Матеріали до словника 2

ПАЦАНВА́ –и, –ж., збір. Хлопці, хлоп’яки, хлопчаки. Пацанва́ йак збере́ц':а на башта́н, так т'і́ки гу́дина тр'ішчи́т'.

ПАЦА́НКА –и, –ж., фам. Дівчисько. Уже́, бач, ни дити́на – паца́нка.

ПАЦАНЯ́ЧИЙ [пацан'а́чий] –а, –е, фам. Хлоп’ячий. То і́гри д'іўча́ч'і, а фудбо́л, хоке́й – пацан'а́ч’і.

ПАЦЬО́́́́́РКИ [пац'о́рки] –рок, мн. 1. Нитки, шнурки, обірвані краї одягу. Одпоро́лас' йу́пка, ото́ пац'орки́ збо́ку й звиса́йут'; 2. Ірон. Незаплетені коси і пасма довгого немитого волосся. Поми́й го́лову, бо вис'а́т от'і́ пац'орки́, ги́дко диви́тис'а; 3. Патьоки на стіні. Поми́ли так га́рно, шо одн'і́ пац'орки́ од порошка́; 4. Сліди страви на столі чи на одязі. Сте́рти с:толу́ на́да, пац'о́рки од боршчу́ ви́дно.

ПАШО́В [пашо́ў], виг., присуд. сл. 1. Уживається як спонукання, заклик іти, рухатися. Пашо́ў, пашо́ў, чи так і бу́демо волочи́тис'а?; 2. Уживається для означення швидкого руху. С'і́ли на по́йізд – і пашо́ў, шо й моргну́т' не ўсп’іў.

ПЕКЛЬО́ВАНИЙ [пекл'о́ваний] –а, –е. Питльований, виготовлений із борошна дрібного помолу. Пекл'о́ваний хл'іб буў тро́шки доро́кший.

ПЕКТИ́ –чу, –чеш, перен. Тривалий час терпіти злигодні або виконувати якусь тяжку роботу, відбувати повинність. П’ік у то́му колхо́з'і й на тра́ктор'і, й на хве́рм’і.

ПЕ́НДЗІЯ [пе́ндˆз'ійа] –і, ж. Пенсія. Хот'а́ б пе́ндˆз'ійа скур'і́й, а то ону́ки при́йдут', канхве́ти захо́чут'.

ПЕРВА́К¹ –а, ч. 1. Перший рій бджіл. Перва́к га́рний, почти́ ўс'і бдˆжо́ли ви́жили, мед бу́де ; 2. Самогон першої консистенції. Хоро́ш перва́к – гра́дус'іў с'е́мдис'ат бу́де.

ПЕРВА́К^{2 –}а, ч. Першокласник. М’ій перва́к п’ішо́ў за пе́ршой дво́йкой.

ПЕРВА́ЧКА [перва́чка] –и. Жін. до ПЕРВА́К². Оно́ п’і́шли перва́чки з банта́ми ў шко́лу.

ПЕРВАЧО́К [первачо́к] –чка, ч. Пестл. до ПЕРВА́К². П’ішо́ў первачо́к, а портве́л' б’і́л'ший од йо́го.

ПЕРВОТЬО́ЛКА [первот'о́лка] –и, ж. Корова, що вперше отелилася (телитиметься). Хо́чемо купи́ти первот'о́лку, бо на́ша коро́ва зно́ву йа́лова.

ПЕРЕБАЛА́КУВАТИСЯ [перебала́кувац':а] –юся, –єшся. Різко, грубо відповідати. Куди́ тоб’і́, мал'і́й, з вели́кими перебала́кувац':а.

ПЕРЕБА́НЕНИЙ –а, –е, зрід. Перемитий. Поста́ў переба́нену посу́ду на стол, хай висиха́йе.

ПЕРЕБА́НЮВАТЬ [переба́н'уват'] –ю, –єш, зрід. Перемивати. Гото́вимос'а до пра́зника – ло́жки й ви́лки переба́н'уйемо.

ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ –ю, єш.1. Заважати. Йак шос' робл'ý – м’ін'і́ лýч’:е ни перебаранча́й; 2. Перебивати, утручатися в розмову. Йак ста́рш’і бала́кайут' – ни перебаранча́й.

ПЕРЕБІ́РНИК [переб’і́рник] –а, ч. Вередун, вибагливець. Д'іво́к перебира́йе переб’і́рник наш т'і́ко так.

ПЕРЕБІ́РНИЦЯ [переб’і́рниця] –а. Жін. до ПЕРЕБІ́РНИК. І те не йіст', і те, де така́ переб’і́рниця ўзала́с'а?.

ПЕРЕБЛАКО́ВАНИЙ –а, –е. Удруге покритий смолою, блаком. З то́го бо́ку стаў до ст'е́нки переблако́ван'і стоўпц'і́, пото́м закопа́йімо.

ПЕРЕБЛАКО́ВУВАТЬ [переблако́вуват'] –ю, –єш. Удруге покривати смолою, блаком. С'іча́с переблако́вуйемо сто́ўбчики, а пото́м за лопа́ти й позако́пуйемо.

