Розділ ііі. Моделювання роботи комплектуючого конвеєра

3.1. Загальний вигляд задачі

На комплектувальних конвеєр складального цеху кожні Т1 хвилин надходять N1 деталей першого типу і кожні Т2 хвилин - N2 деталей другого типу. Виріб комплектується з N3 деталей кожного типу. Комплектація починається тільки при наявності деталей обох типів у необхідній кількості.

Конвеєр рухається ритмічно з кроком T3 хвилин. При відсутності необхідної кількості деталей секція конвеєра переміщається порожній («холостий хід»).

Визначити доцільність переходу на інші режими роботи конвеєра, оперуючи такими параметрами:

1. розмірами секції - кількістю деталей кожного типу, з яких комплектується виріб (можливі додаткові варіанти - по N4 і N5 виробів);

2. кроком конвеєра (можливі додаткові варіанти - T4 і T5 хвилин).

Оцінити ймовірність «холостого ходу», середні і максимальне довжини черг кожного типу виробів.

Таблиця 3.1

Варіант	Параметри
	T1	N1	T2	N2	N3	T3	N4	N5	T4	T5
1	5±1	5	20±5	20	10	10	20	5	20	5
2	10±3	8	40±10	32	16	20	32	8	36	9
3	15±5	12	60±12	36	24	30	36	12	45	15
4	12±4	6	48±10	6	24	24	24	6	45	15

3.2. Варіант 1

3.2.1. Текст програми

NN1 STORAGE 10

NN2 STORAGE 10

MET1 GENERATE 5,1

SPLIT 4

QUEUE QUE1

ENTER NN1

DEPART QUE1

SAVEVALUE 1+,1

TEST E Q1,10,MET3

LEAVE NN1,10

TERMINATE 9

MET2 GENERATE 20,5

SPLIT 19

QUEUE QUE2

ENTER NN2

DEPART QUE2

TEST E Q2,20,MET3

LEAVE NN2,10

TERMINATE 9

MET3 SEIZE KAN

ADVANCE 10

RELEASE KAN

TERMINATE

GENERATE 480

TERMINATE 1

START 1

3.2.2. Опис тексту програми

Виділяємо пам'ять під накопичувач NN1 рівну 10 і NN2 рівну 10.

Після цього в мітці MET 1 починається генерація транзактов з частотою 5 ± 1. За допомогою блоку SPLIT створюється 4 копії, а 5 транзактов йдуть далі через чергу в накопичувач NN1. Блоком SAVEVALUE збільшуємо значення. За допомогою блоку TEST перевіряємо значення, якщо наявність деталей дорівнює 10, то значення передається в мітку MET 3. Далі йде звільнення в пам'яті NN1 10 одиниць пам'яті знищення 9 транзактов.

У мітці MET 2 починається генерація транзактов з частотою 20 ± 5. За допомогою блок SPLIT створюється 19 копії, а 20 транзактов йдуть далі через чергу в накопичувач NN2. За допомогою блок TEST перевіряємо значення, якщо наявність деталей дорівнює 10, то значення передається в мітку MET 3. Далі йде звільнення в пам'яті NN2 10 одиниць пам'яті знищення 9 транзактов.

У мітку MET 3 надходять деталі з MET 1 і MET 2 в кількості 10 штук кожного типу та обробляються протягом 10 хвилин і видаляються з системи.

Один транзакт генерується через інтервал 480 хвилин часу.

Блок TERMINATE видаляє 1 транзакт із системи і віднімається 1 з лічильника числа завершеною карти START.

3.2.3. Результати моделювання

У результаті прогону моделі були отримані такі результати (Додаток А). Перший блок містить загальні відомості про моделі та її прогоні

START TIME END TIME BLOCKS FACILITIES STORAGES 0.000 480.000 23 1 2

З нього можна дізнатися наступне: 1. Модельне час початку (START_TIME) - 0; 2. Модельне час закінчення (END_TIME) прогону - 480; 3. Кількість блоків в моделі (BLOCKS) - 23; 4. Кількість пристроїв (FACILITIES) - 1; 5. Кількість накопичувачів (STORAGES) - 2; З другого блоку можна отримати відомості про пристрої моделі.

FACILITY ENTRIES UTIL. AVE. TIME KAN 20 0.417 10.000

За цим звітом можна сказати наступне: 1. У досліджуваній системі використано один пристрій з ім'ям (FACILITIES) KAN; 2. Пристрої займалися (ENTRIES) 20 разів; 3. Коефіцієнти використання (UTIL.) склали 0,417; 4. Середній час на одне заняття (AVE. TIME) - 10 хвилин; Третій блок містить відомості про всіх чергах, що використовуються в системі.

QUEUE MAX CONT. ENTRY ENTRY(0) AVE.CONT. AVE.TIME QUE1 470 470 480 10 228.152 228.152 QUE2 450 450 460 10 215.490 224.859

Третій блок містить відомості про всі накопичувачах, які використовуються в системі.

STORAGE CAP. REM. MIN. MAX. ENTRIES AVL. AVE.C. UTIL NN1 10 0 0 10 10 1 9.822 0.982 NN2 10 0 0 10 10 1 9.525 0.953