19.Контрреформи Олександра ііі кін XIX ст.

29 квітня 1881 року виступив з маніфестом про зміцнення самодержавста, що ознаменувало перехід до реакції, однак в першій половині 80-х років усе ж таки було проведено ряд прогресивних реформ — скасовано подушну подать, введено обов'язковий викуп, знижено викупні платежі. З відставки міністра внутрішніх справ Миколи Ігнатьєва і призначення на цей пост Дмитра Толстого розпочався період відкритої реакції. Наприкінці 80-х на початку 90-х років були проведені рекційні реформи — запроваджено інстут земських начальників, переглянуто земські та городові статути тощо.

Уряд Олександра III вважало, що реформа повинна лише слідувати за життям, а не міняти її. Прихильники охоронного курсу вважали, що Росія ще не готова до тих перетворень, які проводив у життя Олександр II. Тому 80-е – початок 90-х рр. ХIX ст. Запам'яталися сучасникам як пора вичікування, затишшя, «хворобливого спокою».

1) 1884р запроваджено новий університетський устав, який ліквідував автономію університетів;

2) 1887р вийшов циркуляр про «кухарчиних дітей», що забороняв приймати до гімназій дітей – вихідців з нижчих верств населення;

3) 1889р видано «Положення про земських начальників», що надавало широкі повноваження земським начальникам, які призначалися із дворян і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях;

4) 1890р побачило світ «Положення про губернські та повітові земські установи», яке обмежувало фінансування земств, посилювало контроль за ними з боку держави, скорочувало представництво в цих установах селян.

Контрреформи, що проводяться в «життєвих інтересах народу», виявилися безсилими перед самим перебігом життя: вона брала своє. Земська контрреформа не зупинила земського руху, але набудувала значну частина земців проти самодержавства. Збільшений виборчий ценз при проведенні міської реформи став ще одним стимулом для ділових людей, щоб задуматися про підвищення рівня своїх доходів. Це в свою чергу сприяло розвитку міської економіки, посиленню міської буржуазії, вимагаючої від самодержавства надання їй все нових і нових прав. Контрреформи у сфері освіти також дали результат, прямо протилежний очікуваному: у університетах посилився дух вільнодумства. Не мали успіху і заходу уряду у області друку: кількість видань в Росії рік від року збільшувалося. Росло і число охочих вставити де-небудь свою статейку – за всім не устежиш, як би не мріяли про це прихильники російської державності.

Реальні підсумки контрреформ повною мірою дали знати про себе важкими соціальними потрясіннями на початку XX в. Проте останніми роками ХIХ ст., в результаті царювання головного «контрреформатора» Олександра III, дворяни могли бути задоволені: основні цілі, намічені в царському маніфесті 1881 р., здавалися досягнутими або близькими до досягнення.

20.Реформа в системі освіти.

Реформи 60-х pp. дали змогу здобувати освіту навіть найнижчим верствам населення в навчальних закладах усіх рівнів. Відповідно до «Положення про початкові народні училища», затвердженому 14липня 1864 р., запроваджувалася єдина система початкової освіти. Створювати початкові школи дозволялося як державним і громадським установам і відомства, так і приватним особам, але керівництво навчальним процесом покладалося на повітові і губернські шкільні ради, які складалися з царських чиновників, представників земств і духовенства.

Середня освіта здобувалася в класичних і реальних чоловічих і жіночих гімназіях, навчання в яких було платним. Право вступу до університетів мали лише ті особи, які закінчували класичні гімназії (в цих закладах переважно вивчали мови та гуманітарні предмети). Випускники реальної гімназії чи реального училища (в цих закладах переважно вивчали природничо-матиматичні предмети) мали право вступу до вищої технічної школи.

Освітня реформа вдосконалювала прожрами навчання. її наслідком стало надання більшої автономії університетам. Під час реформування системи освіти було зроблено акцент на поширення писемності серед народних мас. Для цього створювалася популярна література, видавалися підручники, організовувалися недільні школи для дорослого населення

.