ПЕРЕБОЛІ́ТЬ [перебол'і́т'] –ю, –єш, док. Перехворіти. Шо за напа́ст' – ус'а́ с'імн'а́ гри́пом перебол'і́ла.

ПЕРЕ́ВАЛОК –лка, ч. Тс, що ПЕРЕВУ́ЛОК. От за мно́йу пере́валок – ним і йд'іт'.

ПЕРЕ́ВАЛОЧОК –чка, ч. Зменш. до ПЕРЕ́ВАЛОК. До пере́валочка до́йдете і ўл'е́во.

ПЕРЕВА́РЮВАТЬ [перева́р'уват'] –ю, –єш. Терпіти когось (здебільшого з часткою «не»). Не перева́р'уйу йа того́ Ко́л'ку, таки́й ўже хи́трий.

ПЕРЕВЕ́ДЕНИЙ [переве́дений] –а, –е. Перепсований. Напекла́ корж’і́ў з переве́деного к’і́ста, бо йа, тете́р'а, забу́ла со́ду ўки́нути.

ПЕРЕ́ВЕРТЯ [пере́верт'а], прис. Перевертом. На стол'і́ ве́шч’і пере́верт'а – ба́ба о́чки шука́ла.

ПЕРЕВЕ́РЧЕНИЙ –а, –е. Перекинутий, розкиданй. Полови́ну скла́ла, а остал'не́ переве́рчене лижи́т'.

ПЕРЕВЕ́РЧУВАТЬ [переве́рчуват'] –ю, –єш. Перевертати, перекидати. Ход'і́м с'і́но переве́рчуват', по́ки прохла́дно.

ПЕРЕВИ́ПОЛНЕНИЙ –а, –е. Перевиконаний. У колхо́з'і застаўл'а́ли переви́полнену но́рму здава́ти, а не плати́ли.

ПЕРЕВИПОЛНЯ́ТЬ [перевиполн'а́т'] –ю, –єш. Перевиконувати. То́лку перевиполн'а́т' зада́н'ійе, ўс'о раўно́ не оц'і́н'ат'.

ПЕРЕВО́Д¹ –у, ч. Переклад. Ото́ задали́ дити́н'і перево́д по інозе́мн'ій.

ПЕРЕВО́Д² –у, ч. Грошовий (поштовий) переказ. Іду́ си́ну ў а́рм’ійу перево́д висила́ти.

ПЕРЕВО́ДИТЬ¹ [перево́дит'] –дю, –иш. Перекладати. Га́рно ум’і́йеш п’існ'і́ не на́ш’і перево́дит'.

ПЕРЕВО́ДИТЬ² [перево́дит'] –дю, –диш. Висилати грошовий переказ. Перево́д'у си́ну гро́ш’і, бо пойі́хат' – н'ійа́к.

ПЕРЕВО́ДОК –дка, ч. Тварина чи птах із втраченими ознаками породи. Купл'а́ла бро́йлер'іў, а воно́ ви́шло перево́док.

ПЕРЕВО́ДЧИК [перево́ч’:ик] –а, ч. Перекладач. Його́ ста́рший на перево́ч’:ика ўч’і́ц':а.

ПЕРЕВО́ДЧИЦЯ [перево́ч’:иц'а] –і. Жін. до ПЕРЕВО́ДЧИК. У та́бор'і й перево́ч’:иц'а була́, ми ж н'і́мц'іў не пон'іма́ли.

ПЕРЕВОЛНУВА́ТЬСЯ [переволнува́ц:а] –юся, –єшся, док. Перехвилюватися. Чолов’і́ка до́ўго не було́ з робо́ти, ох, переволнува́лас', хай йому́ грец'.

ПЕРЕВОСПИ́ТАНИЙ –а, –е. Перевихований. Перевоспи́тана по́сл'і свекру́хи ви́йде.

ПЕРЕВОСПИ́ТУВАТЬ [перевоспи́туват'] –ю, –єш. Перевиховувати. Кота́ перевоспи́туват' на́да, на стол'і́ т'і́л'ки так ла́зе.

ПЕРЕВОСПИ́ТУВАТЬСЯ [перевоспи́тувац':а] –юся, –єшся. Перевиховуватися. Опйа́т' перевоспи́тувац':а об’ішча́ла.

ПЕРЕВРАЩА́ТЬСЯ [переўрашча́ц':а] –юся, –єшся зрід. Перетворюватися. Йак со́нце пригр'і́йе – так сн'іг переўрашча́йіц':а в:о́ду.

ПЕРЕВУ́ЛОК –лка, ч. Провулок. Ото́ ж упо́перек у́лиц'і – переву́лок.

ПЕРЕВУ́ЛОЧОК –чка, ч. Зменш. до ПЕРЕВУ́ЛОК. Переву́лочком гр'а́зно, так ви по́над забо́рами йдіт'.

ПЕРЕГА́ДЮВАТЬ [перега́д'уват'] –ю, –єш. Перепаскуджувати, псувати. Оти́м свойі́м пе́рцем вес' боршч перега́д'уйе.

ПЕРЕГА́ЖЕНИЙ –а, –е. Перепаскуджений, зіпсований. Рос:и́пала нас'і́н':а – тепе́р перега́жене бу́де.

