Вопросы к зачету

1. Понятие протосоциологии. Основные представители, их роль в развитии социологии.

2. Социальное знание античности.

3. Средневековая теософия и её социальный смысл.

4. Социальные идеи Возрождения. Утописты.

5. Н. Макиавелли и его политическая теория.

6. Социальные идеи Просвещения и Нового времени.

7. Предпосылки формирования социологии как самостоятельной науки.

8. "Позитивизм" О.Конта и его роль в развитии социологии.

9. "Биологическая" социология Г. Спенсера.

10. Психологическое направление в социологии: общая характеристика, представители.

11. Подражание, толпа и публика в теории Г. Тарда.

12. "Динамическая" социология Л. Уорда.

13. "Социологизм" Э. Дюркгейма.

14. Роль социологической теории К. Маркса в развитии социологии

15. "Понимающая" социология М. Вебера

16. Теория стратификации и социальной мобильности П. Сорокина.

17. Общая характеристика социологии ХХ века, основные представители.

18. Структурный функционализм как "универсальная" теория.

19. Основные положения теории обмена.

20. Теория конфликта: подходы, представители.

21. Специфика символического интеракционизма.

22. Роль социологии в современном мире.

23. Специфика социологического взгляда на общество.

24. Место социологии в системе социогуманитарного знания.

25. Предмет социологии.

26. Структура социологической науки.

27. Функции социологии.

28. Социальная группа: определение, типы.

29. Социальный институт.

30. Социальные нормы.

31. Девиантное поведение в социологическом анализе.

32. Понятие социальной структуры.

33. Социальная страта и социальная стратификации.

34. Отличия классовой и стратификационной теории социальной структуры.

35. Социально-поселенческая структура общества.

36. Социально-профессиональная структура общества.

37. Социально-классовая структура общества.

38. Социально-демографическая структура общества.

39. Национально-этническая структура общества.

40. Личность в социологическом анализе: человек, индивид, индивидуальность, личность.

41. Социальный статус и социальная роль.

42. Социальная невротизация.

43. Понятие маргинальности.

44. Понятие социализации.

45. Потребности, интересы, ценности.

46. Социологический анализ культуры.

47. Элементы культуры.

48. Функции культуры.

49. Типы культуры.

50. Культура и цивилизация.

Литература

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993

2. Захарченко М. В., Бурлачук В. Ф. Соціологічна думка України. – К., 1996

3. Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології від античності до поч. ХХ ст. – К., 1993

4. Краткий словарь по социологии / Под общ. ред. Д. Гвишиани. – М., 1989

5. Монсон П. Лодка в аллеях парка. Введение в социологию. – М., 1995

6. Мостовая И. Зачёт по социологии в кармане. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998

7. Смелзер Н. Социология. – М., 1994

8. Социологические учения ХІХ века. Хрестоматия. Том І / Под общ. ред. Ковалёвой И.Д. – Х., 1995

9. Якуба О. О. Соціологія. – Х., 1996

Составитель: к.соц.н., доцент кафедры политической социологии социологического факультета Литовченко Артем Дмитриевич

Етика

Форма контролю:

• контрольна робота

• залік

Вступ

Мета – вивчення етичного надбання, ознайомлення майбутніх фахівців з основними традиціями та підходами до сутності етичного, які разом із відомостями, отриманими з інших гуманітарних курсів, сприятимуть цілісності знань майбутніх фахівців. Вивчення курсу передбачає, що майбутні фахівці мають навчитися розпізнавати філософсько-світоглядний рівень моральної свідомості та особистості і моральної культури суспільства, здійснювати філософсько-теоретичний аналіз етико-прикладних суджень і рішень, виробити загальний погляд на прикладну етику як особливу стадію розвитку моральної теорії и практики

Завдання – розвиток гуманістичної свідомості майбутніх фахівців, виховання орієнтації на етичні засади професійної діяльності та гуманістичного підходу до навчального процесу у вищій школі.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

– основні твори етичної спадщини людства як класичні, так і некласичні, а також основні твори етичної спрямованості ХХ–ХХI сторіччя;

– знати і критично відноситися до різноманітних теоретичних інтерпретацій прикладної етики;

– основні етапи розвитку етичної думки та розуміти корелятивність філософії і етики, етики і культури, етики і соціальної історії.

вміти:

– читати та аналізувати літературу з етики;

• теоретизувати на тему моральних засад;

• обговорювати характерні аспекти основних етичних підходів;

• дискутувати з приводу протиріч, властивих цим підходам.