Швидкість звуку (у м/с) в морській воді при різній солоності і температурі

Температура, °С	Солоність, ‰
	0	10	20	30	35	40
0	1402	1415	1429	1442	1449	1456
10	1443	1456	1470	1483	1490	1497
20	1474	1487	1500	1514	1521	1528
30	1492	1505	1519	1532	1538	1546

Підводний звуковий канал– шар, в якому концентрується енергія розходження звуку. Існування звукового каналу дає можливість користуватись ним із метою зв’язку: акустика в морі замінює радіо, оскільки радіовипромінювання у воді дуже швидко поглинається.

Вісь каналу звуку – шар найменшої швидкості звуку.

10.13. Рівень океанів і морів

Рівень моря– це висота фактичної рівневої поверхні моря над деякою відліковою поверхнею, вимірюється в сантиметрах. Рівень Світового океану формується в результаті взаємодії різноманітних сил та маси води. Основні сили, які викликають коливання рівневої поверхні, – космічні, фізико-механічні, геодинамічні (тектонічні рухи).

Якби води океану були однорідними і знаходилися в стані спокою, поверхня океану збігалася із рівневою поверхнею сили тяжіння і називалася рівневою, абоізопотенціальною поверхнею.

Світовий океан перебуває в безперервному русі, і поверхня його ніколи не залишається спокійною, а зазнає вертикальних і горизонтальних переміщень водних мас. На неї діють сили, що викликані гідрометеорологічними процесами, припливотворними силами Місяця і Сонця, підводні землетруси, розломи і зсуви.

В цілому поверхня Світового океану дещо піднята в екваторіальній зоні, а найбільше знижена в антарктичній. Найбільші підняття спостерігаються біля о. Нова Гвінея (+78 м) у Північній Атлантиці (+68 м), біля о. Шрі Ланка (–112 м), біля Австралії (–50 м), біля Каліфорнії (–56 м).

Поверхня Світового океану змінюється в просторі і часі, тому коливання її рівня можуть бути періодичні і неперіодичні:

– періодичні(сейші, вітрові хвилі);

‒ напівперіодичні – коливання рівня, спричинені згінно-нагінними явищами мусонних і бризових вітрів;

• неперіодичні– коливання рівня внаслідок зміни атмосферного тиску

в окремих циклонах і антициклонах, що проходять над морями.

Зміни рівневої поверхні можуть бути короткочасні, сезонні, багато річ

ні.

Тимчасові коливаннярівнів можуть бути спричинені сильними змінами атмосферного тиску і вітру, пов’язаними з проходженням над морем циклонів і антициклонів.

Сезонні (внутрішньорічні) коливання рівня– визначаються зміною об’єму води у басейні, що, у свою чергу, може бути викликано зміною маси води (водним балансом) чи зміною густини води, тобто її температури і солоності без зміни маси води та впливу сезонних коливань атмосферного тиску і вітрів. Ці коливання невеликі і змінюються в межах 20–30 см.

Середні річні рівні– ці коливання відображають мінливість такого ж характеру в атмосфері, а їх природа ще не встановлена так само, як і природа тривалих кліматичних змін. Розмах річних коливань моря знаходиться в межах 20– 30 см.

Вікові коливання рівня– коливання рівня, які вимірюються періодами в кілька десятиліть і сотень років. Такі коливання вивчені ще менше.

Періоди коливання геологічного масштабу– коливання, які вимірюються тисячоліттями і мільйонами років і пов’язані як зі зміною маси води в океані, так і з повільним рухом земної кори. Перші пов’язані, головним чином, із зміною об’єму материкових льодовиків, а другі – із тектонічними процесами і зміною форми та розмірів океанів.

Рівень моря безпосередньо змінюється в часі. Всі коливання його відбуваються біля деякого середнього положення, що являє собою середню арифметичну з усього ряду спостережень за можливо тривалий час, але не менш кількох років.

Середні багаторічні рівні моря на одній і тій же паралелі біля західних берегів материків лежать вище, ніж біля східних; коло берегів Північної Америки рівень Тихого океану знаходиться вище рівня Атлантичного на 50 см. Середній багаторічний рівень біля Кронштадта на 180 см вищий, ніж біля Владивостока.

У країнах СНД за відлікову відмітку всіх нівелірних систем (нуль висот) приймається нуль Кронштадтського футштока.