ПЕРЕГИ́БІТЬ [периги́б’іт'] –ю, –єш, док. Перестраждати (від холоду). Хл'і́ба жда́ли два часа́ – так переги́б’іли од моро́зу, шо й н'іг не чу́йімо.

ПЕРЕ́ГОДЯ́ [пере́год′а́], прис. Згодом, через певний час. Поси́д′іли, перегод′а́ п’ішли́.

ПЕРЕГРУЖА́ТЬ [перегружа́т'] –ю, –єш. 1. Перекладати, переносити вантаж. Ўчо́ра перегружа́ли кирп́ич з маши́ни на п’ідво́ду; 2. Перен. Перенавантажувати. На робо́т'і так перегружа́йут', йе́л'і додо́му дохо́д'у.

ПЕРЕГРУЖА́ТЬСЯ [перегружа́ц':а] –юся, –єшся. 1. Пересідати з одного транспорту на інший разом із дорожними речами. Перегружа́йс'а бистр'і́ше, бо по́йізд пойі́де; 2. Зазнавати надмірних навантажень. І ха́та, й робо́та, перегружа́йус'а, не дай бо́же.

ПЕРЕГРУ́ЖЕНИЙ –а, –е. 1. Надмірно навантажентй. Не клади́ б’і́л'ше н'ічо́го, бо та́чка і так перегру́жена ; 2. Перен. Надмірно зайнятий, заклопотаний. Дома́шн'ой робо́той так перегру́жен'і, шо ўго́ру н'і́коли гл'а́нути.

ПЕРЕ́ДНИК –а, ч. Фартух. Од'і́н' пере́дник, бо йу́пка в ол'і́йі бу́де .

ПЕРЕ́ДНИЧОК [пере́дничок] –чка, ч. Зменш. до ПЕРЕ́ДНИК. Йа й до́н'і пере́дничок поши́ла, бу́де на ку́хн'і ве́штатис'.

ПЕРЕДУ́БНУТЬ [переду́бнут'] –у, –еш, док. Перемерзнути. Йак не забол'і́йеш, коли́ так переду́бла?.

ПЕРЕДУ́ТРІШНІЙ [переду́тр'ішн'ій] –я, –є. Передранковий. Нра́виц':а мин'і́ переду́тр'ішн'е ўре́мйа – ти́хо, га́рно.

ПЕРЕЗІМО́ВУВАТЬ [перез'імо́вува́т'] –ю, –єш. Перезимовувати, перебувати зиму. Л'і́том оце́ тут живу́, а перез'імо́вуват' до дочки́ пойі́ду.

ПЕРЕЗІМУВА́ТЬСЯ [перез'імува́ц':а] –юся, –єшся, док. Перебути зиму.

Перез'імува́ц':а худо́б’і йа́кос' би – сара́й таки́й холо́дний.

ПЕРЕЗНАКО́МЛЮВАТЬ [перезнако́мл'уват'] –ю, –єш. Перезнайомлювати. На сва́д'б'і по́ки перезнако́мл'увала ро́дич’іў, ск’і́л'ки ви́пила.

ПЕРЕЗНАКО́МЛЮВАТЬСЯ [перезнако́мл'увац':а] –юся, –єшся. Перезнайомлюватися. Д'і́ўка ў ме́не бедо́ва, у кумпа́н'ійі сра́зу перезнако́мл'уйец':а з ўс'іма́.

ПЕРЕИНА́ЧУВАТИ –ю, –єш. Переінакшувати. Сус'і́ц':і н'ічо́го н'іл'за́ каза́т', ўсе переина́чуйе й розно́се.

ПЕРЕЇ́ЖДІЙ [перейі́жд'ій] –я, –є. Переїжджий. То перейі́жд'ій, н'іде́ м’і́сц'а не нагр'і́йе.

◊ПЕРЕЇЖДЯ [перейі́жд'а] СВА́ХА. Людина, яка дуже часто міняє місцеперебування. Жив́у то у си́на, то до́ма, йак перейі́жд'а сва́ха.

Пережити тривогу, якийся клопіт. З:а коро́ви перекалата́лис'а н'іч, привела́ тел'а́, а но́ги од'ібра́ло.

ПЕРЕКАЛА́ЧУВАТИ –ю, –єш. 1. Розбудивши, завдавати клопоту. Заво́де маши́ну у́тром, д'іте́й перекала́чуйе; 2. Перетривожувати. Прийі́де у́тром, перекала́чуйе с'імн'у́ на вес' ден'.

ПЕРЕКАЦУ́БНУТЬ [перекацу́бнут'] –у, –еш, док. Перемерзнути. Од'і́ла одну́ кофти́нку, та так перекацу́бнула, йе́л'і в’ід'ігр'і́лас'а.

ПЕРЕ́КИДЯ [пере́кид'а], прис. Перекидом. Тел'а́ ви́рвалос', так ус'і́ цеберки́ ў двор'і́ пере́кид'а.

ПЕРЕКОСОБО́ЧЕНИЙ –а, –е. Перекошений. Шо за йу́пка – перекособо́чена, крива́.

ПЕРЕКОСОБО́ЧУВАТЬ [перекособо́чуват'] –ю, –єш. Перекошувати, нахиляти в якийся бік. Не перекособо́чуй по́лку, держи́ р'і́ўно.

