичної відповідальності суб'єктів господарювання - це встановлені нормами цивільного і господарського права юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою передбачених правом обов'язків, що пов'язано з порушенням суб'єктивних прав іншої особи.

Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов'язань або заподіяння шкоди настає за таких умов: протиправної поведінки боржника або особи, що заподіяла шкоду; наявності збитків або шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою й настанням шкоди; вини боржника або особи, що заподіяла шкоду.

Оскільки при страхуванні відповідальності захищаються не тільки майнові інтереси потерпілої особи, але й майнові інтереси особи, яка заподіяла шкоду, то для притягнення до відповідальності такої особи і визнання факту страхової події необхідними є наявність її вини або визнання того, що її відповідальність настає незалежно від вини.

Елементи страхування відповідальності (звільнення від зобов'язань) можна було побачити ще у Стародавньому Римі. Створені там «спів­товариства від морських небезпек» брали на себе витрати з викупу членів співтовариства у морських розбійників, тобто звільняли їх від відповідальності щодо внесення викупу за себе або за родичів.

У закордонній страховій практиці страхування відповідальності може виступати як самостійний вид або входити до складу автотранспортного та іншого майнового страхування або особистого страхування. В Україні зазвичай воно є самостійною галуззю страхування, що охоплює окремі види страхування відповідальності.

Страхування відповідальності тісно пов'язано з майновим стра­хуванням, оскільки більшість видів відповідальності передбачає корис­тування або розпоряджання майном. Проте страхування відповідальності відрізняється від майнового страхування тим, що у страхуванні майна об'єктом захисту є заздалегідь визначене майно на заздалегідь визначену суму, а у страхуванні відповідальності - не заздалегідь визначені майнові блага, а кошти страхувальника в цілому.

Страхування відповідальності відрізняється і від особистого страхування, яке проводиться на випадок настання певних подій, пов'язаних із життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника. Особисте страхування - це зазвичай страхування суми, а страхування відповідальності - галузь страхування, де об'єктом виступає відповідальність перед третіми особами, яким може бути спричинено збиток (шкода) внаслідок яких-небудь дій або бездіяльності страхувальника, тобто це страхування збитків.

Страхування відповідальності вирізняється особливими рисами, пов язаними з тим, що: в страхуванні відповідальності завжди беруть участь три сторони: страховик, страхувальник і третя особа, яка є наперед невідомою; відшкодування торкається як матеріального збитку, так і шкоди, завданої життю і здоров'ю третіх осіб, яким в силу закону або за рішенням суду здійснюються відповідні виплати, що компенсують понесений збиток. Збитки мають деякі особливості.

- Відповідальність повинна бути визначена законодавче

- Спричинені третім особам, а не самому страхувальнику

- договором зазвичай не визначається конкретна страхова сума, а оговорюється тільки верхня границя розміру відшкодування (ліміту відповідальності страховика).

Страхування відповідальності залежно від характеру (виду) відповідальності охоплює дві підгалузі: страхування цивільної відповідальності, яке пов'язане з необхідністю відшкодування збитків за цивільно-правовими відносинами;

Основні види страхування цивільної відповідальності

Страхування відповідальності власників транспортних засобів

Страхування професійної відповідальності

Страхування інших видів відповідальності

Страхування відповідальності за невиконання обов'язків

Страхування відповідальності роботодавців за збиток, спричинений здоров'ю їх робітників при виконанні ними своїх трудових обов'язків

Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції

Страхування відповідальності за забруднення довкілля (екологічне страхування)

страхування заборгованості, яке пов'язане із борговими зобов'язаннями страхувальника перед третіми особами. Воно охоплює: страхування експортно-імпортних кредитів, страхування товарних кредитів, страхування банківських кредитів та ін., які об'єднуються в систему кредитного страхування.

Страхування відповідальності може здійснюватись в обов'язковій і добровільній формах, перелік видів яких наводиться в ст.6 і ст.7 Закону України "Про страхування" (2001 p.).

У добровільній формі страхуванню підлягають такі види відповідальності:

страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

страхування відповідальності перед третіми особами.

В обов'язковій формі страхуванню підлягають такі види страхування відповідальності:

страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних з обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки

за ядерну шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок ядерного інциденту;

страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежно- та вибухонебезпечні об'єкти, а також; об'єкти, господарська діяльність па яких може призвести до аварій екологічного й санітарно-епідеміологічного характеру;

страхування цивільної відповідальності інвестора, у тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

страхування фінансової відповідальності, життя та здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо компенсування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення й утилізації (видалення) небезпечних відходів;

страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її в космічному просторі;

страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів па випадок негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;

страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України;

страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яку може бути заподіяно третім особам;

страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у

власності чи в іншому законному володінні зброю, за шкоду, яку може бути заподіяно третій особі або їі майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну .життю чи здоров'ю туриста або його майну;

страхування відповідальності морського судновласника;

страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам.

