Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Vstup_do_profesiyi_vchitelya-filologa / Матеріали для СРС / Організація НВП в ВНЗ

.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.03.2016
Размер:
30.21 Кб
Скачать

Вищий педагогічний заклад освіти і організація навчально-виховного процесу в ньому

Педагогічну освіту можна здобути у педагогічних коледжах, педагогічних інститутах, педагогічних університетах. Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка має IV рівень акредитації, готує спеціалістів та магістрів.

Структура та зміст вищої педагогічної освіти визначається навчальними документами: “Положенням про вищі навчальні заклади”, навчальними планами, програмами, підручниками, навчальними посібниками.

На чолі вузу стоїть ректор. Навчально-методичною, науково-дослідною і адміністративно-господарською діяльністю вузу керують проректори.

У кожному вузі є рада, до складу якої входять ректор, проректори, декани факультетів, завідуючі кафедрами, частина провідних професорів і доцентів, студенти.

Головним структурним підрозділом вищої школи є кафедри, що здійснюють навчально-методичну та науково-дослідну роботу з однієї чи декількох суміжних наукових дисциплін. Завідуючий кафедрою призначається з числа професорів і доцентів.

Кафедри, які спеціалізуються за спорідненими дисциплінами, об’єднуються у факультети. Факультет очолює декан, який висувається з числа професорів і доцентів з провідних дисциплін і обирається таємним голосуванням або призначається на контрактній основі. На декана покладається загальне керівництво навчальною, виховною і науковою діяльністю факультету. Кожний факультет здійснює підготовку студентів ‑ майбутніх фахівців за певним профілем.

Обов’язки студентів у вищому навчальному закладі:

        систематично і глибоко оволодівати теоретичними знаннями, підвищувати свій науковий і культурний рівень, набувати умінь і навичок з обраної професії;

        відвідувати обов’язкові навчальні заняття й виконувати в установлений термін всі види навчальних завдань, передбачені навчальними планами і програмами;

        дотримуватись принципів загальнолюдської моралі;

        виконувати правила внутрішнього розпорядку вузу і студентського гуртожитку.

Свідоме виконання студентами прав і обов’язків є доброю школою громадянського і професійного становлення майбутнього педагогів.

Основним документом, який визначає склад і об’єм навчальних дисциплін, що вивчаються, а також послідовність і порядок їх вивчення за роками навчання є навчальний план. На основі навчальних планів складаються програми, які розкривають зміст і логіку вивчення навчальних предметів.

Структура навчального плану включає в собі 3 основні цикли:

1) суспільні дисципліни: політологія, філософія, теорія економічних знань, історія релігії, історія України, естетика, етика, логіка.

Цей цикл навчальних дисциплін являє собою ідейну світоглядну основу професійного становлення майбутнього учителя.

2) психолого-педагогічні дисципліни: вступ до педагогічної професії, педагогіка, методика виховної роботи, історія педагогіки, загальна психологія, вікова і педагогічна психологія, основи педагогічної майстерності, методики викладання предмета за спеціальністю (географії, біології, історії, мови тощо).

Цей цикл дисциплін розкриває наукові основи педагогічної діяльності і професійної підготовки вчителя.

3) спеціальні дисципліни, що визначають профіль спеціаліста — основу майбутньої професії, на високому науковому рівні. Наприклад, землезнавство, історична геологія, гідрологія, метеорологія та кліматологія, фізична географія, географія України та ін. для студентів географічного факультету; генетика, цитологія, біохімія, систематика рослин, основи сільського господарства та ін. для студентів хіміко-біологічного факультету тощо.

Відповідно до навчального плану складається графік навчального процесу, на який спирається організація занять та самостійної роботи студентів. Він передбачає:

        назви навчальних предметів, що вивчаються на різних курсах;

        види занять з цих предметів (лекції, семінарські, лабораторні, практичні заняття тощо);

        кількість годин, що відводиться на кожен вид занять;

        календарний розподіл занять на протязі семестру, а також на протязі всього навчального року.

Документом, що регулює навчальний процес, є розклад занять. Правильно складений розклад забезпечує виконання дидактичних вимог до організації занять і самостійної роботи студентів, які істотно впливають на ефективність навчального процесу, а також психологічних вимог до організації розумової праці.