ПЕРЕКОСОБО́ЧУВАТЬСЯ [перекособо́чувац':а] –юся, –єшся. Нахилятися в якийся бік. Хо́чеш криво́й бу́ти, шо перекособо́чуйес':а, коли́ сиди́ш?.

ПЕРЕКРА́МСАНИЙ –а, –е. Грубо порізаний, пошматований. За собо́й не прибра́ў, шче й хл'іб перекра́мсаний оста́виў.

ПЕРЕКРАМСА́ТЬ [перекрамса́т'] –ю, –єш, док. Грубо порізати, пошматувати.

Перекрамса́ў у гараж’і́ мате́р'ійу на тр'а́пки, шоб маши́ну ми́ти.

ПЕРЕКУРА́ЖЕНИЙ –а, –е. Потурбований, зворушений. Ото́ перекура́жений шче зучо́ра, не зна́йу, шо роби́ти.

ПЕРЕКУРА́ЖУВАТЬ [перекура́жуват'] –ю, –єш. 1. Турбувати. Дурни́й д'ід перекура́жиў д'іте́й про́сто так; 2. Ворушити. Н'іл'за́ по со́нц'у л'уце́рну перекура́жуват' – оси́пец'а.

ПЕРЕКУТУЛЯ́ТИ [перекутул'а́ти] –ю, –єш, док. Повільно пережувати. Х’іба́ мин'і́ з молоди́ми йі́сти, йа по́ки перекутул'а́йу, так голо́дна бу́ду.

ПЕРЕЛО́ГИ –ів, мн. Корчі, судоми. Йак шос' у живо́го боли́т', так і напада́йут' перело́ги, ко́рч’і.

ПЕРЕМАХЛЮВА́ТЬ [перемахл'ува́т'] –ю, –єш, док. Перехитрити. Шче поди́вимос'а, хто кого́ перемахл'у́йе, хитру́н нашо́ўс'а.

ПЕРЕМА́ЦЬКАНИЙ [перема́ц'каний] –а, –е. Забруднений, замацаний. Куди́ мин'і́ дайе́ш перема́ц'каний рушни́к, чи́стий дай.

ПЕРЕМА́ЦЬКУВАТЬ [перема́ц'куват'] –ю, –єш. Забруднювати, доторкуючись немитими руками. Бери́ ц'і́лий кусо́к, н'і́чого перема́ц'куват' гр'а́зними рука́ми.

ПЕРЕМИГИ́ЧУВАТЬ [перемиги́чуват'] –ю, –єш. Переставати мжичити. Остаўл'а́й зо́нтик до́ма, надво́р'і перемиги́чуйе, та й хма́ри в’і́тер роз'ігна́ў.

ПЕРЕМИ́Р –у, ч. Перемир'я, злагода. У сус'і́д'іў ни ла́йуц':а, ма́буд', переми́р.

ПЕРЕМИ́ЧКА –и, ж. Горизонтальний брус, рейка, над віконним чи дверним отвором. Переми́чка жил'і́зна, а не деревйа́на, йак ти ду́майеш.

ПЕРЕМІ́НА [перем'і́на] –и, ж. 1. Зміна. Перем’і́на ў жи́зн'і; 2. Змінний одяг. Гр'а́зне б’ілл':о́ зн'аў, а перем’і́ни нема́; 3. Шкільна перерва. Шко́л'ники на перем’і́ну ви́сипали.

ПЕРЕМІНЯ́ТЬСЯ [перем’ін'а́ц':а] –юся, –єшся. 1. Міняти білизну, спідній одяг. Д'і́ду перем'ін'а́йс'а, бо йа ст'іра́тиму; 2. Мінятися (про вдачу). Таки́й хара́ктер дурни́й, перем'ін'а́ц':а на́да.

ПЕРЕМІ́ШКА [перем’і́шка] –и, ж. Пересмішка, завада. …загадаю що поробити на тижневі й при волости, то усе ж один би пішов туди, а двоє робили б собі без перемішки (СКв).

ПЕРЕНО́ЖКА –и, ж. Планка, що з’єднує ніжки стільця. Перено́жка розхита́лас'а, йак ни ви́паде.

ПЕРЕПАГА́НЕНИЙ –а, –е. Перепсований. І́з:а от'ійе́й старо́й смета́ни перепага́нене к’і́сто ви́йшло.

ПЕРЕПАГА́НИТЬСЯ [перепага́ниц':а] –юся, –єшся, док. Полаятися, посваритися, зіпсувати стосунки. Вона́ з нев’і́сткой на дру́гий ден' перепага́ниц':а, така́ йа́дна.

ПЕРЕПЕЧА́ТАНИЙ –а, –е. Передрукований,змінений. С'іча́с книжки́ перепеча́тан'і, йак ве́рху на́да, а не л'у́д'ім.

ПЕРЕПЕЧА́ТУВАТЬ [перепеча́туват'] –ю, –єш. Передруковувати. Ро́бе дес', у го́род'і, шос' перепеча́туйе, докуме́нти, чи шо.

ПЕРЕПИ́ЩИК [перепи́шчик] –а, ч. Переписувач, опитувач. Перепи́шчики ходи́ли усе́ розпра́шували, за йаку́ ви Украйі́ну?.