Перелік обов'язкових видів страхування відповідальності може уточнюватись і доповнюватись.

СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ

Страхування підприємницьких ризиків охоплює всю підприємницьку діяльність страхувальника, яка пов'язана із вкладенням грошових та інших ресурсів у виробництво, виконання робіт або надання послуг і на цій основі отримання відповідного доходу (прибутку). Відповідальність страховика полягає у відшкодуванні страхувальнику втрат, що виникли внаслідок непередбачених несподіваних умов у здійсненні підпри­ємницької діяльності.

У процесі здійснення підприємницької діяльності підприємець може зазнавати втрат через ушкодження або знищення засобів виробництва, невиконання контрагентами умов договорів, зниження заздалегідь обумовленого рівня рентабельності, а також через необхідність компенсувати шкоду, заподіяну найманим працівникам внаслідок нещасного випадку на виробництві, а також споживачам продукції цього підприємства.

Найбільший вплив на підприємницьку діяльність мають такі види ризиків: політичні, технічні, виробничі, комерційні.

За допомогою страхування створюються певні фінансові гарантії стабільності й прибутковості виробництва на випадок настання несприятливих ситуацій, у яких може опинитися кожна підприємницька структура, включена в ринковий механізм. Страхування є не тільки способом захисту господарства від руйнівних стихійних лих, але й засобом подолання несприятливих періодів при зміні економічної рин­кової кон'юнктури.

Особливістю страхування підприємницьких ризиків є те, що це -комбінаторне страхування, яке може приєднуватись до багатьох базових видів майнового страхування і страхування відповідальності.

Страхування підприємницьких ризиків поділяється на такі підгалузі:

страхування комерційних ризиків, пов'язаних із перервами в технологічному процесі, господарській діяльності, з невиконанням договірних зобов'язань тощо;

страхування фінансових ризиків - страхування депозитів, інвестицій, біржових ризиків, валютних ризиків тощо.

Страхування підприємницьких ризиків - одне з найбільш складних як на стадії укладання договору, так і протягом всього періоду його дії. В економічній літературі тлумачення понять комерційного і фінансового ризиків не є однозначним. Річ у тому, що відповідальність страховика із забезпечення захисту комерційних і фінансових ризиків полягає у відшкодуванні страхувальнику втрат, які виникли внаслідок несприят­ливої, непередбаченої зміни ринкової кон'юнктури та погіршення інших умов для здійснення комерційних операцій, тобто таке страхування охоплює всі види страхового захисту тих ризиків, які проявляються в будь-якій сфері фінансових відносин або безпосередньо спричиняють фінансові втрати. Серед більш як десяти ризиків, об'єднаних у фінансову групу відповідно до вимог Першої директиви ЄС (1973 p.), найбільш загрозливим є ризик втрат прибутку. Власне прибуток є одним із найважливіших результативних показників фінансово-економічної діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта. Отже, страхування від втрат прибутку є найбільш поширеним видом страхування фінансових ризиків.

В умовах становлення ринкової економіки саме ж страхування все більше стає об'єктом комерційної діяльності. Страховик, беручи на себе відповідальність за певні матеріальні активи чи господарські операції, тим самим ризикує сам. Тому він не може братися за деякі види страхування, яким властива підвищена небезпека, пов'язана з великими ризиками. Однак багато з них можуть стати об'єктом взаємного стра­хування.

З розширенням ринкових форм господарювання потребу страховому захисті підприємницьких структур буде посилюватись. Зміцнення фінансового становища страховиків також забезпечуватиме розвиток таких видів страхування.

Страхування інвестицій

Під страхуванням інвестицій розуміють страхування таких вкладень інвестора, які пов'язані з одержанням прибутку. Інвестиції прийнято розділяти на фінансові та підприємницькі (реальні).

Зазначимо, що в Україні законодавче визначення інвестицій наведено в Законі України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р.

Фінансові інвестиції - це придбання різного роду фінансових активів. Розрізняють три форми фінансових інвестицій: вкладення капіталу в дохідні інструменти фондового ринку (цінні папери); вкладення капіталу в дохідні інструменти грошового ринку (депозитні вклади); вкладення капіталу в статутний капітал інших суб'єктів господарювання.

Якщо інвестор або інша особа, що діє на ринку фінансових інвестицій, страхує себе від можливих збитків в зв'язку із операціями на даному ринку, купляючи страховий поліс у професійного страховика, який не приймає участі в угоді і виступає як третя особа, то таке страхування називається страхуванням фінансових інвестицій.

