8.7. Робота льодовиків

Стікаючи по схилах гір, льодовики за допомогою вмерзлого в них каміння та через нерівність дна виконують велику руйнівну роботу – спричиняють льодовикову ерозію. Наслідком якої є утворення специфічного ландшафту – «кучерявих скель» (накопичення куполоподібних горбів) та «баранячих лобів» (яйцеподібних горбів). Такі форми рельєфу характерні для Північноамериканського материка, Скандинавії, Кольського півострова. На схилах гір утворюютьсякари(плоскі заглиблення на крутих схилах) тальодовикові цирки(чашоподібні крутостінні ніші).

Для льодовикових долин характерна значна зміна похилів і наявність ділянок із зворотним похилом. Такі долини мають коритоподібну форму із широким плоским дном та крутими схилами. Такі долини називаються трогами(рис. 27).

Рис. 27. Схема льодовика: А – трог, Б – льодовик, В – бокові льодовики

Продукти руйнування гірських порід (від найдрібніших часточок пилу до великих кам’яних брил), що потрапили в тіло льодовика, називають моренами (рис. 28). Морени поділяють нарухомі морени(морени, які рухаються разом із льодовиком) тавідкладені морени(морени, що припинили рух).

Рис. 28. Долинний льодовик: а – схема льодовика в плані, б – в розрізі;

1 – донна морена, 2 – бокова морена, 3 – серединна морена, 4 – кінцева (фронтальна) морена, 5 – корінні породи.

Морени в тілі рухомого льодовика поділяють на поверхневі, внутрішні та донні.

Поверхневі морени– морени, що виникають у результаті накопичення на поверхні льодовика уламків гірських порід зі схилів долини, пилу, принесеного з навколишньої місцевості тощо.

Внутрішня морена– морена, що формується з поверхневого матеріалу, який поглинається тілом льодовика.

Донна морена– це матеріал, який льодовик вибрав із дна, а також частково поглинені внутрішня і поверхнева морени; для неї характерний обкатаний матеріал, валуни.

Морена, що формується в кінцевій частині льодовика, називається кінцевою мореною.

Бокова морена– це вали, які утворилися по боках льодовика.

8.8. Поширення та значення льодовиків

Льодовики вкривають близько 10 % поверхні Землі. Основні райони зледеніння знаходяться в Західній Арктиці – це острови Нова Земля, Земля Франца-Йосифа, які вкриті льодом на 87–90 %. У міру просування на схід площа зледеніння на островах Арктики зменшується і на архіпелазі Де-Лонга, льодовий покрив зустрічається тільки на трьох північних островах.

Серед гірських районів за площею зледеніння перше місце посідає Середня Азія (близько 2500 льодовиків загальною площею понад 17 000 км²), друге – Кавказ (майже 1400 льодовиків загальною площею 1970 км²). Значне зледеніння характерне для Камчатки, Алтаю, північного та південно-східного Сибіру тощо.

Льодовики мають велике значення в живленні річок; є важливим джерелом водних ресурсів, особливо в районах зрошуваного землеробства (Середня Азія); є сховищами найчистіших прісних вод.

Однак, крім користі, льодовики можуть спричинити великі катастрофи: повені, селі.

Контрольні питання

1. Як відбувається перетворення снігу на глетчерний лід? Як утворюється льодовик?

2. Що таке лавини, їхні різновиди, де вони виникають?

3. Що таке снігова, кліматична снігова, орографічна снігова, фірнова лінії?

4. Класифікація льодоутворення за характером танення снігу, ступеня водовіддачі та вигляду льодоутворення.

5. Що таке абляція, її види?

6. Рівняння балансу льоду і води в льодовику.

7. Рівняння балансу маси льодовика.

8. Режим льодовиків.

9. Рух льодовиків.

10. Робота льодовиків.

11. Типи льодовиків.

12. Поширення, роль льодовиків у режимі річок і господарське значення льодовиків.

Список рекомендованої літератури:

1.Богословский Б. Б., Общая гідрологія/ Б. Б. Богословский, А. А. Самохин,К. Е. Иванов,Д. П. Соколов. – Л. : Гидрометеоиздат, 1984. – 356с.

2. Гидрология : Учебник для вузов/ В. Н. Михайлов, А. Д. Добровольский,С. А. Добролюбов.– М. : Высш. школа,2005. –463 с.: ил.

3. Гляциологический словарь. – Л. : Гидрометеоиздат, 1984. – 527с.

4. Голубев Г. Н. Гидрология ледников /Г. Н. Голубев. – Л. : Гидрометеоиздат, 1976. – 247 с.

5. Долгушин Л. Д.Ледники / Л. Д. Долгушин, Г. Б. Осипова.– М., 1989. – 447 с.

6. Загальна гідрологія : Підручник / С. С.Левківський, В. К. Хільчевський, О. Г. Ободовський та ін. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.

7. Лосев К. С. Лавины СССР / К. С. Лосев. – Л.: Гидрометеоиздат, 1966. –131 с.

Блок 9. ГІДРОЛОГІЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД

Підземні води– це води, які знаходяться в товщі земної кори, заповнюючи різноманітні пустоти гірських порід (пори, тріщини, каверни тощо). Підземні води є складовою частиною гідросфери, вони перебувають у тісному зв’язку з атмосферними опадами, водами річок, озер, морів, різних штучних водойм та водотоків.

Підземні води України відіграють велику роль у водопостачанні країни. Вони забезпечують понад 50 % господарсько-питного водопостачання. Прогнозні ресурси підземних вод України становлять 21 км³/рік. Запаси підземних вод дуже нерівномірно розподілені по території України: 65 % ресурсів зосереджено в Дніпровсько-Донецькому та Волино-Подільському артезіанських басейнах. Причорноморський артезіанський басейн та інші гідрогеологічні райони мають менш сприятливі умови формування підземних вод.