ПЕРЕПИ́ЩИЦЯ [перепи́шчиц'а] –і, Жін. до ПЕРЕПИ́ЩИК. Перепи́шчиц'а так і ў ха́ту захо́дила, шоб на стол'і́ писа́т'.

ПЕРЕПІ́Й [переп'і́й] –пою, ч., етн.1. Обряд пиття горілки за здоров'я молодих із наступним даруванням. Йак нача́ўс'а переп’і́й на сва́д'б’і, гото́ў пода́рок; 2. Стан після надмірного вживання спиртного; перепиття. Ох і перепі́й ў ме́не с'о́дн'і бу́де.

ПЕРЕПОЛОСО́ВАНИЙ –а, –е. Перерваний, перерізаний смугами. Кост'у́м шерст'ани́й, ўнизу́ йу́пка переполосо́вана, на́че соба́ки порвали.

ПЕРЕПОЛОСО́ВУВАТЬ [переполосо́вуват'] –ю, –єш. Переривати або перерізувати щось уздовж смугами. Каза́ли, не ўм’і́йеш – не бери́с', т'і́ко мате́р'ійу переполосува́ла на куски́ .

ПЕРЕПО́РТЮВАТЬ [перепо́ртюват'] –ю, –єш. Псувати. Йе так'і́ л'у́ди, шо ўзгл'а́дом настройе́н'ійе перепо́рт'уйут'.

ПЕРЕПО́РЧЕНИЙ –а, –е. Перепоганений, зіпсований. Та пле́цики перепо́рчен'і ви́йшли, сух’і́ йак’і́с'.

ПЕРЕПУ́ДЕНИЙ –а, –е. Перемочений сечею. Мали́й просну́ўс'а перепу́дений, а ў ха́т'і хо́лодно, шоб не забол'і́ў.

ПЕРЕПУ́ДЮВАТЬ [перепу́д'уват'] –ю, –єш. Перемочувати сечею. Йак не сти́дно – перепу́д'уйе посте́л', а ўже вели́кий.

ПЕРЕПУСКА́ТЬ [перепуска́т'] –ю, –єш. Пропускати час зрілості або готовності чогось. Н'іл'з'а́ перепуска́т' ог’ірки́, бо пожоўт'і́йут'.

ПЕРЕПУ́ЩЕНИЙ [перепу́шчений] –а, –е. Той, у якого пропущений час зрілості або готовності. Т'і́ко ўчо́ра й не збира́ла кабача́та, а ўже й перепу́шчен'і йе.

ПЕРЕРИ́В [перери́ў] –у, ч. Перерва. Конто́ра ус'а́ на перери́в'і.

ПЕРЕРО́ЩИЙ [переро́шчий] –а, –е. Перерослий. Ос'о́ збира́ла ог’ірки́, а с'о́дн'і ўже переро́шч’і найшла́.

ПЕРЕРОЩО́Т [перерошчо́т] –у, ч. Перерахунок, перерахування. Пода́ў пе́нз'ійу на перерошчо́т, бо ста́жу шче дороби́ў.

ПЕРЕСО́Л –у, ч. Надлишок солі в чомусь. Чи ўл'уби́лас'а, шо катле́ти – пересо́л, соло́н'і здо́рово.

ПЕРЕСТІ́НОК [перест'і́нок] –а, ч. Стінка, що відділяє одну кімнату від другої, простінок. Чого́ ти по перест'і́нку ге́пайеш, там поб'е́лка си́пец':а.

ПЕРЕСТІ́НОЧОК [перест'і́ночок] –а, ч. Зменш. до ПЕРЕСТІ́НОК. Тут таки́й перест'і́ночок – гвозд' забива́йеш, ў дру́г'ій ко́мнат'і ви́л'ізе.

ПЕРЕСТРО́ЧЕНИЙ –а, –е. Такий, якому вийшов термін чинності, придатності. У магази́н'і п’ідсу́нули дити́н'і перестро́чену консе́рву.

ПЕРЕСТРО́ЧУВАТИ –ю, –єш. Прострочувати. Н'іко́ли гро́ш’і не верта́ во́ўрем'а, об’іза́т'іл'но перестро́чуйе .

ПЕРЕ́СТУП –а, ч. Переступень, травяниста отруйна рослина. У пере́ступа листо́чки широ́к'і, плете́ц':а до ме́тра, ко́р'ін' тоўсти́й, сокови́тий.

ПЕРЕТОКМА́ЧЕНИЙ –а, –е. Перетовчений. Не л'убл'у́ брат' на робо́ту уб’і́д, пото́м перетокма́чене йі́сти прихо́диц':а.

ПЕРЕТОКМА́ЧУВАТЬ [перетокма́чуват'] –ю, –єш. 1. Перетовкувати, переминати. Перетокма́чуй, аби́ пролі́зло ; 2. Перемішувати. Та не ду́же той сала́т перетокма́чуй, воно́ ў живот'і́ розбере́ц':а.

ПЕРЕТРА́ВЛЕНИЙ [перетра́ўлений] –а, –е. Перетруєний. І хоўрашки́ перетра́ўлин'і, і сл'іпц'і́.