Операції на фінансовому ринку як об'єкту страхування відрізняються порівняно з іншими об'єктами страхування. Інвестор свідомо іде на певний ризик, вкладаючи свої кошті І, знаючи наперед, який прибуток він одержить. Звернення за допомогою до страховика, зменшуючи ризик, одночасно зменшує і прибуток через те, що інвестор сплачує страховику страхову премію. Таким же чином інвестор може вибрати менш ризи­кований спосіб вкладання капіталу і одержати менший прибуток. Однак, такі можливості доступні для інвестора на достатньо розвинутому фінансовому ринку, тому, сьогодні інвестори активно використовують страхування.

Страхова відповідальність при страхуванні угод з купівлі цінних паперів ґрунтується на використанні одного з таких варіантів: страхується річний дохід інвестора; страхується вся величина, що відповідає різниці між: розміром дивідендів і фактично одержаними виплатами в рахунок дивідендів; страхується дохід за 3-5 і більше років; страхується ризик втрати капіталу, вкладеного в придбання акцій.

На фінансовому ринку працює багато осіб, які несуть встановлену законом відповідальність за свої дії. Наприклад, інвестиційний консультант несе чітко встановлену законом відповідальність перед інвестором. Таке страхування з визначеною відповідальністю більш вигідне для страховика, оскільки дає можливість встановити конкретного винуватця збитку страхувальника.

Для страхувальника додаткова зацікавленість полягає в тому, що з'являється можливість урегулювати всі претензії через третю особу -страхову компанію.

Підприємницькі інвестиції - це вкладення грошових коштів безппосередпъо в здійснення певного інвестиційного проекту. Під страхуванням підприємницьких інвестицій розуміють угоду, при якій інвестор звертається до страхової компанії, яка не приймає участі в реалізації такого проекту, і страхує ризики, що супроводжують реалізацію проекту.

Страхування підприємницьких інвестицій можна розглядати в широкому і вузькому розумінні цього терміну.

При розширеному трактуванні в договір страхування підприємницьких інвестицій включають страхування збудованих будівель, споруд, незавершеного будівництва.

Страхування підприємницьких інвестицій у вузькому розумінні відрізняється тим, що поширюється тільки на інвестиційний процес, тобто процес вкладання і освоєння коштів і не стосується об'єктів, створених в результаті цих вкладень. До таких видів страхування відносять страхування на випадок зриву поставок матеріалів під час будівництва, страхування кредитів на інвестиційні потреби, будівельно-монтажних робіт тощо.

Широко поширеним в світовій практиці є страхування замовника будівельних робіт. Цей вид страхування особливо важливий, коли підрядник повинен завершити роботу, не порушуючи встановленого строку. Певний ризик замовника полягає в тому, що кошти на проведення будівельних робіт можуть бути витрачені ще до завершення будівництва. Це означає, що замовник повинен буде переукласти контракт або шукати іншого підрядника. Щоб застрахуватися від такого ризику, замовник звертається в страхову компанію, яка бере на себе зобов'язання гарантувати кредити в розмірі, необхідному для завершення будівельних робіт.

Цей вид страхування, зазвичай, включає два види гарантії: гарантія того, що підрядник завершить роботу у відповідності зі специфікацією (угодою); гарантія того, що замовник оплатить всі рахунки за роботи, матеріали і обладнання.

Нетрадиційним є страхування замовника від різного роду ризиків, які виникають при виборі підрядника на конкурсній основі під час проведення аукціонних торгів підрядниками. Суть цього виду страхування в тому, що часто замовник робить попередню умову про страхування повного завершення будівельних робіт тим підрядником, який уклав контракт.

Інвестор-підприємець може страхувати не тільки свій капітал, але і майбутні доходи, пов'язані з певним інвестиційним вкладом. Такий вид страхування належить до категорії найбільш ризикових і потребує дослідження інвестиційного ринку.

Однією з форм страхування інвестицій с страхування прав власності на будь-який об'єкт. Зміст цього страхування полягає в тому, що інвестор захищений від збитку внаслідок помилок, пов'язаних з оформленням його прав власності на будь-який об'єкт. Це особливо важливо при здійсненні операцій купівлі-продажу.

Поліс страхування прав власності - це контракт, за яким страхова компанія погоджується застрахувати страхувальника від будь-яких втрат.

Стандартне страхове покриття зазвичай включає захист проти дефектів при державній реєстрації документів на право власності.

Зазвичай не страхуються: дефекти, не перераховані в полісі; дефекти, відомі інвестору.

За контрактом страхова компанія обіцяє захистити титул власності, як тільки потенційний покупець урегулює вимоги по тих позиціях права власності, які є дефектними.

При виплаті страхового відшкодування страхова компанія одержує право регресу до тієї особи, з чиєї вини був нанесений збиток страху­вальнику.

Укладення договору страхування здійснюється на основі письмової заяви страхувальника. Договір страхування укладається, як правило, на рік. Щорічне продовження договору здійснюється авансовим внесенням певної частини страхових платежів.