ПЕРЕТРА́ВЛЮВАТЬ [перетра́ўл'уват'] –ю, –єш. Перетруювати. Ус'і́х горобц'і́ў ду́стом перетрави́ли.

ПЕРЕТРИБУ́ШЕНИЙ –а, –е. Переритий, перетрушений. Куди́с' поб’і́г, оде́жда перетрибу́шена лежи́т', шо в’ін там шука́ў?.

ПЕРЕТРИБУ́ШУВАТЬ [перетрибу́шуват'] –ю, –єш. Переривати, перетрушувати. На́да усп’і́т до об’і́ду пост'іра́т', бо пото́м с'і́но перетрибу́шуват'.

ПЕРЕТРУБА́ЦІЯ [перетруба́ц'ійа] –ї, ж. Переміна. Одного́ волоц'у́гу ви́гнали, ото́ й ус'а́ перетруба́ц'ійа конто́ри.

ПЕРЕТУРБА́ЦІЯ [перетурба́ц'ійа] –ї, ж. Тс, що ПЕРЕТРУБА́ЦІЯ. Об’ішча́ли по телив’і́зору перетурба́ц'ійу, а воно́ йак було́, так і оста́лос'.

ПЕРЕТУ́ШЕНИЙ –а, –е. Перетушкований. Перету́шен'і пом’ідо́ри пото́м на друшл'а́к – і тома́т вихо́де.

ПЕРЕТУ́ШУВАТЬ [перету́шуват'] –ю, –єш. Перетушковувати. Оце́ перетушу́ карто́шку з мн'а́сом у духо́ўк’і.

ПЕРЕУБІЖДА́ТЬ [переуб’іжда́т'] –ю, –єш. Переконувати. Прийіж’:а́ли бапт'і́сти до нас у село́, шоб переуб’іжда́т' у свуйу́ в'е́ру.

ПЕРЕУ́ЛОК –лка, ч. Тс, що ПЕРЕВУ́ЛОК. Йак периу́лок глухи́й – то зау́лок.

ПЕРЕУ́ЛОЧОК –чка, ч. Зменш. До ПЕРЕУ́ЛОК. Йак пройти́ цей периу́лочок – там уже́ доро́га твер'ді́ша, чи́ста.

ПЕРЕХВА́ТКА –и, ж. Швидкий обід під час короткої перерви. Йак жив’і́т не бул'і́тиме, коли́ на робо́т'і перехва́ткой йі́сти.

ПЕРЕХВА́ЧЕНИЙ –а, –е. Перехоплений, перейнятий. У те́бе ўже од сус'і́да дурн'і́ перехва́чен'і приви́чки пойави́лис'.

ПЕРЕХВА́ЧУВАТЬ [перехва́чуват'] –ю, –єш. 1. Перепиняти, затримувати під час утечі, відступу і т. ін. Перехва́чуй скур'і́й гусе́й, а то ў огоро́д шчас пол'і́зут'; 2. Запозичувати, переймати. На войн'і́ ми ко́йшо у н'і́мц'іў з приви́чок перехва́чуват' могли́; 3. Нашвидку їсти. Там на ку́хн'і й перехва́чуй, а пото́м б’іжи́ до ба́т'ка.

ПЕРЕХНЯ́БЛЕНИЙ [перехн'а́блений] –а, –е. Перехилений, перекошений. Попра́ў цебе́рку, бо перехн'а́блена стойі́т', шче упаде́.

ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИ [перехн'а́бл'увати] –ю, –єш. Перехиляти, перекошувати. Ану́ перехн'а́бл'уй велосипе́д – м’ішо́к поло́жимо.

ПЕРЕХО́ДНИЙ –а, –е. Заразний. Воно́ лиша́й перехо́дний, то диржи́с' пода́л'ше од кот'і́ў.

ПЕРЕЧА́ВЧУВАТЬ [переча́ўчуват'] –ю, –єш. Перечавлювати. Ікру́ на швидќу ру́ку робл'у́, переча́ўчуйу ўсе – й на сковоро́дку.

ПЕРЕЧЕРВІ́ТЬ [перечирв’і́т'] –ю, –єш, док. Попсуватися червами (про фрукти). Б’і́лий нали́ў до́ўго не лежа́тиме, перечерв’і́йе зра́зу .

ПЕРЕЧЕ́РКНУТИЙ –а, –е. Перекреслений. У спи́ску хл'іб перече́ркнутий, знач, на́да купл'а́т' .

ПЕРЕЧЕ́РКУВАТЬ [перече́ркуват'] –ю, –єш. Перекреслювати. Мала́ йак ў зо́шит'і начне́ перече́ркуват', гр'а́зно страшне́.

ПЕРЕЧИКМЕ́НЕНИЙ –а, –е. згруб. Порізаний, пошматований. Поши́т' так н'ічо́го й не поши́ла, т'і́ко перечикме́нена мате́р'ійа вал'а́йец':а.

ПЕРЕЩИ́ТАНИЙ [перешчи́таний] –а, –е. Перерахований. Перешчи́тан'і гро́ш’і одкла́ў, а по гри́ўн'і, по дв’і на расхо́д оста́виў.

ПЕРЕЩИ́ТАНО [перешчи́тано], присуд. Перераховано; кілька разів пораховано. Уже́ т'і гро́ш’і шчи́тано, перешчи́тано, а двац':а́тки нехвата́.

ПЕРЕЩИ́ТУВАТЬ [перешчи́туват'] –ю, –єш. Перераховувать; кілька разів рахувати. Шо там т'і коп’ійки́ перешчи́туват'? На хл'іб хва́те .

ПЕРЕЩО́Т [перешчо́т] –у, ч. Перерахунок, перерахування. Перешч́от так н'ічо́го і не даў – неста́ча.

ПЕ́РСТІНЬ [пе́рст'ін'] –тня, ч. Каблучка. Ба́бин пе́рст'ін' то лежи́т', так ма́ти шче не дайу́т' носи́ти.

ПЕРСТІНЬО́К [перст'ін'о́к] –нька, ч. Зменш.-пестл. до ПЕ́РСТІНЬ. На пра́зник ду́майімо купи́ти доц':і́ перст'ін'о́к.

ПЕ́РХОТЬ [пе́рхот'] –і, ж. Лупа. Од пе́рхот'і лопухо́м го́лову ми́йут'.

ПЕРЦЮВА́ТИЙ [перц'ува́тий] –а, –е, перен. Сердитий, неврастенічний. Не ба́луйс'а, ба́т'ко й так перц'ува́тий с'о́дн'і, а ти дово́диш.

ПЕРЧА́ТКА –и, ж. Пальчатка. У нас перча́ток ни бул́о, а рукави́ц'і, то ў бага́тих.

ПЕРЧИ́ННЯ [пирчи́н′а] –я, с., зрід. Стебла перцю. Позгр′іба́ў пирчи́н′:а – пе́риц′ уже́ ж зн′али́.

ПЕТЛЬО́ВАНИЙ [петл'о́ваний] –а, –е. Тс, що ПЕКЛЬО́́ВАНИЙ. Йа чого́с' сперва́ петл'о́ваного хл'і́ба і ни л'уби́ла.

ПЕТЛЮВА́ТЬ [петл'ува́т'] –ю, –єш. 1. Петляти, ходити нерівно. За́йиц' з'імо́йу ни хо́де, а питл'у́йе; 2. Навмисно нечітко висловлювати думку. Петл'ува́ў на збо́рах, шо н'іхто́ й не пойн'а́ў, куди́ хи́ле ; 3. Бути невиразним, невизначеним у поведінці, позиції. Усе́ питл'у́йе – то в’ін за колхо́з, то про́т'іў.

ПЕТУ́Х –а, ч. Півень. Пету́х не дава́ў п’ід у́тро спа́ти, ора́ў, йак р'і́заний .

ПЕТУШО́К –шка, ч. Зменш-пестл. до ПЕТУ́Х. Хоро́шого петушка́ ба́бушка ону́чк’і ви́ростила.

ПЕ́ТЯ [пе́т'а] –і, ч. Тс, що ПЕТУ́Х. Попроси́, до́ц'у, пе́т'у, хай засп’іва́йе.

ПЕЧА́ТАНИЙ –а, –е. Друкований. Оце́й, нове́н'кий, печа́тану характери́стику прив’і́з з го́рода .

ПЕЧА́ТАТЬ [печа́тат'] –ю, –єш. Друкувати. Гро́ше́й не хвата́, хоч печа́тай.

ПЕЧЕНИ́НА –и, ч. Одна штука печива. Та йа у́тром ус'ого́ одну́ печини́ну усп’і́ў зйі́сти.

ПЕЧЕ́ННЯ [пече́н':а] –я, с. Печиво. Не йіст' чого́с' мали́й пече́н':а с:а́хар'ом, з ор'і́хами л'у́бе.

ПЕЧЕ́ННЯЧКО [пече́н':ачко] –а, с. Зменш.-пестл. до ПЕЧЕ́ННЯ. На, йіж пече́н':ачко, мале́, йак ти.

ПИЙНУ́ТЬ [пийну́т'] –ну, –неш, док. Небагато відпити. Пийну́ў ма́ло – оди́н коўто́чок.

ПИКА́СТИЙ –а, –е. Пикатий. Сиди́т' до́ма – н'і за холо́дну во́ду, ото́ й пика́стий таки́й.

◊ПИ́ЛКА ПОПЕРЕ́ШНЯ [попере́шн'а]. Велика дворучна поперечна пилка. Попере́шн'ойу пи́лкойу пил'а́ли дро́ва ўпо́перек і одр'і́зали од до́ски куски́, тож упо́перек.

◊ПИ́ЛКА СТАНКОВА́. Пилка лучкова, одноручна. Полотн́о йійі́ було́ ў станку́, і йак кру́тиш в’ір'о́ўку пла́нкойу – нат'а́гувалос'а.

ПИЛЬЦЯ́ [пилц'а́] –і, ж. 1. Квітковий пилок. Пилц'а́ на тичи́нках йе; 2. Перга. Пилц'о́йу пчо́ли ко́рмл'ат' д'ітву́.

ПИЛЮ́ЛЬКА [пил'у́л'ка] –и, ж., мед. Зменш. до ПИЛЮ́́́ЛЯ. Та ви́пий ти пил'у́л'ку, вона́ ж солоде́н'ка.

ПИЛЮ́ЛЬОЧКА [пил'у́л'очка] –и, ж., мед. Пестл. до ПИЛЮ́ЛЬКА. Зйіси́ пил'у́л'очку – і ка́шл'у, йак і не було́.

ПИЛЮ́ЛЯ [пил'у́л'а] –і, ж., мед. Пілюля. Ви́писали пил'у́л'і од го́рла, та дорог’і́ ўс'і.

ПИНЖА́К –а, ч. Піджак. Привезли́ д'і́ду пинжа́к, бо на з'а́т'а мали́й.

ПИНЖА́ЧОК –чка, ч. Зменш. до ПИНЖА́К. Та йа ве́чером пинжачо́к од'ага́йу, в одн'і́й руба́шк’і хо́лодно.

ПИ́ПА –и, ж., дит. Вода для пиття. Попи́й пи́пи – здоров’і́ший бу́деш.

ПИРО́́ЖИНА –и, ж., кул. Тістечко. Купи́ла ўчо́ра пиро́жину, чи не пропа́ла, бо крем ма́сл'аний.

ПИ́СКЛЯ [пи́скл'а] –і, сп. Плаксива дитина. Ў д'е́цтв’і така́ пи́скл'а була́, ма́тер'і й в’ід'ійти́ н'і́йак було́ .

ПИСКО́ТНЯВА [писко́тн'ава] –и, ж. Писк, пищання. Мише́й тих набра́лос'а, хто́зна ск’і́ки, но́ч’:у писко́тн'ава од йіх стойі́т'.

ПИСКОТУ́Н –а, ч. Пискун. Мали́й, пискоту́н таки́й, ц'і́лу н'іч с'імн'і́ спат' не дава́ў.

ПИСКОТУ́НКА –и. Жін. до ПИСКОТУ́Н. Ви́росте ц'а пискоту́нка, бат'ки́ й незчу́йуц':а.

ПИСКОТУ́НЧИК –а, ч. Пестл. до ПИСКОТУ́Н. Ко́тика принесли́ – пискоту́нчика – д'і́та'м гра́ц':а йе з ким .

ПИСКОТУ́ХА –и, ж. Тс, що ПИСКОТУ́НКА. Така́ писко́тн'ава од на́шой пискоту́хи стойі́т'.

ПИСКОТУ́ШКА –и, ж. Пестл. до ПИСКОТУ́ХА. І мин'і́ весел'і́ше, йак до́ц'а з мало́й пискоту́шкой прийіж’:а́йе.

ПИСКУНЧА́ –ати, с. Пискля (здебільшого про пташеня). ўже ла́ст'іўка свойі́м пискунча́там за йідо́й л'іта́йе.

ПИСКУНЧА́ТКО –а, с. Пестл. до ПИСКУНЧА́. У нас кво́чка одне́ пискунча́тко во́де, шо з ним роби́ти?.

ПИСЬМЕЧКО́ [пис'мечко́] –а, с.Пестл. до ПИСЬМО́. Йа ўже получи́ла пис'мечко́ од Анд'і́йа, а то й не зна́ла ўже, шо роби́т'.

ПИСЬМО́ [пис'мо́] –а, с. Лист. А наша Ка́т'а ўсе н'ійа́к не д'і́ждец':а пис'ма́ од свого́ Іва́на .

ПИСЬМО́ [пис'мо́] –а, с. Лист. Неда́ўно получи́ла од си́на пис'мо́ – усе́ хорошо́ у йо́го.

ПИСЬМОНО́СЕЦЬ [пис'моно́сец'] –сця, ч., зрід. Поштар. Пис'моно́сиц', йак замете́, так до нас і не дохо́диў, з'імо́й.

ПИСЬМОНО́СКА [пис'моно́ска] –и, зрід. Жін. до ПИСЬМОНО́СЕЦЬ. Пис'моно́ску, йак ішла́ од Шеўче́нкового до Ба́лки, воўки́ нал'ака́ли.

ПИ́ТІ [пи́т'і], незм., дит. Пити. Сино́к с'ітро́ пи́т'і про́се.

ПИТО́ВНИК [пито́ўник] –а, ч. Розсадник. У ц'о́му году́ бу́ду свойу́ рос:а́ду сади́ти ў пито́ўнику.

ПИТО́ВНИЧОК [пито́ўничок] –чка, ч. Зменш. до ПИТО́ВНИК. Ви́росло тро́хи пе́рц'у та пом'ідо́р у пито́ўничку, ото́ й ўсе .

ПИТУ́Х –а, ч. Півень. У ме́не питу́х на ўсе́ село́ – краси́вий і сп’іва́ – дале́ко чу́ти.

ПИ́ХНУТЬ [пи́хнут'] –у, –еш. док. 1. Підсил. Побігти, раптово зірвавшись із місця. Молоде́, то й пи́хнуло, шо не дого́неш ; 2. Без достатньої причини розпалитися, розгніватися. Не́рвний, шо сло́во скажи́ йому́, пи́хне ўраз; 3. Збігти при кип'ятінні. Диви́с' за молоко́м, бо пи́хне й газ поту́ше .